Рішення № 22614248, 12.04.2012, Обухівський районний суд Київської області

Ц.с. № 2/1018/424/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.2012 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деремезнянської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа управління Держкомзему у Обухівському районі Київської області, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача Деремезнянської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що її померла мати за життя не встигла оформити своє право на спадщину у виді земельної ділянки, що перешкоджає позивачеві оформити спадщину за законом. Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 0,64 га, яка розташована в межах Деремезнянської сільської ради по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 та виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 0,39 га.

До участі в справі в якості співвідповідачів було залучено інших спадкоємців за законом - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на те, що оригінал державного акту було надано спеціалізованій землевпорядній організації, рішенням сільради було змінено цільове призначення частини спадкової ділянки, однак за життя мама позивача не встигла отримати державний акт зі зміненим цільовим призначенням.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов визнали повністю,.

Представник відповідача Деремезнянської сільради в судове засідання повторно не зявився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи, будучи належно повідомленим про час і місце слухання справи, в судове засідання повторно не зявився, причин неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того закон них підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи повторну неявку відповідачів та заяву про розгляд справи за їх відсутності суд вважав можливим вирішити спір на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_6 належало право власності на земельну ділянку площею 0,640 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ № 074127, виданого Деремезнянською сільською радою 04 червня 2002 року, в якому зазначено, що цільове призначення цієї ділянки ведення особистого селянського господарства. Інша частина визначеної цим державним актом земельної ділянки площею 0,140 га з іншим цільовим призначенням відчуджена, про що зроблено відмітку нотаріусом у державному акті.

Належність спірної земельної ділянки ОСОБА_6 крім державного акту підтверджується також і довідками сільради, управління Держкомзему.

21.03.2006 року рішенням № 3/4 двадцять першої сесії Деремезнянської сільської ради четвертого скликання було змінено цільове призначення 0,25 га земельної ділянки під будівництво житлового будинку та обслуговування будівель і споруд ОСОБА_6 по вул.Комсомольській, що підтверджується копією рішення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті ОСОБА_6 все її майно успадкувала її дочка ОСОБА_1, інші спадкоємці за законом відмовились від спадщини на її користь, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, листами Обухівської райдержнотконтори, приватного нотаріуса, матеріалами спадкової справи, свідоцтвом про народження.

Відносно іншого спадкового майна позивачеві було видано свідоцтво про право на спадщину, а відносно спірного майна відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині відсутності оригіналів правовстановлюючих документів.

Судом встановлено, що позивачеві не було видано нотаріусом свідоцтво про право на спадщину по причині відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на землю, що перешкоджає позивачеві реалізувати свої передбачені законодавством права спадкоємця, тому справа щодо невизнаних прав позивача як спадкоємця підлягає судовому розгляду на підставі ст.ст. 1, 3, 15 ЦПК України, ст.ст.15,16 ЦК України.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право померлого на земельну ділянку виникло на законних правових підставах, до цього часу це право не припинялось і не оспорювалось, відсутність оригіналу належного правовстановлюючого документа не позбавляє таких прав. До складу спадщини згідно чинного законодавства входять усі права та обовязки спадкодавця, в тому числі і щодо права на землю.

При цьому позивач довів належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно майна померлого, позов визнаний всіма відповідачами.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить чинному законодавству, не порушує права інших осіб, позивач має право на спадкове майно, тому позов слід задовольнити в частині визнання за позивачем права власності.

Однак вирішуючи спір в частині визначення цільового призначення земельної ділянки суд враховує наступне.

Згідно ч.ч.1,2 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Чинним законодавством України не передбачено повноважень суду щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

За життя спадкодавця було винесено рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення частини спадкової земельної ділянки, однак це рішення у визначений законом спосіб не було реалізовано спадкодавцем, оскільки за життя вона не встигла отримати правовстановлюючий документ на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки спадкодавець за життя не отримав права власності на спадкове майно зі зміненим цільовим призначенням, позивач не має права вимоги щодо визначення в судовому порядку цільового призначення обєкту спору. Рішення сільради не може слугувати в даному випадку належною правовою підставою для подібних позовних вимог, а суд не наділений компетенцією змінювати цільове призначення земельних ділянок.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги щодо визначення (зміни) цільового призначення земельної ділянки не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 174, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 316, 321, 328, 1218, 1261 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,640 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка належала померлій ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ № 074127, виданого Деремезнянською сільською радою 04 червня 2002 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В.Кравченко