Вирок № 22624692, 20.01.2012, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

1-12/11

провадження №1/0610/9/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2012 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого суддіВолкової Н.Я.

з секретаремВербицькою І.М.

за участю прокурораБезнощенка І.А.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Коростеня Житомирської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого, має неповнолітню дитину, потерпілого від аварії на ЧАЄС 1 категорії, інваліда 3 групи, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.367,ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2, працюючи відповідно до наказу №57-ОС від 15.02.2007 року на посаді директора Бехівського карєроуправління Державного підприємства Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України(далі: Підприємство), будучи службовою особою, виконуючи згідно трудового договору від 15 лютого 2007 року організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, згідно п.п.1.1,1.5 вказаного трудового договору маючи обовязки безпосередньо, через Підприємство здійснювати управління відокремленим структурним підрозділом, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за ним державного майна, діяти від імені Підприємства на підставі доручення, укладати господарські та інші угоди за погодженням з Державним підприємством Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України, 20.08.2008року неналежно поставився до виконання своїх службових обовязків через недбале ставлення до них, що виразилося у неналежному керівництві підлеглими працівниками, неефективному використанні і збереженні закріпленого за підприємством державного майна (щебеневої продукції), без погодження з Державним підприємством Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України, без укладання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю Желдорконтракт на відвантаження щебеневої продукції, допустив безпідставне обернення державного майна на користь ТОВ Желдорконтракт - відправлення на підставі лише заявок від ТОВ Желдорконтракт № 06.08.2 від 06.08.2008 року та №06.08.3 від 20.08.2008 року зі складу готової продукції Бехівського карєроуправління щебеню фракції 5x25 в кількості 510 метрів кубічних на ст. Вишневе ДТГО Південно-Західна залізниця для ТОВ Дорожник ЛТД згідно специфікації та квитанції №33292013 та 255 метрів кубічних щебеню згідно специфікації та квитанції №33292012 на ст.Трипілля-Дніпровське для ТОВ Дорожник ЛТД, де відправником є Бехівське карєроуправління, власником - ТОВ Желдорконтракт, а отримувачем ТОВ Дорожник ЛТД.

Внаслідок такої бездіяльності через недбале ставлення до виконання своїх службових обовязків, внаслідок безпідставного обернення державного майна на користь ТОВ Желдорконтракт державним інтересам в особі Бехівського карєроуправління Державного підприємства Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди у розмірі 98017,61грн., що є тяжкими наслідками.

Підсудний свою вину визнав та показав, що на підприємстві працював з 2007 року. В червні місяці 2008 року на підприємство приїхав заступник вищестоящої організації та представник ТОВ Желдорконтракт та запропонували укласти угоду про переробку негабаритного каменю. Вони сказали, що вони мають змогу його купити і переробити. Запропоновані умови були вигідними для карєру, оскільки негабаритний камінь був розкиданий по всій території підприємства і заважав вивозу каменю з карєру. За запропонованими умовами ТОВ Желдорконтракт" мало своїми силами дрібнити негабаритний камінь, а вони своєю технікою вивозити його та дробити на щебінь. Він з економістом підприємства декілька разів їздили у вищестоящу організацію для складання цього договору, оскільки така практика була для підприємства новою. Пізніше була узгоджена ціна по 12 грн. за 1 м. куб. негабаритного каменю, договір був укладений, затверджений керівництвом, яке знаходиться в м.Київ.

Коли від замовника надійшла попередня оплата в сумі 38 тис.грн., підприємство почало вивозити перебитий технікою замовника негабаритний камінь для подальшої переробки. Вищестояще керівництво наполягало на тому, щоб замовнику швидше відправляли готову продукцію, однак він повідомив, що це буде зроблено, якщо продукція буде оплачена і буде можливість її відправити.

20.08.2008 р. йому на мобільний телефон зателефонував свідок ОСОБА_3 і повідомив, що підприємству транспортною організацією подано вагони для іншого замовника, однак він відмовився від отримання їх продукції, і що якщо ці вагони не будуть використані, то підприємство понесе збитки, повязані з їх простоєм. Він дав свідкові ОСОБА_3 вказівку знайти можливість ці вагони завантажити. Той повідомив, що від Желдорконтракту надійшли кошти і ці вагони можна використати для відправки продукції йому. Він з цим погодився, оскільки вважав, що проплачених замовником коштів вистачає на оплату щебеневої продукції і що він діє в межах укладених угод. Наступного дня продукцію відвантажили та відправили замовнику, а перед цим з керівництвом даного підприємства в телефонній розмові домовились, що всі питання по оплаті, в тому числі і за перевезення, будуть вирішенні. Була домовленість, а потім і письмове підтвердження, що підприємство відвантажить продукцію та оплатить перевезення, а замовник потім ці кошти відшкодує. Вважав, що відвантажує щебінь, який був власністю замовника. 22.08.2008 року він був відсторонений від займаної посади та звільнений.

