Рішення № 22619724, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/10012.12.11За позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

До Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Україна»

Про стягнення 10 786 644,24 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. (довіреність № юр/3073 від 23.08.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 1308 від 01.08.2011 р.)

від третьої особи: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»до Публічного акціонерного товариства «Златобанк»про стягнення безпідставно отримані грошові кошти 10 786 644,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.11р. порушено провадження у справі № 19/100 та призначено розгляд справи на 26.08.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011 р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України в зв"язку з неявкою представника третьої особи.

09.09.2011 р. по справі оголошено перерву до 03.10.2011

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. справу передано для розгляду судді Головіній К.І. в зв"язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. справу прийнято суддею Головіною К.І. до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.10.2011 р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011року розгляд справи відкладено на підставі ст. 27,77 ГПК України на 30.10.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 27,77 ГПК України на 09.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2011 року подав додаткові заперечення на відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 23.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 05.12.2011 року.

05.12.2011 року по справі оголошена перерва до 12.12.2011 року.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2011 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009 року між ПАТ «Златобанк»та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго»був укладений Договір банківського рахунку № 259-ЮР, відповідно до п. 1.1 Договору відповідач відкриває позивачу поточний/і рахунок\ки у національній та/або іноземній валюті та здійснює його розрахункове касове обслуговування.

17.11.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Златобанк»та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго»був укладений договір про надання овердрафту № 34/09/OVER/

Відповідно до п. 1 Договору банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді овердрафту в тимчасове користування шляхом оплати з поточного рахунку Позичальника, відкритого в АТ «Златобанк», розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, на умовах та в межах ліміту, визначеного Договором. Ліміт за Овердрафтом становить максимально припустиму суму кредиту, що спрямовується на покриття недостатньої суми коштів на поточному рахунку позичальника і не може перевищувати 5 000 000,00 грн. строком до 17.12.2009 року.

Додатковою угодою до договору про надання овердрафту № 34/09/OVER/ від 15.12.2009 року, сторони узгодили, що ліміт за овердрафтом відкривається строком по 15.12.2010 року

05.11.2010 року між ПАТ «Златобанк»та ТОВ «Торгівельний дім «Україна»було укладено Договір банківського рахунку № 1777-ЮР.

09.11.2010 року між ПАТ «Златобанк»та ТОВ «Торгівельний дім «Україна»було укладено Кредитний Договір № 163/10-К.

Відповідно до п. 1.1 Договору 10.11.2011 року Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредиту для поповнення обігових коштів в сумі 10 000 000,00 грн. строк повернення по 31.01.2011 року включно

10.11.2010 року між первісним кредитором: Публічним акціонерним товариством «Златобанк»та новим кредитором: Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго»був укладений Договір про відступлення права вимоги № 163/10.

Відповідно до п. 1.1 Договору Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а новий кредитор набуває права вимоги, належного первісному кредиторові, і стає кредитором по кредитному договору № 163/10-К від 09.11.2010 року, укладеному між Первісним кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Україна»на загальну суму заборгованості по зазначеному кредитному договору, а саме 10 786 644,24 грн.

Згідно п. 1.3 Договору загальна сума вимог, що відступається, станом на день підписання сторонами Договору, складає 10 786 644,24 грн.

П. 3 Договору сторони узгодили порядок розрахунків за договором, відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору Новий кредитор перераховує Первісному кредитору плату у розмірі 10 786 644,24 грн. за відступлення права вимоги, Новий кредитор перераховує плату не пізніше 31.01.2011 року, на рахунок № 29092300001259 в АТ «Златобанк», на підставі вимоги Первісного кредитора.

10.11.2010 року між ПАТ «Златобанк»(кредитор) та ОКП ««Донецьктеплокомуненерго»(Поручитель) було укладено Договір поруки. Відповідно до п. 1.1 Договору поручитель зобовязується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобовязань перед кредитором за Кредитним договором,в повному обсязі таких зобовязань. Боржник зобовязаний повернути Кредиторові суму всіх отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 31.01.2011 року за Кредитним Договором, чи в інші строки, встановлені в Кредитному Договорі. Сума отриманого кредиту складає 10 000 000,00 грн.

З меморіального ордеру № 38741 від 10.11.2011 року, вбачається, що ТОВ «Торгівельний дім Україна»отримало кредитні кошти в сумі 10 000 000,00 грн.

Також, 10.11.2010 року між ПАТ «Златобанк»(Заставодержатель) та ОКП «Донецьктеплокомуненерго»(Заставодавець) було укладено Договір застави № 163/10-К-S-2. За умовами Договору застави заставодавець забезпечує виконання ТОВ «Торгівельний дім «Україна»зобовязань, що випливають із укладеного між боржником та Заставодержателем Кредитного договору № 163/10-К від 09.11.2010 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобовязаний повернути заставодержателю кредитні кошти в сумі 10 000 000,00 грн, з кінцевим терміном повернення 31.01.2011 року (включно), сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 25% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і Договором застави, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Предметом застави за Договором є майнові права: право вимоги грошових коштів в сумі 10 000 000,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку № 26005301001259, відкритому у АТ «Златобанк»за договором банківського рахунку № 1259-ЮР від 15.10.2009 року.

18.01.2011 року сторони уклали додаткову угоду до договору про надання овердрафту № 34/09/OVER/, згідно угоди ліміт за Овердрафтом становить максимально припустиму суму кредиту, що спрямовується на покриття недостатньої суми коштів на поточному рахунку позичальника і не може перевищувати 20 000 000,00 грн., з 21.09.2010 року 55 000 000,00 грн., з 05.10.2010 року 65 000 000,00 грн.

З виписки по основним рахункам та меморіального ордеру № 57361 від 31.01.2011 р., вбачається, що ПАТ «Златобанк»31.01.2011 року здійснив списання грошових коштів у сумі 10 000 000,00 грн. з р/р 26005301001259 з призначенням платежу списання коштів для погашення заборгованості по кредитному договору на рахунок № 29092300001259.

З меморіального ордеру № 57366 від 31.01.2011 року ПАТ «Златобанк»31.01.2011 року здійснив списання грошових коштів у сумі 786 644,24 грн. з р/р 26006301001259 з призначенням платежу списання коштів для погашення заборгованості по кредитному договору на рахунок № 29092300001259.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 10 786 644,24 грн. як таких, що були набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому суд зауважує, що згідно ст. 4-1 Господарського процесуального Кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту, за допомогою доказів переконують суд, а суд, в свою чергу, зобов'язаний, відповідно статті 43 ГПК України оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення обєктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність обєктивного звязку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є обєктом судового пізнання.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Враховуючи вимоги позивача і заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що предметом доказування у даній справі є питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для здійсненого відповідачем спірного списання грошових коштів з рахунків позивача, що відповідно має бути доведено сторонами допустимими і належними доказами.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 з наступними змінами і доповненнями.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.

Відповідно до п. 6.1 вказаної Інструкції, банкам обумовлено право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

За правилами п. 6.2 Інструкції договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема:

умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання;

номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання;

назву отримувача;

номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника;

перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

Згідно п. 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Меморіальним ордером, відповідно до п. 1.4 Інструкції є розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку.

Отже, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що належним і допустимим доказом наявності підстав для договірного списання коштів з рахунку платника є оформлений банківською установою розрахунковий документ відповідний меморіальний ордер, в якому чітко зазначено номер та дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Наявні у справі меморіальний ордер № 57361 від 31.01.2011 р. та меморіальний ордер № 57366 від 31.01.2011 р., якими було оформлено спірне списання грошових коштів з рахунків позивача, призначенням платежу містять «Погашення заборгованості по кредитному договору», без зазначення номеру та дати договору, яким передбачено можливість договірного списання.

Вказане порушення відповідачем вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті позбавляють суд можливості точно і обєктивно встановити підставу списання грошових коштів з рахунків позивача.

Заперечення відповідача даного висновку суду не спростовують.

Оцінюючи доводи відповідача відносно того, що договірне списання було здійснено ним на підставі відповідних положень укладених між сторонами договору банківського рахунку № 259-ЮР від 15.10.2009 р., договору застави № 163/10-K-S-2 від 10.11.2010 р. та договору поруки від 10.11.2010 р, суд зауважує, що положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не передбачено договірного списання на підставі декількох договорів. Крім цього суд зазначає наступне.

За п. 1.1 договору банківського рахунку № 259-ЮР від 15.10.2009 р. Банк (відповідач по справі) відкриває Клієнту (позивач по справі) поточний/і рахунок/ки у національній та/або іноземній валюті (далі - рахунок), відповідно до умов відповідного законодавства.

Пунктом 3.1.6 вказаного Договору Банку надано право без отримання додаткової згоди Клієнта, здійснювати списання коштів з рахунку Клієнта з Банком по цьому Договору, кредитних договорах, договорах застави, поруки, гарантії тощо, укладених між Сторонами під час дії цього договору.

Конкретного номеру рахунку, з якого банку дозволяється здійснити договірне списання грошових коштів позивача, в договорі банківського рахунку № 259-ЮР від 15.10.2009 р. сторонами не узгоджено.

При цьому, обовязковими умовами для договірного списання грошових коштів, відповідно до п. 6.2 Інструкції, є наявність в договорі банківського рахунку номеру рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; зазначення в розрахунковому документі номера та дати договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника.

З урахуванням наведеного суд зазначає, договір банківського рахунку № 259-ЮР від 15.10.2009 р. не міг бути достатньою підставою для договірного списання із призначенням платежу «погашення заборгованості за кредитним договором», оскільки погашення заборгованості за кредитним договором між сторонами не відбулося, і, суттєво те, що в договорі банківського рахунку не вказано конкретного номеру рахунку, з якого можуть бути списані грошові кошти.

За договором застави № 163/10-К-S-2 від 10.11.2010 р. позивач як заставодавець забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Україна»(боржник) зобовязань, що випливають із укладеного між боржником та Заставодержателем (відповідачем) Кредитного договору № 163/10-К від 09.11.2010 р. та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Предметом застави за цим Договором є майнові права: право вимоги грошових коштів в сумі 10 000 000,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку № 26005301001259, відкритому в АТ «Златобанк»за договором банківського рахунку, які можуть виникнути в майбутньому.

