Рішення № 22618177, 09.04.2012, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2/0510/837/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2012 Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області

у складі : головуючого - судді Алексєєнко І.П.

при секретарі - Хорхордіної О.О.

з участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа Акціонерне Товариство Страхова Компанія «ПРОСТО-страхування»міста Києва, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В с т а н о в и в :

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди і моральної шкоди , посилаючись на те, що страхова компанія, в якій відповідач, винний у скоєнні ДТП і пошкодженні її автомобілю, застрахував свою цивільно-правову відповідальність, не в повній мірі відшкодувала їй завдану матеріальну шкоду та зовсім не відшкодувала їй моральну шкоду, завдану діями відповідача, яку вона оціню у 10000 гривень.

У судовому засіданні позивач підтримала позов і пояснила, що 26 серпня 2011 року у Червоногвардійському районі міста Макіївки ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Шкода Фабіа Классік» державний номерний знак НОМЕР_1, порушив пункт 13.1. Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення з належним їй автомобілем марки «Ссенг Янг»державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням її чоловіка ОСОБА_4, внаслідок чого її автомобіль отримав механічні пошкодження. Вина відповідача у вчиненні вказаної ДТП визначена складеним протоколом про адміністративне правопорушення і підтверджена постановою судді від 09.09.2011 року, якою ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративний штраф.

Як на момент ДТП , так і на теперішній час відповідач має діючий страховий поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За цим договором страхування на її заяву платіжним дорученням від 02 листопада 2011 року було сплачено страхове відшкодування вартості ремонту її автомобілю в розмірі 7773,97 гривень, а відповідачем добровільно їй було відшкодовано франшизу у розмірі 500 гривень.

Згідно рахунку-фактури № 102 від 01.09.2011 року ПП ОСОБА_5, у якого вона фактично відремонтувала пошкоджений автомобіль, вартість відновлювального ремонту автомобілю становить 10486 гривень. Саме цю суму вона сплатила за квитанцією від 26.12.2011 року за ремонт автомобілю. Отже, Страховою Компанією «ПРОСТО-страхування»їй не було відшкодовано суму франшизи 510 гривень відповідно до п.12.1 статті 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»і цю суму 500 гривень відповідач їй сплатив добровільно, а різницю від фактично сплаченої суми 2212,03 гривні вона просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування завданої шкоди його майну пошкодженому автомобілю, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 1194 ЦК України відповідно до якої особа, яка винна у завданні шкоди, зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Крім того, вважає, що діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, оскільки після пошкодження належного їй автомобілю, вона і члени її сімї, які кожного дня на цьому автомобілі їздили на роботу, були фактично позбавлені можливості їздити на цьому автомобілі протягом чотирьох місяців, вона була вимушена прикладати певних зусиль для організації її життя, на цей час її сімя була позбавлена засобу пересування, змінилися їхні плани, вони терпіли певні незручності, витрачали більше часу, щоб добратися до роботи чи в інше місце. Все це викликало у неї душевні страждання і завдало моральну шкоду, яку вона оцінює у 10000 гривень і просить стягнути з відповідача на її користь, а також сягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору 214,60 гривень.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що він не вважає себе відповідачем по цій цивільній справі, так як він застрахував свою цивільно-правову відповідальність у АТ СК «ПРОСТО-страхування». Згідно страхового полісу № АА/25004507 від 22.03.2011 року, який відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів»є єдиною формою договору страхування та який посвідчує укладання такого договору страховиком АТ «ПРОСТО-страхування», ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, встановлений у розмірі 50 000 гривень. Тобто , в межах цього ліміту, за виключенням франшизи, страховик зобовязаний здійснити відшкодування завданої власником транспортного засобу шкоди. Страхова компанія була своєчасно повідомлена про настання страхового випадку, він надав позивачці всі необхідні документи для отримання відшкодування завданої шкоди її автомобілю. Проте, саме СК АТ «ПРОСТО-страхування»всупереч умовам договору та межам ліміту відповідальності страховика замість заявлених відповідно до рахунку-фактури № 102 від 01.09.2011 року 10486 гривень відшкодувало ОСОБА_1 лише 7773,97 гривень. Тому, вважає, що вимоги про відшкодування матеріальної шкоди треба позивачці заявляти до страхової компанії і стягувати їх саме з страховика, а не з нього. Щодо заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень, то він вважає такі вимоги занадто великими, бо пошкодження автомобілю позивачки внаслідок ДТП було незначним і не потребувало тривалого ремонту, характер завданих пошкоджень не заважав самостійному пересуванню автомобіля. Отже , позивачка не довела, що саме з його вини було завдано моральну шкоду. Крім її слів, відсутній будь-який доказ наявності моральної шкоди у позивачки.