Вважав, що на той час та в тих умовах діяв правильно, в інтересах підприємства з метою отримання ним прибутку, що мав право відпускати замовнику готову продукцію, оскільки він перерахував кошти, яких було достатньо для оплати її вартості. В даний час усвідомлює, що не повністю розумів суть договору. Можливості виправити ситуацію та вжити заходи до усунення шкоди не мав, оскільки був звільнений.

Крім власних показань підсудного його винність доводиться показаннями свідків, дослідженими письмовими доказами.

Свідок ОСОБА_4 свідчила про те, що вона в той час працювала головним бухгалтером підприємства. З ТОВ Желдорконтракт було укладено договір про купівлю каменю, що належить Бехівському карєроуправлінню. Вони його купували, а підприємство мало перебити на щебінь. Від замовника надійшла попередня оплата в сумі 48 тис. грн. за камінь і його переробку. Йому було відвантажено щебінь. Ціну за щебінь виставляла вона як бухгалтер згідно калькуляції цін на щебінь.Угоди про продаж ТОВ Желдорконтракт щебеню за ціною підприємства не було. Перед відправкою щебеню ТОВ Желдорконтракт про ціну щебеню не повідомляли. На момент відгрузки не було такої кількості щебеня, який мав би утворитись з каменю, який перебивався з негабаритного на щебінь, який був би власністю ТОВ Желдорконтракт. Після відгрузки замовнику щебеня, він негабаритний камінь більше не перебивав. Щебінь було відвантажено без укладення договору на поставку. Залізничний тариф за перевезення також заплатило підприємство.

Щебінь замовнику треба було відвантажувати пізніше, коли він був би перебитий з негабаритного каменю. Тоді підприємство не повинно було б виставляти рахунок. Желдорконтракт самостійно повинен був замовити вагони. Шкоди Желдорконтрактом не було завдано, фактично підприємство ще винно Желдорконтракту, бо щебінь з перебитого ним негабаритного каменю залишили собі, збитків не було заподіяно підприємству.

Свідок ОСОБА_5 показав, що працював на посаді майстра навантажувальної дільниці в Бехівському кар`єроуправлінні. В його обовязки входило завантаження вагонів. Того дня стояли вагони і він згідно заявки загрузив вагони щебенем. Вказівку на їх загрузку міг дати свідок ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_3 показав, що 15 вагонів щебеню замовнику було відвантажено після отримання попередньої оплати. Дозвіл на відправку свідок ОСОБА_5 отримав після узгодження з бухгалтерією та підсудним. Майстер погрузочного відділу повідомив, що подані вагони на завантаження, він по телефону запитав у ОСОБА_2, кому відвантажувати щебінь. ОСОБА_2 сказав, щоб відвантажували тому, від кого з замовників надійшли гроші. В бухгалтерії він зясував, що гроші надійшли від Желдорконтракту. Прямої вказівки від директора ОСОБА_2 про завантаження вагонів щебенем Желдорконтракту не було. Договір такого типу укладався вперше у практиці роботи карєра.

Свідок ОСОБА_6 показав, що працює на посаді начальника комерційного відділу залізничних перевезень. Десь в серпні 2008 року, коли він був на роботі, то його викликав заступник начальника залізничних перевезень. В кабінеті сидів ОСОБА_2, який запитав, хто буде вказаний відправником в перевізних документах по перевезенню щебеневої продукції. Він повідомив, що насамперед важливо своєчасне стягнення платежів за тарифні перевезення. ОСОБА_2 при ньому зателефонував представнику ТОВ Желдорконтракт та передав умови перевезення вантажів, а саме щебневої продукції. Він особисто чув цю розмову. Без згоди директора відправка вагонів було неможлива.

Свідок ОСОБА_7 показав, що ним 15.09.2008 року було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності Бехівського карєроуправління. Для перевірки було надано два договори, які укладено з ТОВ Желдорконтракт: на поставку негабаритного каменю та доставку до дробарки та переробку габаритного каменю. Згідно наданих документів для замовника щебеню фракції 5х25 з вивезеної гірничної маси було отримано 2 м3 , а відвантажено 765 м3 . Підстав для вивезення цього щебеню не було, договір про вивезення щебеню транспортом залізниці не укладався. В ході перевірки було встановлено, що було вивезено щебінь, який не було виготовлено з придбаної у підприємства гірничої маси.

Згідно договору поставки №16/029/08 від 04.08.2008 року ТОВ Желдорконтракт як покупець та Державне підприємство Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України в особі директора Бехівського карєроуправління ОСОБА_2 як постачальника уклали договір про придбання гранітного негабаритного каменю на суму 776400 грн. в кількості 50000 м3 (т.1,а.с.18-21). 04.08.2008 року між тими ж сторонами було укладено договір про виконання робіт №16/028/08, згідно якого Бехівське карєроуправління ДП УПП УЗ зобовязалось виконати за плату транспортування власним технологічним транспортом гранітного габаритного каменя з карєра до приймального бункеру дробарної дільниці та проведення на власному дробарно-сортувальному обладнанні переробку гранітного габаритного каменю (т.1,а.с.22-27). Актом перевірки вказаних договорів було встановлено, що 20.08.2008 року підсудним як директором підприємства було відвантажено замовнику без заключення договору на реалізацію 765 м3 щебеню фракції 5х25 на загальну суму 98017,61грн.. (т.1,а.с.93-94). Відгрузка була здійснена на підставі заявок ТОВ Желдорконтракт вих.№06/08-3 від 06.08.2008 року, вих.№06/08-2 від 06.08.2008 року, яким гарантувалась його оплата (т.1,а.с.133, 134). Накладними на маршрут або групу вагонів (т.1,а.с.143, 148) підтверджено відправлення Бехівським карєроуправлінням вказаним в заявках ТОВ Желдорконтракт вих.№06/08-3 від 06.08.2008 року, вих.№06/08-2 від 06.08.2008 року отримувачам 15 вагонів з щебеневою продукцією, а квитанціями про приймання вантажу (т.2,а.с.217-220) отримання вказаного вантажу останніми. Актами від 15.09.2008 року та від 11.12.2008 року Про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Бехівського карєроуправління Державного підприємства Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України (т.1,а.с.214-232, т.3,а.с.73-76) зафіксовано факт виявлення безпідставного відвантаження на адресу ТОВ Желдорконтракт 15 вагонів щебеню на загальну суму 98017,61 грн., актом №145/ЦКРУв/24249750 від 11.12.2008 року відсутність договору на реалізацію та перевезення щебеневої продукції між ТОВ Желдорконтракт та Бехівським карєроуправлінням (т.3,а.с.85-89). Висновком експерта №82 від 29.07.2011 року підтверджено факт завдання підсудним державному підприємству збитків на предявлену йому обвинуваченням суму (т.3,а.с.504-518).

Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази суд дійшов висновку про винність підсудного в інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії, які виразились в службовій недбалості, тобто невиконанні та неналежному виконанні службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за ст.367,ч.2 КК України.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, є його каяття у вчиненому, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, стан здоров'я.

Обставин, які обтяжують його покарання , не встановлено .

Як особа ОСОБА_2 працездатного віку, по місцю проживання характеризується позитивно, має родину та неповнолітню дитину, він та його дружина є постраждалими від аварії на ЧАЄС 1 категорії, інвалідами, працює.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу підсудного, його відношення до вчиненого, помякшуючі покарання обставини, суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Основний вид покарання підсудному обирається в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Враховуючи помякшуючі його вину обставини відповідно до ст.69,ч.2 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не призначається, додаткове покарання у виді штрафу не призначається, оскільки Закон в редакції, яка діяла на момент вчинення злочинного діяння, передбачав не обовязковість призначення даного додаткового покарання, оскільки підсудний є годувальником родини, має малолітню дитину, дружину інваліда.

Відповідно до ст.75 КК України підсудний звільняється від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Призначене таким чином покарання буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.367,ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.69,ч.2 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без штрафу.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в один рік, якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки .

Відповідно до ст.76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано .

Суддя: