Рішення № 22610082, 12.04.2012, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2/1521/274/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

24 лютого 2012 року, Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», яке згідно установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію є правонаступником всіх прав та обовязків ПАТ «Індустріально-експортний банк», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № 2/1061762 від 27.12.2010 р., банк надав відповідачу кредит у розмірі 19560 грн. зі строком користування з 27.12.2010 р. по 26.12.2011 р., а відповідач в свою чергу, одержав та зобовязався відповідно до умов договору, повертати кредит щомісячно до 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно графіку погашення заборгованості, який є додатком до договору, а також сплачувати проценти за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання відповідачем своїх договірних зобовязань, 27.12.2010 р., між сторонами був укладений нотаріально-посвідчений договір застави транспортного засобу марки «Toyota Corolla»д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.04.2007 р.

Позивач належним чином виконав умови договору та надав кредит у сумі 19560 грн. відповідачу, який в свою чергу, порушив свої кредитні зобовязання (п.п. 1.1,1.2.1,1.3,4.2.2,4.2.3,4.2.4,4.2.9), не повернув кредит у строки , передбачені договором та графіком погашення кредиту, не сплатив проценти за його користування щомісячно та комісія банку, яку відповідач не сплачує незважаючи на лист-попередження від 29.07.2012 р., внаслідок чого, станом на 01.02.2012 р., у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 20761,21 грн., яка складається з простроченої заборгованості у розмірі 16524,93 грн., нарахованих відсотків з 26.01.2012 р. по 13.02.2012 р. у розмірі 148,26 грн., прострочених відсотків 2597,38 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди у сумі 1490,64 грн., які позивачі просили суд, стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір у розмірі 208,60 грн.

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак надіслала на адресу суду клопотання, в якому, посилаючись на ст. 158 ч. 2 ЦПК України, підтримала свої позовні вимоги повністю та просила суд слухати справу за її відсутності, не зазначивши при цьому про свою згоду на прийняття заочного рішення по справі (а.с. 44).

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки з особистим підписом, відправленими за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, а також особистими розписками про дату, час та місце слухання справи, надсилаючи при цьому на адресу суду численні клопотання про відкладення слухання справи, посилаючись при цьому на різні підстави відкладення справи, одна з яких, у звязку з неможливістю прийняття участі у справі за відсутності свого представника адвоката, який нібито знаходиться у відрядженні і відмовою від участі іншого адвоката не надавши при цьому суду жодних документальних поважних причин неявки, або підтверджень існування будь-якого адвоката, або підтверджень нібито відрядження адвоката, невстановленої особи. У звязку з чим, на думку суду, відповідач ОСОБА_2 зловживає своїми процесуальними правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 27,31 ЦПК України, штучно затягуючи розгляд даної справи, посилаючись на документально непідтверджені підстави поважності неявки в судові засідання, що дає підстави суду, у відповідності до ст. 169 ЦПК України слухати справу по суті та прийняти рішення (а.с. 46,47,49-51)

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобовязання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору № 2/1061762 від 27.12.2010 р., банк надав відповідачу кредит у розмірі 19560 грн. зі строком користування з 27.12.2010 р. по 26.12.2011 р., а відповідач в свою чергу, одержав та зобовязався відповідно до умов договору, повертати кредит щомісячно до 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно графіку погашення заборгованості, який є додатком до договору, а також сплачувати проценти за користування кредитом, при

чому як під кредитним договором, так і під графіком погашення кредиту маються особисті підписи відповідача (а.с. 7-12).

Згідно із п. 2.1 вказаного кредитного договору кредитну кошти призначені для погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 141-А від 19.04.2007 р., укладеного між вказаними сторонами, відповідно до заяви-анкети позичальника ОСОБА_2 від 26.07.2009 р. на зміну умов кредитного договору (а.с. 15-16).

Банк, у встановлені договором строки та терміни надав відповідачу кредиту у сумі 19560 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 15 від 28.12.2010 р. (а.с. 17,18).

Пунктами 1.2,1.3 договору передбачено, що за користування кредитом, позичальник сплачує проценту винагороду щомісячно у розмірі 17% річних у валюті кредиту, починаючи з дня видачі кредитних коштів з рахунку позичальника, зазначеного в п.п. 4.1.1 цього договору, до моменту повного погашення заборгованості за цим договором. Всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно цього договору, визначені умовами, викладеними у додатку № 2, що є невідємною частиною цього договору.

Одночасно, п. 3.6 договору передбачає погашення кредиту здійснюється у такій черговості : можливі штрафні санкції, прострочені проценти, прострочена заборгованість за кредитом (частиною кредиту), нараховані проценти, поточна заборгованість за кредитом (частиною кредиту). Позичальник погоджується, що банк має право змінити черговість погашення визначених вище зобовязань на власний розсуд, при цьому такі зміни не підлягають додаткового узгодження з позичальником та внесенням відповідних змін до договору.

При чому, згідно п. 3.7 договору, у випадку зміни економічної ситуації на фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ або у разі настання іншої події, що має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів та не залежить від волі банку, останній має право прийняти рішення про зміну процентної ставки за цим договором.

Відповідальність відповідача (позичальника) повністю оговорена розділом 4.2 кредитного договору.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, позичальник відповідає за виконання своїх зобовязань за цим договором усім своїм майном та коштами, на які може бути звернене стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України.

З метою забезпечення виконання відповідачем своїх договірних зобовязань, 27.12.2010 р., між сторонами був укладений нотаріально-посвідчений договір застави транспортного засобу марки «Toyota Corolla»д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.04.2007 р. (а.с. 19-22).

Як встановив суд, позивач належним чином виконав умови договору та надав кредит у сумі 19560 грн. відповідачу, який в свою чергу, порушив свої кредитні зобовязання (п.п. 1.1,1.2.1,1.3,4.2.2,4.2.3,4.2.4,4.2.9), не повернув кредит у строки, передбачені договором та графіком погашення кредиту, не сплатив проценти за його користування щомісячно та комісія банку, яку відповідач не сплачує незважаючи на лист-попередження від 29.07.2012 р., внаслідок чого, станом на 01.02.2012 р., у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 20761,21 грн., яка складається з простроченої заборгованості у розмірі 16524,93 грн., нарахованих відсотків з 26.01.2012 р. по 13.02.2012 р. у розмірі 148,26 грн., прострочених відсотків 2597,38 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди у сумі 1490,64 грн., обґрунтований розрахунок якої у відповідності з діючим законодавством України був зроблений позивачем, наданий суду та перевірений судом (а.с. 23-24).

На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати відсотків та пені, відповідачем суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні та на думку суду, розрахунок суми позову банку - є обґрунтованим, зробленим у відповідності з діючим законодавством України та таким, що сумніву не підлягає.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивачів про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 208,60 грн. (а.с. 5).

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, які суд вважає обґрунтованими і доведеними позивачами та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 524,525,526,530,533,549,550,626,612,617,625,629,1048,1050,1054,1055 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити;

2. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 - на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»(юридична адреса : 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, МФО 300614, рахунок № 37397840000001 в ПАТ «Креді Агріколь Банк») : заборгованість за кредитним договором у розмірі 20761 грн. 21 коп. та суму судового збору у розмірі 208,60 грн., а разом 20969 грн. 81 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Д.М. Гандзій