Рішення № 22614336, 06.03.2012, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-2272/11

Номер провадження 2/1716/673/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Іллюк С.Р.

з участю представника сторонни ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (заочний розгляд) цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до Договору про фінансовий лізинг № 00001496 від 05.02.2010 року, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що діями відповідача підприємству була завдана шкода. В добровільному порядку ця шкода не відшкодована. Через це позивач звернувся до суду, та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача, солідарно, на користь позивача основну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 00001496 від 05.02.2010 розміром у 8871,48 грн., збитки у розмірі 157383,44 грн., штраф у розмірі 869,17 грн., пеню у розмірі 436,66 грн., компенсацію інфляційних витрат у розмірі 943, 27 грн., 3 % у розмірі 226,03 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 578, 84 грн., неустойка у розмірі подвійного лізингового платежу 11860,48 грн., та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище.

Відповідач не зявився в судове засідання. Про час слухання справи сторона була повідомлена належним чином. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи у їх відсутність. Згідно до повідомлення адресно-довідкового бюро (Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області) відповідач є зареєстрованим за адресою, що зазначена позивачем. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.

Судом приймається до уваги, що за положеннями частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості постановлення заочного рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Порше Лізинг Україна» (надалі за текстом Позивач) уклало із громадянином України ОСОБА_4 (надалі за текстом Лізингоотримувач) та громадянином України ОСОБА_2 (надалі Відповідач) договір фінансового лізингу (надалі за текстом Договір), відповідно до якого Позивач зобовязався надати у розпорядження Лізингоотримувача обєкт лізингу транспортний засіб типу VW Caddy Kasten 1.4 I Benzin 2008 року виробництва, шасі № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1 (надалі за текстом Обєкт лізингу), а Лізингоотримувач зобовязався прийняти Обєкт лізингу і сплатити суму відповідно до Договору згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі за текстом - План відшкодування), що становить невідємну частину Договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні суми у 22420,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу у сумі, що дорівнює еквіваленту 1554,90 доларів США. При цьому, Відповідач виступив поручителем Лізингоотримувача згідно із Умовами поруки (надалі за текстом Умови поруки), що становлять невідємну частину Договору.

Позивач передав Обєкт лізингу у розпорядження Лізингоотримувача 13 лютого2010 року, що підтверджується підписаним з боку Позивача та Лізингоотримувача Актом прийому-передачі до Договору № 00001496 (належним чином засвідчена копія Акту прийому-передачі додається до цієї позовної заяви).

Лізингоотримувач відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (надалі за текстом Умови лізингу), що становлять невідємну частину Договору, зобовязався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування. Відповідно до п. 6.5. Договору щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений Позивачем, не пізніше 10-го (десятого) календарного дня з дати направлення рахунку Лізингоотримувача. Також Лізингоотримувач зобовязувався відповідно до п. 4.4. Умов лізингу відшкодувати всі витрати, понесені в результаті експлуатації Обєкта лізингу, включаючи, окрім іншого, витрати, що можуть бути понесені внаслідок дотримання обґрунтованих вимог Позивача щодо експлуатації та/або передачі Обєкта лізингу. Згідно з п. 9.2. Умов лізингу Лизінгоотримувач був зобовязаний повністю відшкодувати витрати на технічне обслуговування Обєкта лізингу.

Відповідно до п. 12.9. Договору, у разі дострокового припинення Договору з боку Позивача, Лізингоотримувач зобовязувався повернути Обєкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу Позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги Позивача про таке повернення. Згідно із п. 13.1. у випадку відмови Лізингоотримувача від повернення Обєкту лізингу або затримки у такому поверненні, Позивач мав право конфіскувати Обєкт лізингу. При цьому, на підставі п. 13.6. Умов лізинг, Лізингоотримувач був зобовязаний відшкодувати Позивачу будь-які витрати, повязані із конфіскацією Обєкта лізингу. У випадку прострочення платежів за Договором, згідно із п. 8.2. Умов лізингу Лізингоотримувач зобовязався сплачувати штрафні санкції. Зокрема, такі штрафні санкції включали:

- пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день прострочення до повного виконання Відповідачем-1 зобовязань (п. 8.2.1. Умов лізингу);

- штрафні санкції, що підлягають сплаті Лізингоотримувачем за платіжні вимоги, надіслані Позивачем Лізингоотримувачу у випадку прострочення платежів у розмірі, що становить гривневий еквівалент суми у 15 доларів США за першу платіжну вимогу, 20 доларів США за другу платіжну вимогу та 25 доларів США за третю платіжну вимогу (п. 8.2.2. Умов лізингу);

- компенсація будь-яких витрат, понесених Позивачем, зокрема витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, не сплачених Лізингоотримувачем у відповідності до Договору (п. 8.2.3. Умов лізингу).

Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частини 1 та 2 ст. 554 встановлюють, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому, відповідно до ч. 2. ст. 554, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 1 Умов поруки встановлено, що Відповідач несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобовязань Лізингоотримувача на підставі або у звязку із Договором. Згідно з п. 2 Умов поруки, зобовязання Відповідача включають сплату, окрім іншого, лізингових платежів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Таким чином, Відповідач несе солідарну і повну відповідальність за зобовязаннями Лізингоотримувача згідно із положеннями Договору та приписами чинного законодавства.

Позивач звертається із позовом до Відповідача в рамках цивільного судочинства, як до фізичної особи, за місцем його проживання. Позивач розмежовує вимоги, які предявляються до Лізингоотримувача та Відповідача, бо згідно із ст. 16 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Виходячи із того, що Лізингоотримувач є зареєстрованим субєктом підприємницької діяльності, а відтак Позивач, керуючись практикою Верховного суду, а саме Постановою Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 та Листом ВСУ (Судова палата у цивільних справах від 07.10.2010 року) розмежовує вимоги до Лізингоодержувача, які мають розглядатися за правилами господарського судочинства, та вимоги до Відповідача, які мають розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Щодо основної суми заборгованості за Договором.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 із змінами і доповненнями (ЦКУ), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Ст. 785 ЦКУ встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Починаючи з липня 2010 року Лізингоотримувач, порушив вимоги чинного законодавства, умови Договору і перестав виконувати свої зобовязання за Договором, не сплативши лізинговий платіж за липень 2010 року, серпень 2010, вересень 2010 року.

Позивач відмовився від Договору і висунув вимогу про сплату лізингоотримувачем заборгованості за Договором, а також про повернення Обєкта лізингу, у звязку із систематичним порушенням Договору з боку Лізингоотримувача, несплатою лізингових платежів відповідно до Плану відшкодування, несплатою відшкодування витрат Позивача відповідно до умов Договору. Про це Позивач проінформував Лізингоотримувача Листом (вимогою) за вихідним номером № 00001496 від 16 вересня 2010 року, що направлявся на фактичну адресу Відповідача-1: 68400 Україна, АДРЕСА_1.

Оскільки Лізингоотримувач отримав Лист, він був належним чином повідомлений про припинення Договору і про вимогу повернути Обєкт лізингу у встановлений строк і Договір дійсно був припинений з 16.09.2010 року.

Таким чином, Лізингоотримувач не виконав в строк грошові зобовязання зі сплати лізингових платежів відповідно до викладеного нижче:

- несплата щомісячного лізингового платежу за липень 2010 р. у сумі 2 959,46 грн. (що є еквівалентом 373,67 дол. США за курсом ПАТ "КІБ Креді Агріколь" у м. Києві станом на дату виставлення рахунку № 00017036 від 08.07.10, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.07.10р.);

- несплата щомісячного лізингового платежу за серпень 2010 р. у сумі 2 948,82 грн. (що є еквівалентом 373,67 дол. США за курсом ПАТ "КІБ Креді Агріколь" у м. Києві станом на дату виставлення рахунку № 00018678 від 09.08.10, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.08.10р.);

- несплата щомісячного лізингового платежу за вересень 2010 р. у сумі 2 963,20 грн. (що є еквівалентом 373,67 дол. США за курсом ПАТ "КІБ Креді Агріколь" у м. Києві станом на дату виставлення рахунку № 00020278 від 07.09.10, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.10р.);

Таким чином, станом на 15 жовтня 2010 року у Лізингоотримувача виникла заборгованість перед Позивачем за несплаченими лізинговими платежами на загальну суму 8871,48 грн. (належним чином засвідчені копії рахунків № 00017036 від 08.07.10, № 00018678 від 09.08.10, № 00020278 від 07.09.10 додаються до цієї позовної заяви).

Згідно із ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до п. 12.9. Умов лізингу, у разі дострокового припинення Договору з боку Позивача, Відповідач зобовязувався повернути Обєкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу Позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги Позивача про таке повернення.

