Рішення № 22621611, 04.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/2436-201204.04.12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м.Київ, ЄДРПОУ 20842474

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м.Київ, ЄДРПОУ 00034186

про стягнення 2166,86 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 по дов.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», м.Київ, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м.Київ про стягнення 2166,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату страхового відшкодування на виконання договору автомобільного страхування №23/009199/ПР/2.1.5.1 від 08.04.2008р., підписаного з ОСОБА_2, внаслідок чого до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач у судові засідання 21.03.2012р., 04.04.2012р. не зявився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №19402782, №19405463.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 21.03.2012р., 04.04.2012р. не зявився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16, ч.3 ст.18 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 08.04.2008р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було підписано договір автомобільного страхування №23/009199/ПР/2.1.5.1, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:

марка/модель: ВАЗ 210994,

реєстраційний номер: НОМЕР_1,

рік випуску 2008.

Згідно із п.3 вказаного договіру вигодонабувачем визначено Акціонерний комерційний банк «Правекс-Банк».

Строк дії договіру №23/009199/ПР/2.1.5.1 від 08.04.2008р. встановлено з 09.04.2008р. до 08.04.2009р.

Виходячи зі змісту довідки №10 від 17.03.2009р. відділення ДАІ з обслуговування Миронівського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, 19.02.2009р. о 15 годині 40 хвилин на вул.Незалежності у с.Карапиші відбулось зіткнення транспортних засобів 1. ВАЗ 210994, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 який перебував за кермом, 2. ВАЗ 21103, номерний знак НОМЕР_2 що належить ОСОБА_3, який був за кермом.

Наявність вини ОСОБА_3. у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 16.03.2009р. Миронівського районного суду Київської області по справі №3-223/09.

24.02.2009р. страхувальник повідомив позивача про настання страхового випадку.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виходячи зі змісту звіту №317/04/09 від 10.04.2009р. про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу, складеного ОСОБА_4., матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 3120,77 грн.

Наразі, відповідно до страхового акту №23/11033/2.1.5.1 від 26.08.2009р. Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»позивачем було погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 2166,86 грн.

Листом №84104/67 від 08.07.2009р. Акціонерний комерційний банк «Правекс-Банк», як вигодонабувач за договіром №23/009199/ПР/2.1.5.1 від 08.04.2008р., повідомив позивача про реквізити сплати страхового відшкодування.

За таких обставин, згідно із платіжним дорученням №14944 від 01.09.2009р. позивач перерахував на користь вигодонабувача 2166,86 грн.

14.12.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією №9016 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2166,86 грн., яка отримана відповідачем 16.12.2010р.

При цьому, як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обовязок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»заявлено вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 2166,86 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»встановлено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2012р. зобовязано Моторне (транспортне) страхове бюро України в строк до 20.03.2012р. надати суду відомості щодо страхової компанії, якою видано поліс, за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; який термін дії зазначеного полісу та яка ним встановлена франшиза.

19.03.2012р. на адресу господарського суду надійшла відповідь вказаної вище установи, відповідно до якої суд повідомлено, зокрема, про таке:

поліс: ВВ 8778712,

страхова компанія: ВАТ НАСК «Оранта»,

ліміт по майну: 25500,

франшиза: 2,

дата дії полісу: з 24.11.2008р. по 23.11.2009р.,

транспотний засіб: ВАЗ 21103,

номерний знак: НОМЕР_2,

страхувальник: ОСОБА_3

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3., діями якого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 19.02.2009р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ 210994, номерний знак НОМЕР_1, застраховано Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта».

Одночасно, згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Виходячи з того, що згідно із полісом №ВВ/8778712 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 25500 грн. та франшизу в сумі 2 грн., суд дійшов висновку стосовно необхідності зменшення суми, яка підлягає сплаті, до 2164,86 грн. (2166,86 грн. 2 грн.).

Таким чином, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків, заподіяних ОСОБА_3., враховуючи, що сума заборгованості була розрахована позивачем без урахування франшизи в сумі 2 грн., визначеної полісом №ВВ/8778712, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 2164,86 грн.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м.Київ до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ про стягнення 2166,86 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м.Київ, Голосіївський район, вул.Жилянська, буд.75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м.Київ, Полільський район, вул.Електриків, буд.29а, ЄДРПОУ 20842474) 2164,86 грн. в якості страхового відшкодування, а також судовий збір в сумі 1608,05 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.04.2012р.

Суддя М.О.Любченко