Рішення № 22623031, 11.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.12 Справа № 10/5014/382/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррус", м. Алчевьск Луганської області

про стягнення 104 113 грн. 11 коп.

Суддя Мінська Т.М.

Представники сторін не з'явилися

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 17.02.2011 № 60/83 у розмірі 104 113 грн. 11 коп., з яких: основний борг 96976 грн. 22 коп., збитки від інфляції 2840 грн. 85 коп., 3% річних 2521 грн. 38 коп., пеня 1774 грн. 66 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду 27.02.2012, та 12.03.2012. Будь-яких клопотань та відзиву на позов від відповідача не надходило. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

17.02.2011 укладено договір купівлі-продажу № 60/83 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Феррус" - Продавцем (Відповідачем у справі) та Публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" - Покупцем (Позивачем у справі), згідно якого Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача Товар (перелік якого вказано в п. 1.1. Договору і специфікації), а Позивач - протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору провести 100 % попередню оплату. Сума Договору - 96976 грн. 22 коп. (з ПДВ).

Позивач виконав свої зобовязання та перерахував Відповідачу платіжним дорученням № 864 від 03.03.2011 суму 96976 грн. 22 коп. (з ПДВ). За умовами п. 4.1. Договору Відповідач зобов'язаний був протягом 4 календарних днів з моменту попередньої оплати передати Позивачу Товар згідно з найменуваннями і в кількості, вказаними в видаткових документах. Тобто, Відповідача зобов'язаний був передати Позивачу Товар до 08.03.2011. Дане зобовязання не виконано Відповідачем. Листом від 19.10.2011 № 03/06-2111 Позивач направив відповідачу 2 примірника акта звірення, які отримані Відповідачем 29.10.2011. Докази Відмови Позивач від товару до подання позову не надані. Позивач звернувся з даним позовом та просить стягнути з Відповідача основний борг 96976 грн. 22 коп., в порядку ст. 625 КЦ України збитки від інфляції за квітень грудень 2011 року в сумі 2840 грн. 85 коп., 3% річних за період з 08.03.2011 по 27.01.2012 в сумі 2521 грн. 38 коп., та відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України пеню в розмірі 0,01 % від суми 96976 грн. 22 коп. за період з 29.07.2011 по 27.01.2012, що становить 1774 грн. 66 коп. Позивач відповідно до Статуту належить до субєктів господарювання державного сектора економіки.

Дослідивши обставини справи суд визнав позовні вимоги частково обґрунтованим з огляду на наступне:

У відповідності із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання Відповідача по передачі Позивачу товару на суму 96976 грн. 22 коп. виникло з договору купівлі-продажу № 60/83 від 17.02.2011.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Факт порушення Відповідачем зобовязання по передачі Позивачу певного товару на суму 96976 грн. 22 коп. підтверджено матеріалами справи та не спростовано Відповідачем. Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивачем не надано доказів такої вимоги від Відповідача до подання позову, отже до подання позову у відповідача було відсутнє грошове зобовязання. Така вимога про стягнення, тобто повернення, грошових коштів заявлена при предявленні позову, що також є правом Позивача. Тому вимога про стягнення суми 96976 грн. 22 коп. підлягає задоволенню. В той же час, згідно п. 2 ст. 625 ГК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Враховуючи, що до подання позову у Відповідача було відсутнє грошове зобовязання, не може бути нараховано за вказаний Позивачем період інфляційні втрати та 3 % річних, тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

У відповідності зі ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, враховуючи, що Позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а Відповідачем порушено строки виконання не грошового зобовязання, з Відповідача може бути стягнута пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, тобто за кожен день прострочення пеня становить 96976 грн. 22 коп. х 0,1 % = 96,976 грн. При цьому, Позивач обрахував пеню в меншому розмірі, за його розрахунком пеня становить за період з 29.07.2011 по 27.01.2012, що становить 1774 грн. 66 коп., тому суд задовольняє вимогу про стягнення пені в розмірі, заявленому Позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення грошових коштів в сумі 96976 грн. 22 коп., пені 1774 грн. 66 коп. В решті вимог слід відмовити. Витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррус», 94220 м. Алчевськ Луганської області, вул. Волгоградська, 132, блок Е, офіс 436, ідентифікаційний код 36917497 на користь Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, ідентифікаційний код 05471158 грошові кошти в сумі 96976 грн. 22 коп., пеню в сумі 1774 грн. 66 коп., витрати по сплаті судового збору в 1975 грн. 02 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано 17.04.2012.

Суддя Т.М. Мінська