Позивач наголошує, що Лізингоотримувач після того, як був проінформований про припинення Договору і про вимогу повернути Обєкт лізингу, ухилявся від повернення Обєкту лізингу, чим порушив умови Договору, а також чинне законодавство, зокрема ч. 1. ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2. ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Враховуючи те, що згідно із ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, то через неповернення Лізингоотримувачем Обєкту лізингу у встановлений строк, Позивач отримав право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування Обєктом лізингу за період прострочення повернення Обєкту лізингу.

При цьому, Позивач наполягає на тому, що лізинговий платіж фактично дорівнює платі за користування річчю (Обєктом лізингу) виходячи з наступного:

Згідно із ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Таким чином, лізинговий платіж згідно із Цивільним кодексом України є нічим іншим, ніж платою за користування майном, переданим лізингодавцем лізингоотримувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Таким чином, лізингові платежі за Договором є платою за користування Обєктом лізингу і включають в себе відповідно до п. 6.1. Договору суму, що відшкодовує частину вартості Об'єкта лізингу, проценти, комісії, а також суми покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених Договором (включаючи, окрім іншого, витрати на ремонт Об'єкта лізингу, реєстраційні платежі та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з Договором).

Лізингоотримувач не виконав вимогу щодо повернення Обєкта лізингу, чого вимагав Позивач своїм листом від 16.09.2010. Лише після звернення Позивача до спеціалізованих організацій та вчинення виконавчого напису, у Лізингоотримувача було вилучено автомобіль. Обєкт лізингу був повернений Позивачу згідно із актом приймання-передачі автомобіля від 27 жовтня 2010 року (належним чином засвідчена копія додається) у кінці жовтня 2010 року. Таким чином, Позивач вважає, що має право на стягнення неустойки відповідно до ч. 2. ст. 785 Цивільного кодексу України за вересень (коли був припинений договір і висунута вимога щодо повернення Обєкта лізингу) і жовтень 2010 року.

Відповідно до наведеного вище, у звязку із порушенням Лізингоотримувачем своїх зобовязань за Договором та приписів чинного законодавства, що полягали в ухилянні від повернення Обєкта лізингу після припинення Договору, Позивач вважає, що Відповідачем має бути сплачена неустойка у розмірі подвійного лізингового платежу (подвійної плати за користування Обєктом лізингу) відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України на суму 11860,48 грн. (лізинговий платіж 2965,08 грн., у подвійному розмірі 5930,16 грн. за кожний із 2 місяців прострочення).

Згідно із ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»№ 723/97-ВР від 16.12.1997 із змінами і доповненнями, лізингодавець має, зокрема, право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Відповідно до п. 2. ст. 7 зазначеного закону, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У звязку із систематичним порушенням Договору з боку Лізингоотримувача, несплатою лізингових платежів відповідно до Плану відшкодування, несплатою відшкодування витрат Позивача відповідно до умов Договору, Позивач відмовився від Договору і висунув вимогу про сплату Лізингоотримувачем заборгованості за Договором, а також про повернення Обєкта лізингу, про що Позивач проінформував Лізингоотримувача Листом (вимогою) за вихідним номером № 00001496 від 16 вересня 2010 року. При цьому, у своїй вимозі Позивач встановив строк для сплати заборгованості впродовж 3 днів, та для повернення Обєкту лізингу впродовж 10 днів з дня доставки вимоги за адресою Лізингоотримувача (належним чином засвідчена копія Повідомлення про вручення Листа (вимоги) додається до цієї позовної заяви).

Лізингоотримувач всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства не виконав обґрунтовані вимоги Позивача, не сплатив заборгованість, не передав у визначений строк Обєкт лізингу Позивачу і надалі всіляко ухилявся від повернення Обєкта лізингу. У звязку із цим, Позивач зазнав значних матеріальних збитків.

За таких обставин Позивач з метою зменшення своїх збитків та відновлення своїх порушених прав на повернення Обєкту лізингу, змушений був звернутись до спеціалізованої організації ПП "Інформаційна агенція "Безпека і право" для супроводу та забезпечення здійснення виконавчого напису на Договорі фінансового лізингу та повернення Обєктів лізингу у примусовому порядку.

Виконавчий напис було зроблено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 21 жовтня 2010 року (належним чином засвідчена копія виконавчого напису від 21.10.2010 додається).

