Рішення № 22607836, 05.04.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 5019/355/12

Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СВС СІТІ МЕДІЯ” (далі –Товариство)

до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі –Рада)

про стягнення 5 628 грн. 30 коп.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2012 року Товариство звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору № 7567, укладеного між сторонами 9 грудня 2010 року, позивачем було надано Раді послуги з розробки та публікації інформаційних матеріалів на порталі www.meriaonline.com.ua.

Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов’язання по оплаті послуг у встановлений строк не виконав, позивач, посилаючись на статті 526, 530 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), просив суд про стягнення з відповідача 4680 грн. 00 коп. основного боргу, 361 грн. 70 коп. пені та 15 процентів річних у розмірі 586 грн. 60 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 5 березня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/355/12, розгляд якої було призначено на 22 березня 2012 року.

Ухвалою цього ж суду від 22 березня 2012 року розгляд справи було відкладено на 5 квітня 2012 року на підставі пунктів 1, 2 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

У судові засідання, призначені на 22 березня 2012 року та 5 квітня 2012 року, позивач не з’явився, проте надіслав клопотання, в якому просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач у призначені судові засідання також не з’явився, витребувані судом докази надав не в повному обсязі, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначених підстав щодо своєї неявки не направив, проте надіслав на адресу суду копію листа від 5 березня 2012 року за № 102 (а.с. 58) зі змісту якого вбачається, що Рада не заперечує проти оплати наданих за вищезазначеним договором послуг, однак не може узгодити з позивачем умови погашення вказаної заборгованості, у зв’язку з відсутністю повної інформації щодо місцезнаходження Товариства.

Оскільки клопотань про відкладення чи перенесення розгляду справи від відповідача не надходило, відтак справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 2010 року між Радою та Товариством був укладений договір № 7567, за умовами якого останнє взяло на себе обов’язок надати відповідачу (замовнику) послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення, редагування та публікації на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою й англійською мовами, а замовник у свою чергу –оплатити вартість вказаних послуг до 1 квітня 2011 року.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору загальна вартість послуг, яка підлягає оплаті замовником, складає 4680 грн. 00 коп.

За умовами пунктів 3.6-3.7 договору виконавець (позивач) зобов’язаний опублікувати інформаційні матеріали на порталі www.meriaonline.com.ua протягом 60 календарних днів з моменту укладення цього договору, про що останній повинен письмово повідомити замовника.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що замовник зобов’язаний протягом 4 днів з моменту отримання повідомлення про публікацію інформаційних матеріалів надіслати корегування до цих матеріалів. В іншому випадку дані матеріали вважатимуться прийнятими, а зобов’язання виконавця – виконаними.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов’язання по наданню послуг за договором № 7567 від 9 грудня 2010 року виконав, що підтверджується публікацією на порталі www.meriaonline.com.ua інформаційних матеріалів згідно замовлення відповідача із зазначенням дати їх реєстрації –26 січня 2011 року (роздруківки з вказаного інтернет-порталу, що засвідчують створення даної статті-презентації містяться у матеріалах справи (а.с. 18, 49, 51-53), а також надісланим на адресу Ради повідомленням від 15 лютого 2011 року за № 272 про виконання позивачем договірних зобов’язань, яке було отримано відповідачем 18 лютого 2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Оскільки замовник у встановлений договором строк не надіслав зауважень щодо якості наданих позивачем послуг, опубліковані останнім інформаційні матеріали відповідно до вимог пункту 3.8 договору вважаються прийнятими, а зобов’язання виконавця –виконаним належним чином.

Проте всупереч пунктів 2.1, 2.2. договору Рада не виконала взятого на себе обов’язку по оплаті наданих послуг у встановлений договором строк, внаслідок чого у останнього виникла перед позивачем сума заборгованості в розмірі 4680 грн. 00 коп.

Слід зазначити, що наявність даної заборгованості не заперечується відповідачем, про що свідчить підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків за договором № 7567 від 9 грудня 2010 року (копія вказаного акту, завірена Радою, міститься в матеріалах справи а.с. 59). Зі змісту цього акту вбачається, що станом на 13 березня 2012 року заборгованість замовника за вищезазначеним договором складає 4680 грн. 00 коп.

Водночас доказів сплати вказаної суми боргу відповідачем не надано.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором № 7567 від 9 грудня 2010 року, яка складає 4680 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, дана сума відповідачем визнана і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Товариства до Ради про стягнення вказаної суми є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням Радою своїх зобов’язань за договором в частині своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, останній також просить суд стягнути з відповідача 361 грн. 70 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу з 1 квітня 2011 року по 29 вересня 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов’язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1 договору № 7567 від 9 грудня 2010 року передбачено, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов’язань замовник зобов’язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки розмір пені, нарахованої Товариством за вказаний період, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 361 грн. 70 коп. пені підлягає задоволенню

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього п’ятнадцять процентів річних в сумі 586 грн. 60 коп., нарахованих на суму основного боргу з 1 квітня 2011 року по 30 січня 2012 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.2 договору у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов’язань замовник на вимогу виконавця зобов’язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п’ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір п’ятнадцяти процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаних процентів у розмірі 586 грн. 60 коп. також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору при задоволені позову покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35307, Рівненська область, Рівненський район, с. Обарів, вул. Шкільна, 32, ідентифікаційний код: 04387272) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СВС СІТІ МЕДІЯ” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 32, кв. 2, ідентифікаційний код: 37025570) 4680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 361 (триста шістдесят одну) грн. 70 коп. пені, п’ятнадцять процентів річних у розмірі 586 (п’ятсот вісімдесят шість) грн. 60 коп., а також 1609 (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.В. Павленко

Повне рішення складено 10 квітня 2012 року