Рішення № 22620282, 06.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/3072-201206.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Відкритого акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 072,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 30.12.2012 року)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 309-1-4/38 від 23.12.2011 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06 квітня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення 4 072,00 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.03.2009 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Ford Focus", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Відкритого акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", то обовязок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/3072-2012, слухання справи призначено на 23.03.2012 року.

У судовому засіданні 23.03.2012 року представник відповідача подав усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти поданого представником відповідача клопотання не заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.04.2012 року, у зв'язку з поданим представником відповідача усним клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

06.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача та від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 06.04.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача також надав усні пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2008 року між Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іон Мош" (страхувальник) було укладено договір № 153749 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів, відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Ford Focus", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ 13.03.2009 року о 20 год. 00 хв. у м. Харкові по вул. Маломясницькій на перехресті з пр. Гагаріна стялась ДТП за участю автомобіля марки "Ford Focus", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 24.04.2009 року у справі № 3-1622/09.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2 (за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП), була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1004892 від 31.12.2008 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Ford Focus", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 1450/3724 з оцінки транспортного засобу від 17.03.2009 року, складеного Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Ford Focus", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 785,48 грн.

13.05.2009 року позивач, виходячи із Звіту № 1450/3724 з оцінки транспортного засобу від 17.03.2009 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 4 072,00 грн., про що склав страховий акт.

Відповідно до умов договору № 153749 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 07.08.2008 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Іон Мош" в розмірі 4 072,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8915 від 23.06.2009 року, (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 23.01.2012 року позивач, керуючись статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтями 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою за вих. № 04-467 про виплату страхового відшкодування у розмірі 4 072,00 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу. На момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 4 072,00 грн.

Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, що діє з 19.09.2011 року) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

На думку відповідача, зважаючи на те, що, регресну вимогу Відкрите акціонерне товариство "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" отримало 27.01.2012 року, обов'язок відповідача щодо сплати позивачу страхового відшкодування виникне не раніше 27.04.2012 року, а отже, на момент розгляду даної справи Відкрите акціонерне товариство "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" не порушило права позивача, оскільки, станом на день звернення позивача з позовом до суду не настав строк виконання регресного зобов'язання.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Ford Focus", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 24.04.2009 року у справі № 3-1622/09.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ 21063", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1004892 від 31.12.2008 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза 510 грн., строк дії полісу з 31.12.2008 року до 30.12.2009 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/1004892) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1-го типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВС/1004892 ).

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Ford Focus", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1004892 від 31.12.2008 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 153749 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач заявою № 04-467 від 23.01.2012 року звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4 072,00 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент здійснення позивачем страхової виплати страхувальнику) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, відповіді на направлену позивачем регресну вимогу не надав, страхове відшкодування Приватному акціонерному товариству "Просто-страхування" не сплатив.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, з посиланням на пункт 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, що діє з 19.09.2011 року) про те, що на момент розгляду даної справи Відкрите акціонерне товариство "Українська Страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" не порушило права позивача, оскільки, станом на день звернення позивача з позовом до суду не настав строк виконання регресного зобов'язання, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Іон Мош" в розмірі 4 072,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8915 від 23.06.2009 року. Отже, право зворотної вимоги у позивача виникло саме з 23.06.2009 року.

Пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент здійснення позивачем страхової виплати страхувальнику) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Матеріалами справи, а саме, належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового повідомлення, підтверджується та обставина, що відповідач отримав вищезазначену регресну вимогу 27.01.2012 року.

Таким чином, на момент надходження позовної заяви до Господарського суду міста Києва у відповідача вже виник обов'язок щодо сплати позивачу страхового відшкодування.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, в звязку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1004892 від 31.12.2008 року.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 4 072,00 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) 510,00 грн. (сума франшизи) = 3 562,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 3 562,00 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673, р/р 26503441 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 300335) 3 562 (три тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості, 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 55 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання повного

тексту рішення 11.04.2012 року