Рішення № 22608152, 10.04.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 5027/1382/2011. За позовом публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Чернівецької філії ПАТ “Укртелеком”

до Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 116105,90 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. від 30.12.2011 р. № 1491

Відповідача ОСОБА_2., дов. № 01-01-08/278 від 02.04.2012 р., ОСОБА_3, дов. від 02.04.2012 р. № 01-01-08/277

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 105397,00 грн., у тому числі орендна плата в сумі 69188,08 грн., 1547,36 грн. 3% річних та 34661,57 грн. неустойки за порушення терміну повернення майна після закінчення договору оренди.

Провадження у справі порушено ухвалою від 19.12.2011 р., в якій відповідачем зазначено Управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області, справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 04.01.2012 р. за участю представників сторін, відповідача зобовязано надати відзив на позов (суддя Проскурняк О.Г.).

Ухвалою від 04.01.2012 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 25.01.2012 р. за клопотанням відповідача.

24.01.2012 р. до господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 116105,90 грн., у тому числі 79881,76 грн. орендної плати, 1562,58 грн. 3% річних та 34661,57 грн. неустойки за неповернення орендованого майна (а.с. 43-44).

Ухвалою від 25.01.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.02.2012 р., замінено первісного відповідача Управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області належним відповідачем Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної адміністрації.

У звязку з перебуванням судді Проскурняка О.Г. у відрядженні в порядку повторного автоматичного розподілу справу передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

У судовому засіданні 13.02.2012 р. за клопотанням сторін оголошувалася перерва до 10-30 год. 22.03.2012 р. для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою від 22.03.2012 р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог як таку, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 10-00 год. 10.04.2012 р. У судовому засіданні 10.04.2012 р. за клопотанням представників відповідача оголошувалася перерва до 16-00 год. цього ж дня.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав з тих підстав, що в звязку з припиненням дії договору оренди між сторонами відсутні договірні відносини та, відповідно, підстави для стягнення орендної плати за договором за 2010-2011 роки, під час вирішення попереднього судового спору позивач відмовився від вимоги про повернення орендованого майна, відтак, відсутні підстави для стягнення неустойки за неіснуючими договірними зобовязаннями, окрім того, згідно норм Положення про організацію оповіщення і звязку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р. № 192, на “Укртелеком” також покладається відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування системи оповіщення та контроль за дотриманням режиму в приміщеннях, де встановлено апаратуру і технічні засоби оповіщення та звязку ЦО.

У судовому засіданні 10.04.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти задоволення позову заперечували, додатково до викладеного у відзиві послалися на те, що неустойка по даній справі мала розраховуватися виходячи з п. 8 договору оренди з розрахунку подвійної облікової ставки за кожний день прострочення, свого часу позивач відмовився від вимог про повернення майна з орендного користування, тому не має права ані на неустойку, ані на орендну плату за період після припинення дії договору, розрахунок 3% річних також є необгрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

01 січня 2008 р. між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (правонаступником якого є позивач, а.с. 34) і відповідачем було укладено договір № 81-29/113 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП, загальною площею до 20 м2, відповідно до якого ВАТ “Укртелеком” (за текстом договору Орендодавець), передає, а управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації (за текстом договору Орендар) бере у строкове платне користування нерухоме майно, індивідуальні характеристики і місцезнаходження якого визначені в п. 1.1 зазначеного договору (а.с.11-15). Орендоване майно передане відповідачеві в користування по акту приймання-передачі майна від 01.01.2008 р. (а.с. 15).

Відповідно до п. 12.1 цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01 січня 2008 р. до 31 грудня 2008 р.

У справі достовірно встановлено, що дія даного договору була автоматично продовжена до 31.12.2009 р. у порядку, передбаченому, ст. 764 ЦК України, після чого дія договору припинилася з 01.01.2010 р. (а.с. 21-22).

