Рішення № 22620267, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/2901-201210.04.12За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" про стягнення 74 116.17 гри.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. дов. від 14.09.2011 р. (зареєстровано в реєстрі № 3622)

від відповідача не зявився

в судовому засіданні 10.04.2012 року відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у звязку з невиконання зобовязань за Договором поставки товарів № 102-Р від 12.11.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/2901-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.04.12, сторони зобов'язано вчинити дії.

10.04.12 в судове засідання зявився представник позивача.

Через канцелярію до суду від позивача надійшли витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орвіс»(далі відповідач, покупець) був укладений договір на поставку товарів № 102-Р від 12.11.2009 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу товар згідно заявки, а відповідач зобов'язувався прийняти його та оплатити.

Згідно п.2.3. Договору, оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 45 календарних днів з дня отримання товару.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем на підставі замовлень відповідача окремими партіями у період з 15.06.2011 по 11.10.2011 року було поставлено передбачений Договором товар на загальну суму 64 958,36 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями товарно-транспортних та видаткових накладних № 117770 від 15.06.11, № 120783 від 23.06.11, № 120767 від 23.06.11, № 120825 від 23.06.11, № 120826 від 23.06.11, № 120824 від 23.06.11, № 120823 від 23.06.11, № ЦО000002919 від 12.08.2011, № ЦО000003318 від 13.08.2011, ЦО000004975 від 20.08.2011, ЦО000005380 від 23.08.2011, ЦО000007044 від 30.08.2011, ЦО000007042 від 30.08.2011, ЦО000007043 від 30.08.2011, ЦО000010346 від 10.09.2011, ЦО000010347 від 10.09.2011 2011, ЦО000013822 від 24.09.2011, ЦО000017805 від 11.10.2011, ЦО000017647 від 11.10.2011.

Проте відповідач, в порушення умов Договору за поставлений позивачем товар розрахувався частково, а саме в розмірі 54, 62 грн.

У звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 64 903,74 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 64 903,74 грн., суд вважає належним чином доведеним та документально підтвердженим, у звязку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 64 903, 74 грн. суми основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 4 276,91 грн. пені.

Пунктом 6.1. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок розміру пені, з урахуванням ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 4 276,91 грн. пені в повному розмірі.

Крім суми основного боргу та пені, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 4 708,83 грн. 16% річних та 226,69 грн. інфляційних втрат.

Частина 2 ст. 625 України передбачає, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. Договору, у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобовязаний сплатити шістнадцять процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 4 708,83 грн. 16% річних та 226,69 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 64 903,74 грн. суми основного боргу, 4 276,91 грн. пені, 4 708,83 грн. 16% річних та 226,69 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" (01011, м. Київ, Печерський р-н, вул.. Панаса Мирного, буд 16/13А ; код ЄДРПОУ 31490840) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 64903,74 грн. суми основного боргу, 4276,91 грн. пені, 4708,83 грн. 16% річних, 226,69 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 11.04.2012