ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.12 Справа№ 5015/306/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) «Космонава Україна», м. Рівне,
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Енергоконтракт-Центр», м. Львів,
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Торговий Дім Вежа», м. Рівне,
про стягнення 674484,67 грн.
За участю представників:
від позивача: Вершинін А.Г. -представник;
від відповідачів: не з»явились.
Суть спору: ТзОВ «Космонава Україна», м. Рівне, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ «Енергоконтракт-Центр», м.Львів, та ТзОВ «Торговий Дім Вежа», м. Рівне, солідарно 1000 грн. заборгованості, а також з ТзОВ «Торговий Дім Вежа», м. Рівне 602982,41 грн. заборгованості, 39537,38 грн. пені, 10966,08 грн. трьох процентів річних, 19998,8 грн. інфляційних. Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачами умов договору поруки від 05.09.2011 р., договору № 23/09/10/-01 від 23 вересня 2010 р., а також нормами ст.ст. 525, 526, 553, 554, 625, 712 ЦК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач 1 у відзиві просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано документів на підтвердження невиконання відповідачем 2 основного договору.
Відповідач 2 у відзиві на позов зазначає, що позов не визнає. Договір поруки, на його думку, не спрямований на настання реальних юридичних наслідків, а укладений з метою штучно «змінити»підсудність спору. Крім цього, позивач посилається на акт про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «ТД Вежа»від 20.01.2012 р., якою встановлено, що позивач є «ймовірною податковою ямою», за своєю юридичною адресою юридична особа не знаходиться, згідно з податковою звітністю у позивача встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання. У ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від позивача до підприємств-покупців, у зв»язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування. Відповідач 2 також зазначає, що на багатьох накладних відсутні печатки ТзОВ «ТД Вежа»до накладних не додано довіреностей на отримання матеріальних цінностей. У видаткових накладних відсутні посилання на договір поставки №23/09/10/-01, а тому пеня, передбачена цим договором, не може бути стягнута.
Спір у справі на підставі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 549, ч. 1 ст. 611, ст. 625 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Між позивачем та Збаразькою філією ТзОВ «Торговий Дім Вежа»23.09.2010р. укладено договір № 23/09/10/-01. Згідно з умовами цього Договору позивач зобов»язався виготовити та передати у власність відповідачу ковпачки з надруком KALGANOFF, а відповідач взяв на себе обов»язок своєчасно прийняти товар та сплачувати його вартість на умовах цього договору. Поставка товару мала здійснюватись автотранспортом позивача. Відповідно до п. 2.3. договору сторони погодили, що оплата за товар проводиться відповідачем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок позивача за умови відтермінування платежу не пізніше 30 календарних днів з дня отримання товару.
Положенням про Збаразьку філію ТзОВ «Торговий дім Вежа», яке затверджене рішенням зборів учасників відповідача 2 № 02 від 06.05.2010 р., визначено, що філія не є юридичною особою, філія є відокремленим підрозділом відповідача 2. Згідно з п. 4.3 положення про філію вона виконує свої зобовязання та реалізує права за угодами, підписаними директором філії від імені відповідача 2. У відповідності до п.п. 6.1., 6.3 положення керівництво поточною діяльність філії здійснює директор філії. Директор філії має право самостійно укладати угоди від імені філії. Директору філії без погодження зборів учасників товариства дозволяється укладати угоди, зокрема, на закупівлю та продаж товару.
Позивач поставив відповідачу-2 з вересня 2010 р. по жовтень 2011 р. товар на суму 2195637,41 грн. За отриману продукцію відповідач розрахувався частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками. Позивач стверджує, що заборгованість відповідача 2 за поставлену йому по видаткових накладних № РН 10120701 від 07.12.2010 р., № РН 11020102 від 01.02.2011 р., № РН-032401 від 24.03.2011 р., № РН-042602 від 26.04.2011 р., № РН-042801 від 28.04.2011 р., № РН-101301 від 13.10.2011 р. продукцію становить 603982,41 грн. Суд дійшов висновку, що поставки по усіх з вище перелічених накладних, за винятком накладної № РН 10120701 від 07.12.2010 р., здійснювались на підставі Договору поставки № 23/09/10-01. Поставка по накладній № РН 10120701 від 07.12.2010 р. носить позадоговірний характер. Позивач звертався до відповідача 2 з вимогою № 12/01-3 від 12.01.2011 р. оплатити товар, отриманий по згаданій накладній. Вказана вимога отримана відповідачем 2 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 20.01.2011 р. Однак, цю вимогу відповідачем 2 залишено без задоволення.
В підтвердження факту поставки товару позивачем подано суду довіреності, видані відповідачем 2 на отримання товару: б/н від 07.12.2010р., №4 від 01.02.2011 р., №14 від 24.03.2011р., №30 від 19.05.2011, №31 від 24.05.2011, №50 від 04.08.2011р., №55 від 12.08.2011р., №66 від 08.09.2011р. та товарно-транспортні накладні №05 від 28.04.2011, №07 від 06.06.2011р., №12 від 12.07.2011р., №15 від 08.09.2011р., №17 від 16.09.2011р., №17 від 13.10.2011р. У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані докази, які спростовують наявність згаданої заборгованості або свідчать про її погашення. Відтак, 603982,41 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, позивачем обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, п. 7.7. Договору № 23/09/10-01, заявлено до стягнення 22918,83 грн. пені. Позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 10594,95 грн. Решта позовних вимог в частині стягнення пені та трьох процентів річних необґрунтовані, оскільки позивачем не доведено, що поставка по накладній № РН 10120701 від 07.12.2010 р., мала місце на підставі Договору № 23/09/10-01, а вимога позивача № 12/01-3 отримана відповідачем 2, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, 20.01.2011 р.
Позовні вимоги в частині інфляційних підлягають задоволенню частково, в сумі 7274,31 грн. Позивачем допущено арифметичні помилки при обчисленні суми інфляційних, не враховано вимог рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р., а також не взято до уваги ту обставину, що строк оплати продукції, отриманої по накладній № РН 10120701 від 07.12.2010 р., прострочено з 28.01.2011 р.
Крім цього, 05.09.2011р. року між ТзОВ «Космонава Україна»та ТзОВ «Енергоконтракт-Центр»укладено договір поруки. Відповідно до цього договору відповідач 1 поручився перед позивачем за виконання ТзОВ «Торговий дім Вежа»його зобов'язання на суму 1000,00 грн. по оплаті товару, поставленого згідно Договору № 23/09/10-01 від 23.09.2010 р. Відповідач 1 поручився, що відповідатиме перед позивачем з відповідачем 2 як солідарні боржники (п.п. 1.1., 1.2., 2.1.). У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір поруки, укладений між ТзОВ «Космонава Україна»та ТзОВ «Енергоконтракт Центр»від 05.09.2011р. недійсним не визнаний, його недійсність прямо не встановлена законом. В зв'язку з невиконанням відповідачем 2 свого обов'язку по оплаті отриманого товару, позивачем направлено відповідачу 1 вимогу № 28/11-11 від 21.11.2011р. щодо виконання умов договору поруки. Проте, відповідач 1 своїх зобов'язань по договору поруки не виконав. Посилання відповідача 1 на неотримання документів щодо порушення боржником основного зобовязання спростовується матеріалами справи, зокрема, вимогою № 28/11-11 від 21.11.2011р., яка містить інформацію про порушення основного зобовязання та вимогу позивача виконати умови договору поруки від 05.09.2011р. і перерахувати в семиденний строк з моменту отримання даної вимоги на його рахунок грошові кошти в сумі 1000 грн.
У відповідності до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Посилання відповідача 2 на те, що у багатьох накладних відсутні печатки ТзОВ «ТД Вежа»необґрунтовані. Печатки відповідача 2 відсутні на трьох накладних, зокрема: № РН-080503 від 05 серпня 2011 р., № РН-062303 від 23 червня 2011 р., № РН-061701 від 17 червня 2011 р. Відсутність печатки на згаданих видаткових накладних не спростовує факту отримання відповідачем 2 товару по вказаних накладних. Як вбачається з банківських виписок за 12 серпня 2011 р., 24.06.2011 р. та 30.06.2011 р., відповідач знав про наявність вищезгаданих видаткових накладних та про отримання по них товару, а також йому було відомо, на яку суму він отримав товар від позивача за цими видатковими накладними, оскільки сам відповідач 2 їх оплатив. Відповідач 2 стверджує, що оскільки у видаткових накладних відсутні посилання на Договір № 23/09/10-01 від 23 вересня 2010 р., то поставки за ними не мають жодного відношення до Договору № 23/09/10-01. Однак, ТзОВ «Торговий дім «Вежа», оплачуючи отриману продукцію у грудні 2010 р. квітні 2011 р., саме посилалось на згаданий Договір як на підставу платежу. Крім цього, як вбачається з наданих ДПІ у м. Рівне розшифровок податкових зобов»язань відповідача 2 з податкового кредиту за вересень грудень 2010 р. та лютий-жовтень 2011 р., відповідач 2 на підставі виданих позивачем податкових накладних від 01.02.2011 р., 24.03.2011 р., 26.04.2011 р., 28.04.2011 р. та від 13.10.2011 р., включив обсяги поставки та обсяги ПДВ у розділ ІІ Розшифровок податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Індивідуальний податковий номер постачальника, періоди виписки податкових накладних, суми обсягу поставки та ПДВ співпадають з відомостями, зазначеними у вищезгаданих спірних видаткових накладних (№ РН 11020102 від 01.02.2011 р., № РН-032401 від 24.03.2011 р., № РН-042602 від 26.04.2011 р., № РН-042801 від 28.04.2011 р., № РН-101301 від 13.10.2011 р.) та індивідуальним податковим номером позивача. З податкових накладних, які включені відповідачем 2 у розшифровки, вбачається, що вони видавались відповідачу 2 на підставі цивільно-правового договору (договір поставки від 23.09.2010 р. № 23/09/10). Такі дії відповідача 2, з включення до податкового кредиту податкових накладних, виданих позивачем в зв»язку з виконанням Договору від 23.09.2010 р. № 23/09/10-01, на думку суду, свідчать про визнання ним того факту, що поставки по видаткових накладних № РН 11020102 від 01.02.2011 р., № РН-032401 від 24.03.2011 р., № РН-042602 від 26.04.2011 р., № РН-042801 від 28.04.2011 р., № РН-101301 від 13.10.2011 р. здійснювались, а продукція ТзОВ «Торговий дім Вежа»приймалась, відповідно до вищезгаданого договору № 23/09/10-01.
У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані докази, які б підтверджували наявність решти обставин, що викладені у відзиві відповідача 2. Відповідач 2 у відзиві факту укладення договору № 23/09/10-01 від 23.09.2010 р. та підписання наявних у матеріалах справи видаткових накладних з позивачем з метою отримання податкової вигоди, штучного формування валових витрат та податкового кредиту не визнає, доказів на обґрунтування фактів, зазначених у відзиві та акті ДПІ в м. Рівне, не подає . Позивачем надано суду Договір постачання № 10 від 28 січня 2011 р., Договір № 1/12-10 від 01 грудня 2010 р. та видаткові накладні на поставку йому ТзОВ «Форпост-2002», ТзОВ «БКС Інтернейшнл ГМБХ»та ТзОВ «Вісма-Трейд»ковпачків з надруком KALGANOFF, які як стверджує позивач, у подальшому були реалізовані відповідачу 2. Факти, встановлені у ході перевірки відповідача 2 ДПІ у м. Рівне, не є фактами, які відповідно до ст. 35 ГПК України не потребують доказування. Рішення ДПІ у м. Рівне, яке б було прийняте за наслідками перевірки відповідача 2, у матеріалах справи відсутнє та сторонами суду не подане. Докази застосування до відповідача 2, чи до позивача органами державної податкової служби штрафних санкцій внаслідок встановлення факту укладення між ними фіктивних договорів, правочинів тощо з поставки ковпачків з надруком KALGANOFF, відсутні. Встановлення у подальшому, в передбаченому законом порядку, фіктивності правочинів між позивачем та відповідачем 2 з продажу ковпачків з надруком KALGANOFF чи інших обставин, які мають істотне значення для справи, може слугувати підставою для перегляду рішення у справі за нововиявленими обставинами.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 121 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 204, код ЄДРПОУ 35286829) та Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Вежа (33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112А, код ЄДРПОУ 37022941) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна»(33028, м. Рівне, вул. Поштова буд. 2 офіс 8, код ЄДРПОУ 37079233) 1000,00 грн. заборгованості та 20 грн. судового збору.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Вежа (33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112А, код ЄДРПОУ 37022941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна» (33028, м. Рівне, вул. Поштова буд. 2 офіс 8, код ЄДРПОУ 37079233) 602982,41 грн. основного боргу, 22918,83 грн. пені, 10594,95 грн. трьох процентів річних, 7274,31 грн. інфляційних та 12875,41 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 13.04.2012 р.
Суддя Бортник О.Ю.
Судове рішення № 22623214, Господарський суд Львівської області було прийнято 09.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/306/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: