Рішення № 22608097, 09.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 14/5025/269/12 за позовом міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”, м. Хмельницький

до дочірнього підприємства агрофірми „Проскурів” фірма „Проскурів-Хліб”, м. Хмельницький

про стягнення 4 609,66 грн. заборгованості

.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

Відповідача: не зявився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договору № 1579/396 від 21 червня 2007 року, за період з 01.01.2011р. по 01.02.2012р. в сумі 4 609, 66 грн., з яких: 4391,90 грн. основна заборгованість, інфляційні в сумі 28,03 грн., 3% річних в сумі 76,59 грн., пеню в сумі 113, 14 грн.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо оплати теплової енергії у встановлені договором терміни. Підставою стягнення пені є наявність відповідних умов договору про її нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Повідомлений належним чином відповідач свого представника в судове засідання не направив двічі, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.

Повідомляючи відповідача про розгляд справи у суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові. Повідомлення про вручення зазначеної кореспонденції наявні в матеріалах справи. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством звязку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів встановлено.

Відповідач подав заяву позивачу про реєстрацію ДП фірми „Проскурів Хліб” як абонента на послуги теплопостачання.

21 червня 2007 року між сторонами укладено договір № 1579/396 за умовами якого енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобовязується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно пункту 2.1. кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку № 1 до договору, який є невдємною частиною договору і поновлюється залежно від зміни характеристики тепловикористовуючого обєкту, виробничої діяльності споживача тощо. Згідно п. 3.2.2. споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п. 5.1.). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця. У випадку неподання показників розрахункових приладів обліку в зазначений строк, визначення обсягів використаної теплової енергії здійснюється відповідно до встановлених тарифів (п. 5.3.).

Згідно розділу 6 розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Умовами п. 7.2.3 передбачена відповідальність споживача, а саме несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі 0, 5 % належної до виплати суми за кожен день прострочення.

Додаток № 3 до вказаного договору встановлює умови припинення подачі енергії, а додаток № 1 - тариф за кв. м. опалювальної площі.

Договір та додатки до нього підписані обома сторонами.

За період з 1 січня 2011 року по 1 лютого 2012 року позивач виставив відповідачу рахунки за надану енергію № 396 від 11 січня 2011 року на суму 368, 10 грн., від 7 лютого 2011 року, 9 березня 2011 року, 8 квітня 2011 року, 6 травня 2011 року, 3 червня 2011 року, 4 липня 2011 року, 2 серпня 2011 року, 2 вересня 2011 року, на суму 403, 20 грн. кожна, від 13 жовтня 2011 року, 3 листопада 2011 року, 5 січня 2012 року на суму 600, 30 грн кожна. Всього вартість наданої енергії за зазначеними рахунками становить 5994, 90 грн.

Крім того, до матеріалів справи надано довідку про оплату відповідачем 4084, 04 грн. та копію ухвали господарського суду області від 3 лютого 2011 року у справі № 4/5025/129/11 за позовом міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” до дочірнього підприємства агрофірми „Проскурів” фірма „Проскурів-Хліб” про стягнення заборгованості за договором, що є предметом розгляду за даним позовом, за період з 01.05.10р. по 01.01.11р. у сумі основного боргу 2481, 04 грн. про припинення провадження у справі, в звязку з погашенням заборгованості.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем договору, за період з 01.01.11р. по 01.02.12р. позивач звернувся з даним позовом.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковий для виконання сторонами.

Уклавши договір № 1579/396 (з додатками) сторони визначили умови, що є обовязкові для них.

Відповідно до умов договору кінцевий термін оплати за поставлену теплову енергію настає 10 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6). Розмір щомісячних оплат визначається відповідно до порядку, встановленого п. 5.3. договору та фіксується у виставлених рахунках.

За період з 1 січня 2011 року по 1 лютого 2012 року позивач виставив відповідачу рахунки за надану енергію на загальну суму 5994, 90 грн. Як вбачається з наданої до позовних матеріалів довідки про оплату за надані послуги з теплопостачання, відповідач здійснив часткову оплату спожитої теплової енергії, а саме 28.01.11р. на суму 2484, 04 грн., 05.10.11р. - 1000 грн., 03.11.11р. - 600 грн., всього у розмірі 4084, 04 грн. Сума оплати, здійсненої 28.01.11р. (2484, 04 грн.), частково у розмірі 2481, 04 грн. зараховано в рахунок заборгованості за попередній період (з 01.05.10р. по 01.01.11р.), що підтверджується ухвалою суду від 3 лютого 2011 року у справі № 4/5025/129/11. Залишок 3 грн. враховано за період заявленої заборгованості за даним позовом. Враховуючи вказаних 3 грн., та оплати 1000 та 600 грн., заборгованість позивача за період з січня 2011 року по лютий 2012 року становить 4391, 90 грн. (5994, 90 всього до оплати мінус 1603 грн. оплати). Докази оплати в повному обсязі у справі відсутні.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позов, в частині стягнення основної заборгованості обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вказаної норми, з урахуванням документального підтвердження наявності заборгованості на час звернення з позовом до суду, вимоги про стягнення інфляційних та річних є також обгрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір цих нарахувань підтверджується розрахунком.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що пеня є договірною неустойкою, а її нарахування передбачено договором (п. 7.2.3.), вимоги про її стягнення також обґрунтовані. Розмір пені нарахованої на заборгованість, яка виникла з серпня 2011 року по січень 2012 року не суперечить законодавству та підтверджується доданим розрахунком.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується наданими доказами та підлягає задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства агрофірми „Проскурів” фірми „Проскурів-Хліб” (м. Хмельницький, вул.. Свободи, 1 А, р/р 260071953 в ХОД Райфайзен банк Аваль, МФО 315966, код 22784611) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, р/р 26004600015051 в Хмельницькій філії „Брокбізнесбанку” м. Хмельницького, МФО 315858, код 03356571) 4391, 90 грн. основного боргу, 28, 03 грн. інфляційних, 76, 59 грн. 3 % річних, 113, 14 грн. пені, а також 1609, 50 грн. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 відповідачу (рекомендованим з повідомленням - 29000, м.Хмельницький, вул. Свободи, 1-А).