Рішення № 22619888, 04.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/907-201204.04.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДТЕХНІКА ПЛЮС", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ", м.Київ

про стягнення 9 083,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДТЕХНІКА ПЛЮС" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 9083, 80 грн. згідно Договору про надання послуг № 26.05.-10-Ф від 26.05.10р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті.

В процесі розгляду справи сторонами не виконано вимог ухвал суду щодо проведення між ними звірки розрахунків на час звернення позивача з позовом. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами договором, накладними, рахунками тощо.

Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 26.05.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДТЕХНІКА ПЛЮС", далі Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ", далі Замовник, було укладено договір про надання послуг № 26.05-10-Ф, далі Договір,згідно п. 1.1. якого Виконавець передає, а замовник приймає в термінове відшкодувальне володіння і користування крани, що належать відповідачу, а саме: КС-5363, рег. № 11783 та Кс-5363, рег. 11784, з метою використання їх у своїй виробничій діяльності.

Пунктом 3.1 Договору сторони встановили, що демонтаж, перевезення та монтаж кранів становить 8000, 00 грн. у т.ч. ПДВ.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (калькуляція вартості послуг) вартість однієї машино-зміні крану КС-5363 становить 1200, 00 грн., що знайшло своє відображення в п. 3.2. Договору.

За приписами п. 3.3. облік виконаних робіт проводиться по змінних рапортах будівельного механізму, які підписуються представником Замовника щоденно за одну робочу зміну, а у випадку експлуатації будівельного механізму більш ніж одна зміна на добу, різниця в часі сплачується додатково.

Як зазначено в п. 3.5. Договору Замовник здійснює оплату щомісячно згідно рахунків, що надаються Виконавцем.

Пунктом 6.2 визначено, що строк дії Договору становить дванадцять місяців з моменту його укладання та автоматично продовжується до тих пір, поки сторони не розірвуть його або не внесуть доповнення, зміни.

На виконання умов Договору позивачем належним чином надані відповідачу послуги на загальну суму 622708,80 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

· Акт № ОУ-0000080 від 18.06.2010р.;

· Акт № ОУ-0000081 від 18.06.2010р.;

· Акт № ОУ-0000087 від 30.06.2010р.;

· Акт № ОУ-0000088 від 30.06.2010р.;

· Акт № ОУ-0000107 від 30.07.2010р.;

· Акт № ОУ-0000108 від 30.07.2010р.;

· Акт № ОУ-0000131 від 31.08.2010р.;

· Акт № ОУ-0000132 від 31.08.2010р.;

· Акт № ОУ-0000133 від 31.08.2010р.;

· Акт № ОУ-0000142 від 02.09.2010р.;

· Акт № ОУ-0000152 від 30.09.2010р.;

· Акт № ОУ-0000153 від 30.09.2010р.;

· Акт № ОУ-0000170 від 31.10.2010р.;

· Акт № ОУ-0000171 від 12.10.2010р.;

· Акт № ОУ-0000168 від 18.10.2010р.;

· Акт № ОУ-0000201 від 30.11.2010р.;

· Акт № ОУ-0000251 від 30.12.2010р.;

· Акт № ОУ-0000102 від 31.03.2011р., які підписані обома сторонами без пропозицій та зауважень.

Оскільки строк виконання зобовязання між сторонами не визначено, позивачем згідно вимог ст. 530 ЦК України та положень п. 3.5. Договору, надіслано на адресу відповідача претензію б/н від 19.12.11р. щодо сплати заборгованості за вказаним Договором з доданими до неї рахунками- фактурами № СФ-0000606 від 19.12.11р. на суму 2840, 00 грн. та № СФ-0000607 від 19.12.11р. на суму 6243, 00 грн., які за своїми правовими ознаками є також вимогою та підставою для оплати послуг ( форма такої вимоги законом не визначено).

Проте, свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг за Договором Замовник не виконав в повному обсязі, у звязку з чим ним утворився борг в сумі 9083, 80 грн. що спричинило звернення позивача до суду.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з п. 1.1 предметом вказаного договору є прийняття відповідачем в термінове відшкодувальне володіння і користування майна, що належать відповідачу, а саме кранів, з метою використання їх у своїй виробничій діяльності. Тому, за визначеним сторонами предметом цей договір є договором оренди майна та правовідносини, які виникли з цього приводу між сторонами повинні регулюватися як загальними нормами, визначеними ст. ст. 759, 760, 762, 763 ЦК України так и спеціальними, викладеним ст. ст. 283, 286 ГК України.

Законодавець зазначає, що предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об'єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживча річ, а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Втім, умовами п. п. 3.1., 3.2. встановлено перелік дій, які виконуються позивачем в межах укладеного Договору, а саме: демонтаж, перевезення та робота вказаних кранів, які за своєю правовою природою містить ознаки договору про надання послуг, що суперечить п. 1.1. та до якого слід застосовувати ст. ст. 901, 903 ЦК України.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, фактично позивачем здійснені зазначені демонтаж, перевезення, монтаж кранів на обєкті замовника, виконувалися роботи вказаними кранами, тому суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір надання послуг, до якого підлягають застосуванню норми права, викладені у ст.ст. 901, 903 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобовязання за договором підряду. Основний борг в сумі 9083, 80 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобовязань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9083, 80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ", згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.04.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДТЕХНІКА ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, код ЄДРПОУ 22924957, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДТЕХНІКА ПЛЮС", 65026, м.Одеса, вул. Гоголя, буд. 21, код ЄДРПОУ 35819533, основний борг у сумі 9083, 80 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 09.04.12р.