Пункт 3.4.1 вказаного Договору надає Заставодержателю право в порядку договірного списання списати з поточного рахунку, зазначеного в п. 1.2 цього Договору, або з іншого рахунку Заставодавця, відкритого у Заставодержателя, грошові кошти у сумі заборгованості за Кредитним договором № 163/10-К від 09.11.2010 р. та направити їх на погашення заборгованості за кредитним договором за настання таких, обставин, як, зокрема, невиконання (неналежне виконання) умов кредитного договору.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору застави № 163/10-К-S-2 від 10.11.2010 р. передбачено право відповідача - заставодержавця у випадку неналежного виконання ТОВ «Торгівельний дім «Україна»положень Кредитного договору, набути у власність предмет застави (в даному випадку шляхом договірного списання), що, по суті є досудовим заходом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який передбачений п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 27 названого Закону, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

За приписами ч. 2 ст. 28 Закону, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

З огляду на те, що за договором застави позивач є майновим поручителем ТОВ «Торгівельний дім «Україна», відповідно на правовідношення між позивачем і відповідачем окрім спеціального Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»поширюється і положення параграфу 3 глави 49 Цивільного кодексу України (Порука). Норми статей 554 та 555 Цивільного кодексу встановлюють виключні умови виникнення у поручителя зобовязання перед кредитором це порушення зобов'язання боржником та одержання поручителем вимоги кредитора. Отже, за відсутністю вимоги кредитора, навіть за наявністю порушення зобов'язання боржником, - у поручителя не виникає зобовязання перед кредитором.

Таким чином, здійснене відповідачем договірне списання, за договором застави № 163/10-К-S-2 від 10.11.2010 р., в результаті якого відбулося фактичне виконання зобовязань боржника майновим поручителем (позивачем) без отримання останнім відповідної вимоги кредитора (відповідача), - є неправомірним та безпідставним

Враховуючи наведене, суд зазначає, що належними й допустимими доказами звернення стягнення на предмет застави можуть бути відповідні повідомлення відповідача, вимоги до позивача про виконання зобовязання боржника та витяги з Державного реєстру обтяжень, які, натомість, у матеріалах справи відсутні.

У звязку із цим, в суду відсутні підстави вважати, що відповідач, здійснюючи списання грошових коштів із призначенням платежу «погашення заборгованості за кредитним договором»реалізував свої права за договором застави, як це було вказано в його відзиві і поясненні.

За змістом договору поруки від 10.11.2010 р., на який відповідач також посилається як на підставу спірного договірного списання, позивач як поручитель зобовязався відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ «Торгівельний дім «Україна»його зобовязань перед відповідачем за укладеним між ними кредитним договором.

Пунктом 3.9.4 даного Договору сторони погодили, що поручитель доручає кредитору (відповідачу по справі) самостійно (без надання Поручителем розрахункових документів та заявок) списувати з будь-якого його поточного (-них) рахунку (-ів) грошові кошти для погашення кредитної заборгованості за Кредитним Договором, утримувати комісійні винагороди, встановлені тарифами Кредитора, суми збору на обовязкове пенсійне страхування, встановлені чинним законодавством України та інші витрати, повязані з купівлею/продажем та/або обміном валюти для погашення кредитної заборгованості за Кредитним Договором.

При цьому, відповідно до п. 3.5 Договору поруки, обовязок поручителя виконати боргові зобовязання виникає при отриманні від Кредитора відповідної письмової вимоги. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо вона була направлена поштою на адресу Поручителя, листом з повідомленнями про вручення (рекомендованим листом або курєром) за адресою, вказаною в цьому договорі.

Не дивлячись на це (як вже було вищезазначене), подібні листи (вимоги кредитора) у матеріалах справи відсутні.

В розумінні п. 6.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, договір поруки від 10.11.2010 р. не може бути підставою для договірного списання грошових коштів, оскільки також не має обовязкового для цієї дії реквізиту саме номеру рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання.

Отже, як і інші укладені між сторонами договори, договір поруки від 10.11.2010 р. не може бути достатньою правовою підставою для договірного списання грошових коштів з рахунків позивача.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач допустимими і належними доказами не довів, що списання за його ініціативою грошових коштів з рахунка позивача згідно із меморіальними ордерами № 57361 від 31.01.2011 р. та № 57366 від 31.01.2011 р. оформленими в порушення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, з призначенням платежу «Погашення заборгованості по кредитному договору», без зазначення номеру та дати договору, яким передбачено можливість договірного списання, та номеру і дати кредитного договору, - відбулось при достатніх правових підставах. У звязку із цим заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк»(01030, м. Київ, вул.. Б. Хмельницького, 17/52; код ЄДРПОУ 35894495, к\р 32005150601 в Головному управлінні БУ по м. Києві і Київській області, МФО 321024) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»(83086, м. Донецьк, вул.. Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119, п\р 26006300001259 в АТ «Златобанк», МФО 380612) безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 10 786 644 (десять мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 24 коп., 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 19.12.11 р.