Звернення до ПП "Інформаційна агенція "Безпека і право", вчинення виконавчого напису, розшук майна боржника призвели до витрат Позивача. Ці витрати підтверджуються наступними документами:

-Договір про надання послуг № 1 між Позивачем та ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»з додатками (довіреність, замовлення, звіт виконавця та ін..)

-Акт наданих послуг № 20 від 29.10.2010;

-Рахунок-фактура СФ-0000038 від 17.09.2010 на суму 3500 грн.;

-Рахунок-фактура СФ-0000063 від 19.10.2010 на суму 12500 грн.;

-Рахунок-фактура СФ-0000067 від 29.10.2010 на суму 27852,42 грн.

-Платіжне доручення № 18417 від 21.09.2010 з відміткою про проведення платежу;

-Платіжне доручення № 19363 від 19.10.2010 з відміткою про проведення платежу;

-Платіжне доручення № 19796 від 29.10.2010 з відміткою про проведення платежу (належним чином засвідчені копії цих документів додаються до цієї позовної заяви).

Загалом, у звязку з порушенням Лізингоотримувачем своїх зобовязань та із конфіскацію Обєкту лізингу Позивач поніс матеріальні витрати у розмірі 43852,42 грн. При цьому, Позивач наголошує, що матеріальні витрати є реальними збитками Позивача, оскільки вони повязані із втратами, які Позивач зробив для відновлення свого порушеного права згідно із п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Адже після припинення Позивачем Договору і надіслання Лізингоотримувачу повідомлення про припинення Договору і вимоги щодо повернення обєкту лізингу, Лізингоотримувач всупереч своїм зобовязанням за Договором і приписам чинного законодавства не повернув Позивачу обєкт лізингу, який є майном Позивача. Зважаючи на те, що господарська діяльність Позивача полягає головним чином у наданні права користування своїм майном на умовах лізингу, неповернення Лізингоотримувачем майна Позивача призвело до економічних збитків Позивача, які тільки збільшувалися протягом періоду неповернення майна законному власнику Позивачу.

Позивач за таких умов був вимушений скористатися своїм правом відповідно до Договору і чинного законодавства і вилучити обєкт лізингу у примусовому порядку. При цьому, зважаючи на характер господарської діяльності Позивача та економічну спеціалізацію на ринку, Позивач звернувся до спеціалізованої організації ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»для супроводження вчинення виконавчого напису, відкриття виконавчого провадження, розшуку і повернення майна Позивача.

При цьому, ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»в рамках примусового вилучення обєкту лізингу надавало у якості Виконавця послуги Позивачу у якості замовника, що полягали у діях ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право», спрямованих на забезпечення повного та своєчасного виконання умов договорів фінансового лізингу, укладених між Замовником та Клієнтом (Лізингоотримувачем), поверненню простроченої заборгованості або повернення предметів лізингу, що належать Замовнику на праві власності згідно із п. 1.1 цього договору.

Стосовно дій працівників ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»на виконання договору з Позивачем і надання послуг щодо примусового вилучення обєкту лізингу, Позивач зазначає, що дійсно документи стосовно примусового вилучення - заява про вчинення виконавчого напису, заява про відкриття виконавчого провадження а також деякі інші документи стосовно примусового вилучення обєкту лізингу - були вчинені від імені Позивача.

П. 2.1.6. договору від 18.03.2010 між Позивачем і ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»Позивач доручив ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»бути представником Позивача в правоохоронних органах, судах, органах державної виконавчої служби, інших державних та недержавних установах і організаціях. На додаток до цього, Позивач і ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»погодили, що Виконавець за договором від 18.03.2010 діє і представляє інтереси Позивача як Замовника на підставі довіреності від ТОВ «Порше Лізинг Україна»у якості Довірителя на ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»в особі директора ОСОБА_8 у якості повіреного (додаток 7 до договору про надання послуг № 1 від 18.03.2010, є в матеріалах справи). Тому на документах, що стосуються примусового вилучення обєкту лізингу, які є в матеріалах справи, дійсно є підпис ОСОБА_8 у якості представника Позивача.

Всі документи стосовно примусового вилучення обєкту лізингу як то заява про вчинення виконавчого напису, заява про відкриття виконавчого провадження, акт державного виконавця, підписані представником Позивача ОСОБА_8, який є директором ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право», насправді свідчать про те, які саме послуги надавалися ПП «Агенція «Безпека і Право»- забезпечення підготовки і супровід вчинення виконавчого напису, забезпечення і супровід відкриття виконавчого провадження, здійснення заходів щодо розшуку майна боржника, і є підтвердження надання таких послуг.

Щодо наявності всіх елементів цивільного правопорушення, які необхідні для застосування відшкодування збитків, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою заподіювача і збитками та вини, то Позивач наполягає на наявності всіх цих елементів.

Отже протиправна поведінка заподіювача Лізингоотримувача, полягала у порушенні зобовязань за Договором (зокрема п. 12.9), порушення приписів чинного законодавства (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», ч. 1. ст. 785 Цивільного кодексу України) і в ухилянні від повернення обєкту лізингу.

Збитки розміром 43852,42 грн. були понесені Позивачем звязку із примусовим вилученням обєкту лізингу і полягали у витратах на послуги ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»щодо забезпечення і супроводження дій по примусовому вилученні обєкту лізингу.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача (Лізингоотримувача) і збитками полягав у тому, що збитки розміром 43852,42 грн. через матеріальні витрати на послуги ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право»виникли виключно і тільки через порушення Лізингоотримувачем п. 12.9. Договору і приписів чинного законодавства, як було показано вище.

Вина заподіювача збитків Лізингоотримувача доводиться навмисним характером порушення зобовязань за Договором, тривалим ухилянням від виконання Договору і приписів чинного законодавства і неповернення обєкту лізингу.

З огляду на викладене вище, матеріальні витрати Позивача у звязку із примусовим вилученням Обєкту лізингу розміром у 43852,42 грн. є реальними збитками Позивача, оскільки вони повязані із втратами, які Позивач зробив для відновлення свого порушеного права згідно із п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦКУ. Лізингоотримувач зобовязаний відшкодувати Позивачу збитки на підставі п. 13.6. Умов лізингу та на підставі п. 4. ч. 1 ст. 611 ЦКУ.

Позивач зазначає, що внаслідок порушення Лізингоотримувачем своїх зобовязань і припиненням Договору, у Позивача виникли збитки, які не могли бути компенсовані наступну реалізацію автомобіля. Це повязане, в першу чергу, із природнім зменшенням вартості Обєкту лізингу у звязку із його використанням, а також із коливанням ринкових цін на автомобілі.

Згідно із ч. 3. ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до п. 12.9 Умов лізингу, після вилучення Обєкту лізингу Лізингоотримувач був зобовязаний компенсувати будь-яку різницю між ринковою вартістю автомобіля та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими. Аналіз даної статті договору дозволяє зробити висновок, що під сумою несплачених лізингових платежів маються на увазі лізингові платежі, що залишилися несплаченими на момент вилучення Обєкта лізингу відповідно до Плану відшкодування, що є невідємною частиною Договору.

Згідно з Висновком № 117 від 03.12.2010 року ринкова вартість Обєкту лізингу після його вилучення становить 27 973,80 грн. На момент вилучення Обєкту лізингу (окрім несплачених платежів, строк сплати яких настав і про стягнення яких просить Позивач) несплаченими залишалися платежі на суму 17 885,74 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ на 27 жовтня 2010 року (день вилучення Обєкту лізингу) становить 141504,82 грн. Отже, різниця між ринковою вартістю та сумою несплачених лізингових платежів на момент вилучення Обєкту лізингу становить 113531,02 грн. Ця сума підлягає сплаті Лізингоотримувачем на підставі п. 12.9 Договору.

Таким чином, різниця між вартістю проданого автомобіля та сумою несплачених лізингових платежів на момент вилучення Обєкту лізингу становить 113531,02 грн. Ця сума була б отримана Позивачем, якщо б Лізингоотримувач не порушив свої зобовязання за Договором. Окрім того, Позивач зазначає, що основним фактором зменшення ринкової вартості Обєкта лізингу, а отже і збільшення різниці між сумою ринкової вартості Обєкта та сумою несплачених лізингових платежів були саме протиправні дії Лізингоотримувача, який порушив умови Договору, приписи чинного законодавства і не повертав Обєкт лізингу впродовж тривалого строку після припинення Договору.

З огляду на наведене вище Лізингоотримувач на підставі Договору та діючого законодавства зобовязаний сплатити Позивачу суму різниці між ринковою вартістю Обєкта лізингу та сумою несплачених лізингових платежів розміром у 113531,02 грн.

Таким чином, через порушення своїх зобовязань за Договором, Лізингоотримувач має відшкодувати Позивачу реальні збитки на суму 157383,44 (надалі за текстом Збитки).