У звязку із закінченням 31.12.2009 р. терміну дії договору оренди нерухомого майна № 81-29 від 01.01.2008 р. позивач листом № 29/2670 від 14.12.2009 р. запропонував відповідачеві укласти договір оренди на нових умовах, а в разі відмови від укладання запропонованого проекту договору повернути орендоване майно по акту-приймання передачі, листом же від 21.01.2010 р. № 29/93 позивач висунув до відповідача вимогу звільнити і повернути орендоване нерухоме майно (а.с. 18,19).

Проте, на зазначені вимоги відповідач орендоване майно позивачеві не повернув до нинішнього часу, що не заперечується представниками відповідача.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.10.2011 р. у справі № 13/72 за позовом ВАТ “Укртелеком” до управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації встановлено факт неповернення орендованого майна відповідачем станом на день вирішення справи судом і стягнуто з управління на користь товариства “Укртелеком” передбачену ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойку за неповернення орендованого майна в сумі 23445,61 грн. за період з 11.01.2010 р. по 10.07.2010 р. (а.с. 69, 75-77).

У справі № 5027/1382/2011 позивач, зокрема, просить стягнути з відповідача неустойку за неповернення орендованого майна в сумі 34661,57 грн. за наступний період з 11.12.2010 р. по 10.06.2011 р.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України), а якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У даній справі договір оренди є припиненим з 01.01.2010 р. у звязку із запереченнями орендодавця (позивача) проти подальшого користування орендарем орендованим майном.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При цьому суд бере до уваги, що згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, у випадку, якщо інше не встановлено законом або договором,

Однак законодавством, що регулює орендні правовідносини (ст. 291 ГК України, ст. 785 ЦК України), встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобовязання щодо повернення обєкта оренди, відтак, у позивача існують правові підстави вимагати від відповідача сплатити неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення до дня фактичного повернення орендованого майна. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26 грудня 2011 року по справі № 5005/2712/2011.

Як вбачається з рахунку № 12 від 31.12.2009 р., за останній місяць оренди згідно з договором оренди нерухомого майна № 81-29/113 від 01.01.2008 р. розмір проіндексованої у відповідності до умов п. 3.2.1 зазначеного договору місячної орендної плати становив 3031,27 грн. (з ПДВ, а.с. 82).

Саме з цієї суми й повинна розраховуватися неустойка, передбачена ст. 785 Цивільного кодексу України, оскільки за умови припинення договору оренди підстав для подальшого індексування розміру орендної плати немає. Відсутні також підстави для виключення з суми орендної плати тієї частини платежу, який сплачується в погашення ПДВ, оскільки місячний розмір орендної плати визначається загальною сумою відповідного платежу, включаючи ПДВ.

Відповідно, виходячи із зазначеного вище розміру плати за користування нерухомим майном неустойка за період з 11.12.2010 р. по 10.06.2011 р. становитиме:

За грудень 2010 р.: 3031,27 грн. х 2 : 31 дн. х 21 дн. = 4106,88 грн.

За січень-травень 2011 р.: 3031,27 грн. х 2 х 5 міс. = 30312,70 грн.

За червень 2011 р.: 3031,27 грн. х 2 : 30 дн. х 10 дн. = 2020,85 грн. рн.

Загальна сума неустойки, що підлягає нарахуванню за вказаний період, складає 36440,43 грн., що більше, аніж заявлено позивачем до стягнення (34661,57 грн.), відтак, в даній частині позов підлягає задоволенню в сумі, про яку просить позивач.

Суд відхиляє доводи представників відповідача, що неустойка повинна розраховуватися згідно з п. 8.2 договору оренди нерухомого майна № 81-29/113 від 01.01.2008 р. виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, оскільки в даному пункті договору йдеться про відповідальність за невиконання грошового зобовязання, однак обовязок орендаря повернути орендодавцеві майно після припинення дії договору не є грошовим зобовязанням.

Суд не бере до уваги також твердження відповідача, що під час розгляду господарським судом Чернівецької області справи № 13/72 позивач подав заяву від 04.03.2011 р. про відмову від позову в частині вимог про зобовязання відповідача повернути орендоване майно, оскільки це не звільняє останнього від виконання передбаченого ст. 785 ЦК України обовязку повернути це майно позивачеві.

