Рішення № 22608169, 09.04.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 5027/89/2012. За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ до відповідача Міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” м.Чернівці про стягнення 2965862,30 грн. Суддя Бутирський А.А. Представники:

Від позивача ОСОБА_1 провідний юрисконсульт (довіреність від 06.04.2012 року)

Від відповідача ОСОБА_2 юрисконсульт першої категорії (довіреність №5 від 03.01.2012 року)

В засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ звернулася з позовом до Міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” м.Чернівці про стягнення 2965862,30 грн. заборгованості, у тому числі: 2082352,37 грн. основного боргу, 255058,92 грн. 3% річних, 360808,42 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 267642,59 грн. пені, що виникли у результаті неповної оплати відповідачем природного газу, поставленого у січні-квітні 2011 року, на виконання умов договору від 20.12.2010 року.

Ухвалою від 08.02.2012 року порушено провадження у даній справі, її розгляд призначено на 27.02.2012 року.

Відповідач позов визнав частково (суму основного боргу, 3% річних та збитки, заподіяні інфляцією). Проти стягнення пені відповідач заперечує, мотивуючи це тим, що позивачем порушено порядок нарахування пені. Також відповідач просить зменшити штрафні санкції на 99% (264966,16 грн.) у звязку із значною заборгованістю населення, збитковістю підприємства та регулярною сплатою за спожитий газ. Також відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Позивач залишив вирішення клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення на розсуд суду.

Розглянувши подані документи, зясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 року між сторонами укладено договір №06/10-2225ТЕ-38 про закупівлю природного газу за держані кошти (далі - Договір), згідно якого позивач зобовязувався поставити відповідачеві імпортований природний газ, а останній брав на себе обовязок прийняти і оплатити природний газ.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011 року до Договору сторони виклали назву договору в наступній редакції: Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

П. 4.1 Договору передбачає, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з актів передачі-приймання природного газу за січень-квітень 2011 року, позивач взяті на себе зобовязання виконав, надав відповідачеві природний газ на суму 31679022,68 грн., який не оплачений у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу у відповідача у сумі 2082352,37 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим слуханням встановлено, що у відповідача існує борг за поставлений газ у сумі 2082352,37 грн., який підлягає стягненню.

Також за порушення строків розрахунків з відповідача стягується 360808,42 грн. збитків, заподіяних інфляцією за березень-грудень 2011 року та 255058,92 грн. 3% річних за період з 21.02.2011 року по 26.10.2011 року, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того за порушення строків розрахунків з відповідача стягується 267642,59 грн. пені за період з 03.08.2011 року по 26.10.2011 року (за поставлений у березні-квітні 2011 року газ), що передбачено ст. ст. 547, 549 Цивільного кодексу України і п. 7.3.1 Договору.

Доводи відповідача щодо неправильності нарахуванні пені (у зворотньому порядку) не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Згідно акту передачі-приймання природного газу від 31.03.2011 року, відповідач отримав природний газ на суму 8042893,46 грн., тобто за умовами п. 4.1 Договору остаточний розрахунок повинен бути проведений до 20.04.2011 року, а відповідно до акту передачі-приймання природного газу від 30.04.2011 року, відповідач отримав природний газ на суму 2658445,80 грн., який повинен бути оплачений до 20.05.2011 року.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, пеня повинна нараховуватись по акту від 31.03.2011 року до 20.10.2011 року, а по акту від 30.04.2011 року до 20.11.2011 року. Позивачем пеня нарахована з 03.08.2011 року по 26.10.2011 року, тобто в межах зазначених строків.

У частині зменшення штрафних санкцій на 99% (264966,16 грн.) слід відмовити, оскільки згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Наведені відповідачем обставини (значна заборгованість населення, збитковість підприємства та регулярна сплата за спожитий газ) не є винятковими, виходячи з інтересів сторін, оскільки позивач теж несе збитки у звязку з неналежним виконанням зобовязань відповідачем і зменшення пені на 99% може негативно відобразитись на фінансовому стані позивача. Крім того, прострочення виконання зобовязання відповідачем є значним (з 20.05.2011 року по даний час поставлений газ не оплачений).

Проте, відповідачеві слід надати розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців. При цьому судом враховано соціальну значущість господарської діяльності підприємства для населення м.Чернівці, його критичний фінансовий стан, залежність від платежів населення, заборгованість якого перед відповідачем становить 17850700,00 грн., що свідчить про існування, передбаченої ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, обставини для розстрочення виконання судового рішення.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись п. 6 ст. 83, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго”, ідентифікаційний код 34519280, вул. Максимовича, 19-А, м.Чернівці на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, ідентифікаційний код 31301827, вул. Шолуденка, 1, м.Київ - 2082352,37 грн. основного боргу, 255058,92 грн. 3% річних, 360808,42 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 267642,59 грн. пені та 59317,24 грн. судового збору.

3.Виконання рішення розстрочити на 6 місяців рівними частинами (по 494310,38 грн. кожного місяця).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.А. Бутирський