Рішення № 22607642, 09.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 5017/356/2012 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. №С-19/03-Ц від 01.03.2012р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС” ( м. Одеса )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Академія" ( м. Одеса )

про стягнення 15809,43грн.

Справа розглядалась у більш тривалий строк за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.

06.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ЦСС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті - Академія", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15809,43грн., обгрунтовуючи вимоги договорами про надання послуг зв'язку №№789724, 789334, 789336 від 01.11.07., додатками до договорів, рахунками, роздруківками телефонних розмов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином і вчасно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.

Отже, справа розглядається за наявними матеріалами в справі на підставі ст.75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцязнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція і Вищого господарського суду України, викладена в п.21 Інформаційного листа №01-08/530т від 10.12.09.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦСС” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Академія" укладено договори №789724, №789334, №789336 про надання послуг звязку.

Відповідно до п.1.1 зазначених договорів позивач зобов'язувався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач зобовязався своєчасно вносити плату за вартість отриманих телекомунікаційних послуг.

Відповідно до договорів від 01.11.07., послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1 договорів).

За умовами п.4.8 договорів, розрахунки за отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться абонентом (без виставлення рахунків) не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивачем згідно умов договорів від 01.11.07. про надання телекомунікаційни послуг надавались відповідні послуги відповідачу в період з 01.05.2008р. по 01.10.2011р,. що підтверджується копіями рахунків за телекомунікаційні послуги та роздруківками телефонних розмов відповідача.

Проте, відповідачем умови договорів про надання телекомунікаційних послуг належним чином не виконані, вартість отриманих послуг не сплачена в повному обсязі. Тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 15809,43 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач декілька разів направляв відповідачу претензії про сплату боргу в сумі 15809,43грн., про що свідчать поштові повідомлення про вручення (а.с.27-32), які відповідач залишив без розгляду та без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №720 від 09.08.2005р., у разі неодержання рахунку до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Згідно п. 11 Правил тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із законом підлягають державному регулюванню. Державному регулюванню шляхом установлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні (універсальні) послуги і на надання в користування каналів електрозв'язку операторів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав відповідача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті - Академія" ( 65000, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 27, код ЄДРПОУ 35302714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС” (65012, м. Одеса, вул. Жуковського, 19 та 65044, м.Одеса, проспект Шевченка, 2-а, 5 -й поверх, код ЄДРПОУ 19199961): - 15809,43грн. основного боргу, - 1609,50грн. - витрат, повязаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Брагіна Я.В.

Повний текст рішення підписано 11 квітня 2012 року

Копію рішення надіслати:

1.ТОВ "Ріелті - Академія" ( 65000, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 27),

2. ТОВ „ЦСС” (65012, м. Одеса, проспект Шевченка, 2-а, 5 -й поверх)