Крім цього, відповідно до страхового полісу № АА/25004507 від 22.03.2011 року ліміт відповідальності страховика АТ «ПРОСТО-страхування»за шкоду завдану життю і здоровю встановлений у 100000 гривень. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому страховою компанією відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.п.1,2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Відшкодовується ця шкода у встановленому судом розмірі, при цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту відповідальності. Таким чином, вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень повинні бути предявлені позивачкою до страхової компанії АТ «ПРОСТО-страхування». Просить відмовити у задоволенні вимог позивачки до нього про відшкодування матеріальної шкоди 2212,03 гривні і моральної шкоди в розмірі 10000 гривень та судових витрат 214,60 гривень.

Третя особа на стороні відповідача представник Страхової Компанії АТ «ПРОСТО-страхування»міста Києва ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності ( а.с. 34 ), в судове засідання не зявився, згідно пояснення і заяви, просив справу розглядати без участі представника АТ «ПРОСТО-страхування». У письмовому поясненні АТ СК «ПРОСТО-страхування»зазначено, що відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яку було заподіяно у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. Позивачці була відшкодована завдана матеріальна шкода її майну - автомобілю у розмірі, визначеному відповідно до звіту № 251/08-11 про оцінку вартості матеріальної шкоди, розрахованого відповідно до проведеної експертизи і становить 8293,17 гривень без урахування ПДВ та страхове відшкодування зменшено на суму франшизи 510 гривень і перераховано 7783,17 гривень. Щодо моральної шкоди, то позивач не надала доказів того, що їй була завдана моральна шкода, яка підпадає під кваліфікацію п.п. 1,2 частини 2 ст. 23 ЦК України, а тому питання стягнення моральної шкоди не відноситься до страхового відшкодування. Всі інші питання позову, на думку АТ «ПРОСТО-страхування», регулюються ст. 1194 ЦК України. ( а.с. 30-33 )

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши додані докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 26 серпня 2011 року о 8 годині 30 хвилин навпроти автосалону «Хюндай»по проспекту Донецьке шосе в Червоногвардійському районі міста Макіївки ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Шкода Фабіа Классік»державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Ссенг Янг»державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив пункт 13.1. Правил дорожнього руху України.

Згідно постанови судді Гірницького районного суду м. Макіївки від 09 вересня 2011 року ОСОБА_2 було визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вказане правопорушення та з нього було стягнуто штраф у розмірі 400 гривень. ( а.с. 3 )

Згідно ст. 61 ч.4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цю постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене, суд виходить з обставин дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої мало місце зіткнення автомобілів під керуванням ОСОБА_4, право керування якого цим автомобілем, належним позивачці ОСОБА_1, зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного забосу, і відповідача ОСОБА_2, з вини останнього, що не підлягає доказуванню у даному процесі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до приписів ст. ст. 1187,1188 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду…

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що внаслідок вказаної ДТП з вини відповідача було пошкоджено автомобіль марки «Сснг Янг»номерний знак НОМЕР_3, який належить на праві особистої власності позивачці ОСОБА_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( а.с. 3 об )

Відповідно до страхового полісу № АА/ 25004507 від 22 березня 2011 року ОСОБА_2, як власник автомобілю «Шкода Фабіа Классік»номерний знак НОМЕР_1, уклав договір страхування цивільно-правової відповідальності із Страховою Компанією АТ «ПРОСТО-страхування». ( а.с. 18 )

Згідно з цим договором страхування та відповідно до статті 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було встановлено франшизу у розмірі 510 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було добровільно відшкодовано ОСОБА_7 франшизу у сумі 500 гривень, проти чого сторони не заперечують.

В судовому засіданні також встановлено, що за вищезазначеним страховим випадком позивачці було відшкодовано АТ страховою компанією «ПРОСТО-страхування» завдану шкоду її майну, яка згідно експертного дослідження Звіт № 251/08-11 про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу від 26 вересня 2011 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю «Ссенг Янг»державний реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 9951,81 гривень з урахуванням ПДВ і 8293,17 гривень без урахування ПДВ, а відшкодовано позивачці згідно виписки з рахунку від 02 листопада 2011 року 7773, 97 гривень(а.с. 4 об )

Згідно приписів статті 12 п.12.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, позивачу Страхова Компанія АТ «ПРОСТО-страхування»відшкодувала шкоду у розмірі 7773,97 гривень, повязану з пошкодженням транспортного засобу у розмірі відновлювального ремонту автомобілю 8293,17 гривень (без урахування ПДВ ) за мінусом франшизи 510 гривень.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням ).

