Ухвала суду № 22621136, 11.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-20/4482-201211.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережасистем ВУД»

Треті особі, які не заявляють

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального

округу ОСОБА_1

2. Відділ державної виконавчої служби Голосіївського

районного управління юстиції у м. Києві

Про визнання простих векселів недійсними та такими, що не мають вексельної

сили, визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню та

відновлення становища, яке існувало до порушення

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Без виклику

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про визнання простих векселів серії АА №№2004407, 2004408, 2004409, 2004410 від 29.03.2010р. недійсними та такими, що не мають вексельної сили, визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню та відновлення становища, яке існувало до порушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що прості векселі серії АА №№2004407, 2004408, 2004409, 2004410 від 29.03.2010р. підписані від імені позивача неуповноваженою особою (містять підроблені підписи) та керівник позивача не ставив на вказаних векселях відтиск круглої печатки позивача. Відповідно, виконавчі написи, які вчинено на підставі підроблених простих векселів, не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2012р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №5011-20/4482-2012, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.05.2012р.

До позову позивачем додано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд зупинити стягнення з позивача на підставі виконавчих написів №№97, 101, 105, 109, вчинених 18.01.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, кожним з яких запропоновано стягнути з позивача на користь відповідача 177 000,00грн.; заборонити вчиняти органам державної виконавчої служби будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню та реалізації майна (коштів, рухомого та нерухомого майна) позивача; накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу.

Заяву мотивовано тим, що невжиття вказаних заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви у частині та задовольняє подану заяву частково, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки предметом позову, який розглядається у межах справи №5011-20/4482-2012, є визнання простих векселів серії АА №№2004407, 2004408, 2004409, 2004410 від 29.03.2010р. недійсними та такими, що не мають вексельної сили, визнання виконавчих написів №№97, 101, 105, 109, вчинених 18.01.2012р., такими, що не підлягають виконанню, а також враховуючи, що державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві 23.01.2012р. відкрито виконавчі провадження з виконання оскаржуваних виконавчих написів, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині зупинення стягнення на підставі виконавчих написів №№97, 101, 105, 109, вчинених 18.01.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

В частині заборонити органам державної виконавчої служби вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню та реалізації майна (коштів, рухомого та нерухомого майна) позивача, суд визнає подану заяву необґрунтованою, оскільки, зупинення стягнення на підставі виконавчих написів №№97, 101, 105, 109, які є виконавчими документами згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», є безумовною підставою для державного виконавця, яким відкрито виконавчі провадження з виконання даних виконавчих написів, зупинити виконавчі провадження в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також відмовляє у задоволенні заяви в частині накладення арешту на грошові суми, які належать відповідачу, з огляду на наступне.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Наведене у заяві посилання на потенційну неможливість стягнення коштів з відповідача, у випадку задоволення позову, без наведення відповідного обґрунтування (із наданням відповідних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову), не дає підстав припускати, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю.

У звязку з наведеним, суд вважає обґрунтованою у частині та такою, що підлягає задоволенню частково заяву позивача про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс»про забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчих написів №№97, 101, 105, 109, вчинених 18.01.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

В іншій частині - заяву залишити без задоволення.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає обовязковому виконанню на всій території України.

4. Строк пред'явлення ухвали Господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. у справі №5011-20/4482-2012 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, а саме, до 10.04.2013р.

5.Стягувачем за даною ухвалою є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Форс»(м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-А, код ЄДРПОУ 30312466).

Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя В.В. Палій