Рішення № 22622117, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/3142-201210.04.12За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»

про стягнення 14 436,34 грн.

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 20.02.2012р.);

від відповідача: не зявились.

Обставини справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (надалі позивач) звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 14 436,34 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 26.03.2012р. наявний у матеріалах справи).

Ухвалою від 15.03.2012 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 27.03.2012. В судове засідання 12.05.2011 представники сторін не зявилися, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 10.04.2012. Відповідачем через канцелярію суду 09.04.2012 було подане клопотання про припинення провадження по справі, у звязку з тим, що сторони уклали угоду про передачу спору на вирішення третейського суду. В судовому засіданні 10.04.2012 в задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, зважаючи на наступне.

Кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ч. 4 ст. 32 Конституції). Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується (ч. 3 ст. 8 Конституції України). Це право забезпечується реальною можливістю заінтересованій особі звернутися в установленому порядку за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу (ст. 15, 16 ЦК України, статті 1,4-1, 4-2 ГПК України).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про третейські суди»Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Умовами Договору № 118 від 31.08.2009 (п. 6.2) сторонами передбачено можливість передачі спору на вирішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правозахисний Альянс»(м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 40б). Відповідач у своєму клопотанні про припинення провадження у справі також посилається на необхідність розгляду справи вказаним третейським судом.

Наказом Міністерства юстиції України від 19 грудня 2008 року N 2226/5 з метою створення єдиної бази даних та єдиної системи обліку інформації про громадські формування затверджено Положення про Єдиний реєстр громадських формувань. Відповідно до п. 1.1 вказаного Положення, Єдиний реєстр громадських формувань - це електронна база даних, яка містить відомості про легалізацію (реєстрацію), в тому числі постійно діючих третейських судів.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів того, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Український правозахисний Альянс»продовжує здійснювати свою діяльність на час розгляду справи, є легалізованим (зареєстрованим) у встановленому порядку, а отже внесений до Єдиного реєстру громадських формувань. Згідно ж даних офіційного сайту Міністерства юстиції України станом на дату винесення рішення інформація про вказаний третейський суд не міститься в Єдиному реєстрі громадських формувань. За таких обставин, відповідачем не доведені обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог за клопотанням від 09.04.2012.

В судовому засіданні 10 квітня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2009 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір № 118 (надалі Договір). У відповідності до п. 1.1 цього договору позивач постачає і передає у власність відповідачу, а відповідач приймає та оплачує товари згідно з умовами даного Договору.

Позивач в період з 02.09.2009 по 06.05.2010 у відповідності до умов договору поставив відповідачу товару на загальну суму 28 477,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи відповідачем було здійснено лише часткову оплату вартості товару поставленого згідно накладних товару в сумі 8 000,00 грн. Крім того, згідно накладних № 588605 від 06.05.2010 та № 21947 від 07.06.2011 відповідачем було повернено товар на загальну суму 6041,58 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 14 436,34 грн. (28 477,92 грн. 6041,58 грн. 8000,00 грн.) Вказаний розмір заборгованості підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 10.08.2011, підписаним обома сторонами (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 3.6 Договору відповідач оплачує товари протягом 14 банківських днів після реалізації товарів.

Позивачем направлялися відповідачу претензія №11 від 11.01.2012 та вимога від 24.02.2012 щодо оплати заборгованості у сумі 14 436,34 грн. Направлення вказаних вимог підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.01.2012 та поштовими фіскальним чеком № 7421 від 24.02.2012 (наявні в матеріалах справи).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 14 436,34 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача, а саме 1 609,50 грн. судового збору, відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар - Центр»(ідентифікаційний номер 36148976, адреса: 01004, м. Київ, вул. Рогнідинська,4-А, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) 14 436,34 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 34 копійки) грн. боргу та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 13.04.2012р.

Суддя С.М. Морозов