Позивач зазначила, що вона як власниця пошкодженого автомобілю «Ссенг Янг», понесла розходи на його відновлювальний ремонт у розмірі 10486 гривень, так як вона на свій власний розсуд відремонтувала автомобіль у ПП ОСОБА_5

Так, згідно рахунку-фактури № 102 від 01 вересня 2011 року ПП ОСОБА_5 було прийнято замовлення від ОСОБА_1 на ремонт її автомобілю «Ссенг Янг»державний номерний знак НОМЕР_3 і зроблено калькуляцію вартості запчастин та робіт на загальну суму 10486 гривень ( а.с. 4 )

Відповідно до акту виконаних робіт № 102 від 26 грудня 2011 року ПП ОСОБА_5 були виконані роботи по ремонту автомобілю «Ссенг Янг»державний номерний знак НОМЕР_3 на суму 10486 гривень ( а.с. 5 )

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 26 грудня 2011 року ОСОБА_1 було сплачено за ремонт її автомобілю ПП ОСОБА_5 10486 гривень ( а.с. 21 )

Таким чином, фактичний розмір матеріальної шкоди ( сума за яку пошкоджений автомобіль було відремонтовано ), завданої внаслідок пошкодження при ДТП автомобілю позивачки, становить 10486 гривень.

З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування їй різниці між фактичним розміром завданої їй матеріальної шкоди та отриманою страховою виплатою і сплаченою сумою франшизи відповідачем, а саме: 10486 грн. 7773,97 грн. 500 грн. = 2212,03 гривень, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, що він не має відповідати за завдану майну позивачки шкоду, так як ця шкода не перевищує встановленого Договором страхування ліміту відповідальності страховика ( 50000 гривень ), не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про страхування»і Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до вимог ст. 29 цього Закону «у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством…», а ст. 22 цього Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до ліміту відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Тобто, поняття «страхова виплата», «страхове відшкодування»і «фактично завдана майнова шкода»не є тотожними і тому доводи відповідача, що фактично завдана позивачці шкода має бути відшкодована страховою компанією є хибними.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини..

Факт пошкодження майна - автомобілю позивачки ОСОБА_1 є доведеним , крім того, порушено її право власності на це особисте майно, а саме право користуватися цим майном.

Крім того, заслуговують на увагу і доводи позивачки, що внаслідок пошкодження автомобілю, яким користувалися члени її сімї, змінилися їхні плани та звичайний спосіб життя, бо для організації свого життя із-за відсутності засобу пересування, вони мали прикладати певних зусиль, що тривало протягом строку з серпня 2011 року по грудень 2011 року, коли пошкоджений автомобіль позивачки знаходився в ремонті. Всі ці обставини викликали у позивачки моральні страждання і переживання щодо належного їй транспортного засобу и порушення її права власності на це майно.

Враховуючи вимоги розумності і справедливості, беручи до уваги характер правопорушення відповідача, глибину душевних страждань позивача , суд вважає за необхідно визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачки у сумі 1500 гривень, а не 10000 гривень, як вона просить і тому її позов слід задовольнити частково.

Доводи відповідача, що моральну шкоду також в сумі 5000 гривень має відшкодовувати страхова компанія АТ «ПРОСТО-страхування», не ґрунтуються на законі, так як позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої у звязку із пошкодженням її майна на підставі пункту 3 частини 2 статті 23 ЦК України, а відповідно до умов Договору страхування та вимог статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода передбачена пунктом 1 та пунктом 2 частини 2 статті 23 ЦК України, тобто тільки при завданні моральної шкоди у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя та у звязку з протиправною поведінкою до самої особи, членів її сімї чи близьких родичів.

По вказаній справі позивачем ОСОБА_1 були понесені судові витрати у вигляді судового збору розміром 214,60 гривень, що підтверджується квитанцією ( а.с. 1 )

Згідно ст. 88 ЦПК України вказані судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 23, 1166,1187 ЦК України,

Закону України «Про страхування»,

Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа Акціонерне Товариство Страхова Компанія «ПРОСТО-страхування»міста Києва, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 за користь ОСОБА_1 2212 ( дві тисячі двісті дванадцять ) гривень 03 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1500 ( одну тисячу пятсот ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 214 гривень 60 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: