Рішення № 22625143, 12.04.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.04.2012

Справа N 815/2205/2012

(2/815/1264/12)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та пені за договором про надання споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів прострочену заборгованість по кредиту в сумі 15 053 долари США 10 центів, що в еквіваленті станом на 07.02.2012 року за офіційним курсом НБУ становить 120 269 гривень 73 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 202 гривні 70 копійок.

Позовна заява обґрунтована тим, що між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого став ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11244682000 від 02.11.2007 р. На виконання даного договору банк 02.11.2007 р. надав ОСОБА_1 кредит в сумі 12 900,00 доларів США, що в еквіваленті на дату укладення договору становило 65 145,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_1, відкритого у позивача, для подальшого використання за призначенням, а саме для особистих потреб. Однак ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, в звязку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 15 053 долари США 10 центів, що в еквіваленті станом на 07.02.2012 року за офіційним курсом НБУ становить 120 269 гривень 73 копійки, а оскільки в забезпечення виконання грошових зобовязань ОСОБА_1 було укладено договір поруки з ОСОБА_2, то просить стягнути заявлену суму заборгованості солідарно з обох відповідачів.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 26.03.2012 року по справі замінену сторону - ПАТ «УкрСиббанк»його правонаступником - ТОВ «Кей-Колект», у звязку з укладенням між ними 12.12.2011 року договору факторингу №1 та перехід права вимоги за зобовязанням, які виникли у ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №11244682000 від 02.11.2007 р. до нового кредитора ТОВ «Кей-Колект».

Від представника позивача ТОВ «Кей-Колект» надійшло клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не зявились з невідомої суду причини, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить їх підпис від 02.04.2012 року в рекомендованому поштовому повідомленні про отримання судової повістки, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на імя голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не зявився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв представника позивача про слухання справи за його відсутності та в звязку з неявкою відповідачів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і виплати проценти.

02 листопада 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11244682000, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 12 900,00 доларів США, що в еквіваленті на дату укладення договору становило 65 145,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_1, відкритого у позивача, для подальшого використання за призначенням, а саме для особистих потреб.

Укладаючи кредитний договір, позичальник взяв на себе зобовязання відповідно до п. 1.1, п.п. 1.2.2 п.1.2 кредитного договору прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит в порядку та на умовах, визначеним кредитним договором, графіком кредиту, який встановлює максимально допустимий залишок заборгованості на певну дату, але не пізніше 31.10.2014 р.; відповідно до п.п. 1.3.1 п. 1.3 кредитного договору за користування кредитними коштами здійснювати плату у вигляді процентів в розмірі 13,90% річних, які розраховуються за методом „факт/360", тобто при розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але у році умовно 360 днів відповідно до вимог НБУ; виконувати інші зобовязання за кредитним договором.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач повністю виконав свої зобовязання перед ОСОБА_1 за кредитним договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1.6 кредитного договору встановлено черговість погашення грошових зобовязань, а саме, що у випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту та сплати процентів позивач має право визнати термін виконання грошових зобовязань за кредитним договором у повному обсязі таким, що настав та вимагати повернення всієї суми кредиту та інших зобовязань за наявності факту не усунення позичальником порушень за предявленою вимогою та у строк, встановлений нею.

Розділом 4 кредитного договору встановлено, що за порушення термінів виконання будь-яких грошових зобовязань встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за офіційним обмінним курсом НБУ на дату нарахування такої пені, але не перевищуючи розмір, встановлений чинним законодавством на момент її нарахування, а також інші види відповідальності.

Судом встановлення, що позичальник ОСОБА_1 не виконував умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отримано кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами та відсотками, допустив виникнення заборгованості, а тому банком була предявлена йому вимога (вих. № 916и/133-024 від 17.10.2011 р.) про погашення заборгованості за кредитним договором, а також було повідомлено про наслідки невиконання вимоги - визнання банком терміну кредиту та сплати процентів, штрафних санкцій у повному обсязі таким, що настав.

Відповідно до розділу 11 кредитного договору, термін повернення кредиту в повному обсязі вважається таким, що настав з 32-го дня дати отримання вимоги, а у випадку неотримання - на 41-й день з дати відправлення вимоги.

Таким чином, уклавши кредитний договір з АКІБ «УкрСиббанк»ОСОБА_1 погодився, що в разі несвоєчасної сплати по кредиту щомісячних платежів або несплати взагалі, банк надсилає позичальнику вимогу про погашення боргу. Якщо позичальник вимогу отримав та не сплатив прострочку, тоді строк повернення кредиту в повному обсязі настає на 32 календарний день з дня отримання вимоги. Якщо позичальник не отримав вимогу банку, тоді строк повернення кредиті повному обсязі настає на 41 календарний день з дня направлення вимоги.

Вимога банку про дострокове повернення кредитного договору була направлена позичальнику банком 19.10.2011 року, що підтверджується копією самої вимоги та описом-вкладення. Оскільки позичальником вимога отримана не була, на конверті, що повернувся до банку, міститься відмітка співробітника пошти «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про ігнорування позичальником вимог банку, на 41 календарний день, рахуючи з дати відправлення вимоги банку, тобто 29.11.2011 року настав строк повернення кредиту у повному обсязі.

Крім того, в забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між банком та поручителем ОСОБА_2 було укладено договір поруки 11244682000/П від 02.07.2007 року.

На підставі пункту 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за кредитним договором, зокрема, за повернень основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених у кредитному договорі. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальником своїх зобовязань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобовязань за договором.

Згідно п.п. 2.2, 2.3, 2.4 договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором банк має право предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обовязковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги, а поручитель зобовязаний виконати свої зобовязання на користь кредитора (банку) у цей строк, шляхом перерахування суми заборгованості боржника на рахунки, вказані кредитором (п.п. 2.2, 2.3 договору), при цьому до поручителя, який виконав зобовязання за кредитним договором, переходять всі права кредитора за ним (п.2.4).

Відповідно до п.3.1 договору поруки цей договір діє до повного припинення всіх зобовязань основного боржника за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимога банку (вих. № 917и/133-024 від 17.10.2011 р.) про погашення заборгованості за кредитним договором поручителю ОСОБА_2 також була направлена 19.10.2011 року, що підтверджується копією самої вимоги та описом-вкладення. Однак, поручителем ОСОБА_2 вимога також отримана не була, на конверті, що повернувся до банку, міститься відмітка співробітника пошти «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про ігнорування поручителем вимог банку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що банком надані належні докази направлення позичальнику та поручителю вимог банку про дострокове погашення кредиту. Відповідні документи, а саме: вимоги, описи вкладення, конверти та поштові повідомлення додані позивачем до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.

Відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, затвердженого Національним Банком України на 07.02.2012 р., офіційний курс долара США станом на 07.02.2012 р. становив 798,97 грн. за 100 доларів США.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 заборгував суму в розмірі 15 053,10 доларів США, що станом на 07.02.2012 року еквівалентно 120 269,73 грн., з яких:

- 14 235,47 доларів США, що еквівалентно 113 737,14 гривень - основного боргу (заборгованість за кредитом та відсотками), у тому числі: - 10 409,91 доларів США, що еквівалентно 83 172,06 гривень - заборгованості за кредитом, - 3 825,56 доларів США, що еквівалентно 30 565,08 гривень - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Проценти розраховувались відповідно до умов договору за методом „факт/360" та за такою формулою: (РПД : 360 х КДП х СПП): 100 = розмір процентів), де РПД - розмір процентів по договору; СПП - сума обовязкового платежу; КДП - кількість днів прострочення;

- 817,63 доларів США, що еквівалентно 6 532,59 гривень - пеня (у звязку із заборгованістю за кредитом, процентами), у тому числі: -463,15 доларів США, що еквівалентно 3700,42 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; - 354,48 доларів США, що еквівалентно 2 832,17 гривень - пеня за несвоєчасне сплату процентів за користування кредитом.

Розрахунок пені проводився у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового зобовязання, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, на підставі договору та за такою формулою: (ОС х 2 х КДП х СПП): 365: 100 = Пеня], де ОС - розмір облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня; СПП - сума простроченого платежу; КДП - кількість днів прострочення,

З доводів позовної заяви вбачається, що, окільки зобовязання не були виконані, тому пеня розрахована в межах строку позовної давності відповідно до ст. 258 ЦК України (1 рік).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобовязання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як вбачається з вимог ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У порушення зазначених норм закону, умов кредитного договору ОСОБА_1 систематично не виконував належним чином зобовязання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, що відповідно до статті 610 ЦК України є порушенням зобовязань.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Як вже було зазначено вище ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 26.03.2012 року по справі замінену сторону - ПАТ «УкрСиббанк»його правонаступником - ТОВ «Кей-Колект», у звязку з укладенням між ними 12.12.2011 року договору факторингу №1 та перехід права вимоги за зобовязанням, які виникли у ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №11244682000 від 02.11.2007 р. до нового кредитора ТОВ «Кей-Колект».

В звязку з тим, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобовязання виконував неналежним чином, а зобовязання ОСОБА_1 було забезпечено договором поруки, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору та умов договору поруки, з урахуванням вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, суд вважає необхідним стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект»заборгованість по кредиту в сумі 15 053 долари США 10 центів, що в еквіваленті станом на 07.02.2012 року за офіційним курсом НБУ становить 120 269 гривень 73 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 202 гривні 70 копійок.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 543, 549, 553-554, 610, 612, 614, 624, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 169, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та пені за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (номер за ДРФОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»(код ЄДРПОУ 37825968) заборгованість по кредиту в сумі 15 053 (пятнадцять тисяч пятдесят три) долари США 10 центів, що в еквіваленті станом на 07.02.2012 року за офіційним курсом НБУ становить 120 269 (сто двадцять тисяч двісті шістдесят девять) гривень 73 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 202 гривні 70 копійок. Обовязок стягнення є солідарним з ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 (номер за ДРФОУ НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»(код ЄДРПОУ 37825968) заборгованість по кредиту в сумі 15 053 (пятнадцять тисяч пятдесят три) долари США 10 центів, що в еквіваленті станом на 07.02.2012 року за офіційним курсом НБУ становить 120 269 (сто двадцять тисяч двісті шістдесят девять) гривень 73 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 202 гривні 70 копійок. Обовязок стягнення є солідарним з ОСОБА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.В.Кучеренко