
Справа № 2-5077/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06 березня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Галенко А.А.
за участю позивача
за первісним позовом та відповідача
за зустрічним позовом: ОСОБА_1
відповідача за первісним позовом
та позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2
представника позивача за первісним
позовом та представника відповідача
за зустрічним позовом: ОСОБА_3
представника відповідача за первісним
позовом та представника позивача
за зустрічним позовом: ОСОБА_4
представника третьої особи
за зустрічним позовом: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог до предмету позову: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про скасування усиновлення, суд -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття дитини.
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалася на те, що вона з відповідачем перебували у шлюбі. Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Сама ж вона не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.
ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог до предмету позову: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, в якій просив суд скасувати усиновлення ним ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування заявленого зустрічного позову позивач посилався на те, що в період шлюбу з ОСОБА_1 рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.06.2006 року ним був усиновлений неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з присвоєнням прізвища усиновленому ОСОБА_6, ім»я ОСОБА_6, по-батькові ОСОБА_6, та з записом його як батька усиновленої дитини. 10.08.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області шлюб між ними було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблений відповідний запис за № 287. 14.10.2011 року його колишня дружина уклала шлюб з ОСОБА_8, та на даний час неповнолітній ОСОБА_6 проживає окремо від нього, в іншій родині, яку створила сама позивачка за первісним позовом, тим самим перешкоджає вільному його спілкуванню з усиновленої дитиною, що унеможливлює виконання ним як усиновлювачем своїх батьківських прав.
В судовому засіданні позивачка та її представник за первісним позовом позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спирались на доводи, викладені в позовній заяві. Зустрічний позов не визнали в повному обсязі, так як відповідачем та його представником не доведено те, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських прав, а єдиною метою ОСОБА_2 є не захист інтересів дитини, а запобігання сплаті аліментів на її утримання. Крім того позивачка доводила суду, що іншого батька, крім ОСОБА_2, їх неповнолітня дитина не знає, та називає його своїм батьком.
Відповідач, представник відповідача за первісним позовом позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог на доводах та підставах викладених у зустрічному позові. Зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі. Доводили суду, що проживання неповнолітнього в іншій родині, яку утворила сама ж ОСОБА_1 робить неможливим спільне сімейне проживання з усиновленою дитиною та її виховання, і це не залежить від волі усиновлювача. Крім того ОСОБА_1 з цих причин перешкоджає вільному спілкуванню з усиновленою дитиною. Але відповідач, не заперечував в судовому засіданні, що неповнолітній ОСОБА_6 іншого батька, крім нього не знає, та називає його своїм батьком.
Представник органу опіки та піклування Павлоградської міської ради в судовому засіданні, відповідно до наданих письмових заперечень, просила суд, з метою захисту законних прав та інтересів дитини, не скасовувати усиновлення, оскільки усиновлена дитина вважає ОСОБА_2 своїм рідним батьком, та скасування усиновлення може привести до глибокої морально-психологічної травми дитини.
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений первісний позов підлягає задоволенню, тоді як у задоволенні зустрічних позовних вимогах слід відмовити з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач з відповідачем перебували у шлюбі. В період шлюбу між сторонами рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.06.2006 року ОСОБА_2 був усиновлений неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з присвоєнням прізвища усиновленому ОСОБА_6, ім»я ОСОБА_6, по-батькові ОСОБА_6, та з записом ОСОБА_2 як батька усиновленої дитини. На підставі зазначеного рішення суду відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління Дніпропетровської області 14.07.2006 року видане свідоцтво про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, де батьком дитини записаний ОСОБА_2, а матір»ю ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації народжень 31.07.2002 року зроблений відповідний актовий запис за № 576. 10.08.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області шлюб між сторонами було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблений відповідний запис за № 287, а 14.10.2011 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8, з присвоєнням прізвища дружині ОСОБА_1. Відповідно до довідок з місця проживання, ОСОБА_1 проживає разом з неповнолітнім ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 –за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов»язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, які мають батьки щодо дитини.
В судовому засіданні не був доведений відповідачем за первісним позовом той факт, що на даний час між ОСОБА_2 та усиновленою дитиною існують стосунки, які склалися незалежно від волі усиновлювача, та які унеможливлюють їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських прав. Тоді як у разі наявності перешкод у вихованні дитини, спілкуванні з нею, визначення місця проживання дитини, усиновлювач, на правах батька дитини, має право на їх вирішення відповідно до ст.ст. 157-160 СК України. Крім того в судовому засіданні не заперечувалась та обставина, що неповнолітній ОСОБА_6, вважає єдиним батьком ОСОБА_2, а відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Таким чином у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог до предмету позову: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про скасування усиновлення слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов»язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що ставить позивачку за первісним позовом у скрутне матеріальне становище. Сама ж позивачка не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.
Стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 01 грудня 2011 року.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 5-8, 10, 88, 212, 215, 367 ЦПК України, ст. ст. 155, 180, 182, 183, 232, 238 СК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця м. Тернівка Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 грудня 2011 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (поточний рахунок: 31215206700032, отримувач платежу: УДКСУ у місті Павлограді 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37936856, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, ЄДРПОУ суду: 26509623) судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог до предмету позову: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про скасування усиновлення –відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:В. М. Бондаренко
Судове рішення № 22626085, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 06.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5077/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: