Рішення № 22618975, 12.04.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/1241/2012

Провадження № 2/0518/106/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року Жданівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Макаганчук В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська»про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», в якому просить суд стягнути моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання в розмірі 70000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, він є інвалідом 3 групи в звязку з профзахворюванням Хронічна вертеброгенна попереково-крестцова радікулопатія у стадії затихаючого загострення з правостороннім корінцевим больовим синдромом. Має професійний стаж більше 22 років у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська».

Висновком ЛТЕК від 11.07.1995 року йому було встановлено безстроково 60 % втрати професійної працездатності.

Через отримане професійне захворювання його звільнили за п.2 ст.40 КЗпП України. В результаті чого йому була протипоказана важка фізична праця, труд у підземних умовах, вимушене положення тіла, праця у несприятливих метеоумовах.

Через отримане професійне захворювання він на теперішній час часто хворіє, постійно відчуває біль, хвороба прогресує, йому дуже важко пересуватися. Ліки допомагають, але не на значний час. Відчуття того, що ушкодження здоровя заподіяно йому назавжди та те, що він вже ніколи не стане фізично повноцінною людиною, постійно викликає у нього моральні страждання і переживання. Порушені його нормальні життєві звязки, він не має змоги приділяти достатньо уваги своїй родині. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

До теперішнього часу він ні до ВВДФСС ні до відповідача з заявами про відшкодування моральної шкоди, внаслідок отриманого профзахворювання, не звертався. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовою повісткою, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заперечень не надавав.

Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж на підземних роботах більше 22 років, в тому числі і у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», був звільнений 24.02.1996 року в звязку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі, внаслідок стану здоровя, згідно з п.2 ст.40 КЗпП України (а.с. ).

Відповідно до сповіщення про хронічне професійне захворювання від 23.06.1995 року (а.с. ) та згідно висновку № 652 Донецької обласної клініки профзахворювань (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»гірником очисного забою, отримав професійне захворювання Хронічний вертеброгенний попереково-крестцовий радикуліт. Шкідливий виробничий фактор, обумовивший захворювання важкий труд.

Висновком ЛТЕК від 11.07.1995 року (а.с. ) ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності та з 11.07.1995 року встановлено безстроково 60 % втрати професійної працездатності у звязку з профзахворюванням, рекомендоване санаторно-курортне лікування та праця не повязана з важким трудом.

Відповідно до виписок з історій хвороб та виписки із амбулаторної карти ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що позивач працював у ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», яке створене для підземного видобутку вугілля і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача у розмірі 60 % та отримання ним 3 групи інвалідності настали внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами - важка фізична праця, під час виконання ним трудових обов'язків.

Отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та втратою здоровя, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, висновком ЛТЕК, виписками з історій хвороб та випискою з амбулаторної карти, сповіщенням про хронічне професійне захворювання та висновком Донецької обласної клініки профзахворювань (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності 60 % з приводу отриманого професійного захворювання, отримання позивачем 3 групи інвалідності, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн. на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 25 000 грн. (двадцять пять тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: УДКСУ у м.Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

.

Суддя: Макаганчук В.І.