Ухвала суду № 22607831, 10.04.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р. Справа № 5019/405/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до відповідача Володимирецьке споживче товариство

про стягнення 4 910 грн. 17 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1. (довіреність №104 від 28.12.2011року);

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Володимирецького споживчого товариства про стягнення заборгованості на суму 4910,17 грн. з яких 3500,00 грн. сума основного боргу, 206,86 грн. сума пені, 400,41 грн. - 30% річних, 802,90 грн. суму збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору поставки №285-Р11 від 27 вересня 2011 року в частині проведення розрахунків за поставлений товар.

В судовому засіданні від 10 квітня 2012 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій в звязку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 3300,00 грн. - суми основного боргу, 206,86 грн. - суми пені, 400,41 грн. - 30% річних, 802,90 грн. - збитків. Подана заява відповідає вимогам статті 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Позивач позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримує в повному обсязі.

В судове засідання від 10 квітня 2012 року відповідач не зявився, відзиву не подав, про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3439600163828. Причин неявку суду не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (надалі позивач, постачальник) з однієї сторони та Володимирецьким споживчим товариством (надалі відповідач, покупець) з другої сторони було укладено договір поставки №285-Р11 (надалі договір) відповідно до предмету якого постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невідємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна одиниці товару та сума поставки партії товару визначаються в видатковій накладній.

Згідно п. 2.2. договору загальна ціна даного договору становить суму всіх видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.3. договору покупець зобовязаний здійснити оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання цього товару.

Згідно п. 2.4. договору розрахунок за поставлений товар здійснюється в національній валюті України готівкою, або в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказаний в даному договорі, або повідомлений постачальником додатково.

Відповідно до п. 2.5. договору датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок або в касу постачальника.

Відповідно до Додатку№1 до договору поставки №285-Р11 від 27 вересня 2011 року Володимирецьке споживче товариство надало повноваження Батейко Вірі Федорівній, Саду Юрію Костянтиновичу та Довмат Ірині Олександрівні на отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника (ТзОВ "ДТ Міжрегіональні ресурси").

Згідно видаткових накладних: №00021044 від 28 вересня 2011 на суму 1763,00 грн. та №МР00024140 від 12 жовтня 2011 року на суму 2251,50 грн., на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4014,50 грн.

В свою чергу відповідач відповідно до банківської виписки від 20.01.2012 року частково розрахувався за поставлену продукцію в сумі 514,50грн., про те станом на час подачі до суду позовної заяви позивачем заборгованість відповідача становила 3500,00 грн.

В судовому засіданні від 10 квітня 2012 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в звязку з частковою сплатою відповідачем боргу в сумі 200,00 грн.

З урахуванням даної заяви станом на даний час за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 4710,17 грн.

Доказів розрахунку в повному обсязі відповідач суду не надав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів розрахунку в повному обсязі відповідач суду не надав отже станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 3300,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору за порушення зобовязання за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Згідно п. 6.2. договору у разі порушення покупцем грошового зобовязання, передбаченого п. 2.3. цього договору, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.4. договору у випадку прострочення оплати товару більше тридцяти календарних днів покупець відшкодовує постачальнику нанесені цим збитки (втрачену вигоду), що становлять 20 % від суми заборгованості

Згідно п. 11.5. договору у разі прострочення виконання покупцем грошових зобовязань за цим договором покупець сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими коштами 30% річних від суми заборгованості.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання позивач за період з 10.08.2010 року по 12.03.2012. нарахував відповідачу 206,86 грн. пені., даний розрахунок перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Позивач відповідно до умов договору на суму заборгованості за період з 29.10.2011 по 12.03.2012 нарахував відповідачу 400,41 грн. - річних та збитків в сумі 802,90 грн., даний розрахунок перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3300,00 грн. суми основного боргу, 206,86 грн. суми пені, 400,41 грн. 30% річних та 802,90 грн. збитків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Володимирецького споживчого товариства (34300, Рівненська обл., Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Київська, 24, код ЄДРПОУ 01765176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (45200, Волинська обл., м.Ківерці, вул.Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 35184264 ) 3300,00 грн. суми основного боргу, 206,86 грн. суми пені, 400,41 грн. 30% річних, 802,90 грн. збитків та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "11" квітня 2012 р.