Посилання представників відповідача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р. № 192 “Про затвердження Положення про організацію оповіщення і звязку у надзвичайних ситуаціях” на позивача покладено відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування системи оповіщення та контроль за дотриманням режиму в приміщеннях, де встановлено апаратуру і технічні засоби оповіщення та звязку ЦО, не має юридичного значення для правильного вирішення справи, оскільки спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Господарського і Цивільного кодексів щодо правовідносин оренди, а дія зазначеної постанови регламентує організацію оповіщення і звязку у надзвичайних ситуаціях, про які в даній справі не йдеться.

Щодо решти позовних вимог, то за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що в їх задоволенні належить відмовити.

Так, окрім неустойки, позивач просить стягнути з відповідача 79881,76 грн. орендної плати за період з 11.01.2010 р. по 31.12.2011 р. та 1562,58 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати за цей же період (а.с. 9-10,45), посилаючись на пункт 3.6 договору № 81-29/113 від 01.01.2008 р., згідно з яким у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.

Однак такі вимоги позивача суперечать закону.

Так, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом даної норми зобовязання між сторонами виникають під час дії договору, умовами договору можуть врегульовуватися правовідносини між сторонами, які вже виникли до його укладення, але можливості поширення умов договору на правовідносини, які можуть виникнути після закінчення строку дії договору, закон не передбачає. Тобто, із закінченням строку дії договору договірні відносини між сторонами припиняються і надалі може йтися лише про відповідальність сторін за ті порушення умов договору, які виникли під час дії договору.

Відтак, є правовим нонсенсом застосування договірної умови про сплату орендної плати за користування майном, що не повернуто орендарем орендодавцю, в той час, коли договір оренди припинив свою дію й правовідносини оренди, які передбачають в тому числі обовязок орендаря сплачувати орендну плату у визначеному договором розмірі і порядку, припинилися. Адже не діють положення такого договору щодо індексації орендної плати, сплати її у певні строки тощо.

Разом з тим, для повного відшкодування втрат орендодавця за час неповернення йому речі з оренди після припинення договору законодавець передбачив неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення до дня фактичного повернення орендованого майна, тим самим фактично компенсуючи орендодавцю орендну плату за весь період прострочки повернення речі та надаючи право на отримання додатково ще раз такої ж суми.

Суд відхиляє доводи представника позивача, що рішення господарського суду Чернівецької області від 04.03.2011 р. у справі № 13/72 в частині стягнення з відповідача заборгованості по комунальних послугах та орендній платі за період включно по 10.01.2010 р. (тобто за 10 днів після припинення дії договору оренди від 01.102.008 р. № 81-29/113) має преюдиційне значення по справі № 5027/1382/2011 для задоволення вимог позивача про стягнення орендної плати за наступний період з 11.01.2010 р. по 31.12.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Фактами, встановленими у рішеннях господарських судів по справі № 13/72, є те, що договір оренди нерухомого майна № 81-29/113 від 01.01.2008 р., укладений між позивачем і відповідачем, припинив свою дію з 01.01.2010 р. і те, що відповідач не повернув позивачеві орендоване майно станом на день прийняття рішення по зазначеній справі.

Саме наведені факти є преюдиційними у розумінні ст. 35 ГПК України, тобто їх не потрібно доводити під час вирішення справи 5027/1382/2011.

Мотиви ж та правове обґрунтування висновків господарського суду у справі № 13/72 про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період після закінчення дії договору оренди не є обовязковими для врахування господарським судом під час вирішення даної справи, оскільки у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 79881,76 грн., нарахованій після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна № 81-29/113 від 01.01.2008 р., та нарахованих на цю суму 3% річних в розмірі 1562,58 грн.

У звязку з частковим задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації (м. Чернівці, вул. Чапаєва, 37, код ЄДРПОУ 23000095) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (м. Київ, бульвар Шевченка,18, код ЄДРПОУ 21560776) 34661,57 грн. неустойки та 693,23 грн. судового збору.

3.В решті вимог у позові відмовити.

З набранням судовим рішенням законної вили видати наказ.

У судовому засіданні 10.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 10.04.2012 року.

Суддя Т.І. Ковальчук