Згідно з п. 3 ч. 1. ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачені штрафні санкції у вигляді фіксованих штрафів у випадку несплати виставлених рахунків у встановлений строк відповідно до п. 8.2.2., а також пеня у розмірі 10 % річних за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Через порушення Відповідачем-1 своїх зобовязань і несплату лізингових платежів згідно виставлених і надісланих рахунків, Позивачем були застосовані штрафні санкції, зокрема,

- Нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00015752 від 18.06.2010.

Сума штрафної санкції 197,81 грн.

- Нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00017698 від 02.08.2010.

Сума штрафної санкції 118,39 грн.

- Нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00019130 від 17.08.2010.

Сума штрафної санкції 157,82 грн.

- Нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00019340 від 01.09.2010.

Сума штрафної санкції 197,17 грн.

- Нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00020785 від 16.09.2010.

Сума штрафної санкції 197,98 грн.

(належним чином засвідчені копії рахунків додаються до цієї позовної заяви).

Загалом, відповідно до умов п. 8.2.2. Умов лізингу, за порушення своїх зобовязань Відповідач-1 був зобовязаний сплатити штрафні санкції розміром у 869,17 грн. (надалі за текстом штраф).

Станом на 20 червня 2011 року, Відповідачем не виконані наступні грошові зобовязання:

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 959,46 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 липня 2010 року.

Кількість днів прострочення 185.

Сума пені за період заборгованості 150,00 грн.

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 948,82 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 серпня 2010 року.

Кількість днів прострочення 185.

Сума пені за період заборгованості 149, 46 грн.

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 963,20 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 вересня 2010 року.

Кількість днів прострочення 169.

Сума пені за період заборгованості 137, 20 грн.

Загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобовязань за цим Договором складає 436,66 грн. (надалі за текстом пеня). Розрахунок пені додається до цієї позовної заяви.

Згідно із ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому три проценти річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Таку позицію займає і судова практика (зокрема таке розуміння 3 % річних закріплено у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року).

Станом на 20 червня 2011 року, Лізингоотримувачем не виконано наступні грошові зобовязання:

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 959,46 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 липня 2010 року.

Сума компенсації інфляційних витрат за період заборгованості 325,54 грн.

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 948,82 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 серпня 2010 року.

Сума компенсації інфляційних витрат за період заборгованості 324, 37 грн.

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 963,20 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 вересня 2010 року.

Сума компенсації інфляційних витрат за період заборгованості 293, 36 грн.

Загальна сума компенсації інфляційних витрат, що підлягає сплаті через невиконання грошових зобовязань за цим Договором складає 943,27 грн. (надалі за текстом інфляційні). Розрахунок інфляційних додається до цієї позовної заяви.

Станом на 20 червня 2011 року, Лізингоотримувачем не виконано наступні грошові зобовязання:

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 959,46 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 липня 2010 року.

Сума 3 % за період заборгованості 82, 95 грн.

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 948,82 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 серпня 2010 року.

Сума 3 % за період заборгованості 75,13 грн.

- Прострочення лізингового платежу на суму 2 963,20 грн. Дата, коли грошове зобовязання мало бути виконане 15 вересня 2010 року.

Сума 3 % за період заборгованості 67,95 грн.

Загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті через невиконання грошових зобовязань за цим Договором складає 226,03 грн. (надалі за текстом 3 %). Розрахунок 3 % додається до цієї позовної заяви.

Суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами. При цьому враховується рішення господарського суду Одеської області, що було постановлене 05.12.2011 року, справа № 27/17-4035-2011.

Виходячи з положень п. 1 та п. 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та на підставі ст.ст. 8, 22, 526, 536, 549, 553, 554, 611, 625, 785, 806, 808, 1048, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

По цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до Договору про фінансовий лізинг № 00001496 від 05.02.2010 року - позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, солідарно, на користь ТзОВ “Порше Лізинг Україна”(код ЄДРПОУ 35571472, що знаходиться за адресою: вул. Колекторна 1, м. Київ 02660, Україна) основну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 00001496 від 05.02.2010 розміром у 8 871,48 грн., збитки у розмірі 157383,44 грн., штраф у розмірі 869,17 грн., пеню у розмірі 431, 81 грн., компенсацію інфляційних витрат у розмірі 943, 27 грн., 3 % річних у розмірі 226,03 грн., неустойку у розмірі подвійного лізингового платежу 11856,56 грн.; та судові витрати в сумі 1820 грн.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, за яким апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Красовський О.О.