Рішення № 22606818, 10.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/30/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.12 Справа № 5009/878/12

за позовом Приватного підприємства «Новофарм»(91007, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 1-Ч)

до Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 34 Оріхівської районної Ради Запорізької області»(70500, м. Оріхів Запорізької області, вул. Запорізька, буд. 72)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Новофарм» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 34 Оріхівської районної Ради Запорізької області» суми 21445,53 грн. основного боргу за поставлений товар.

В якості підстави позову, позивач зазначив, що ПП «Новофарм»за усною домовленістю передало відповідачу вироби медичного призначення на загальну суму 21445,53 грн. Позивачем зазначено, що факт передачі Товару підтверджується видатковими накладними: № 220 від 25.01.2011 р. на суму 6731,74 грн.; № 422 від 11.02.2011 р. на суму 3181,28 грн.; № 430 від 14.02.2011 р. на суму 4925,63 грн.; № 431 від 14.02.2011 р. на суму 348,00 грн.; № 432 від 14.02.2011 р. на суму 20,46 грн., № 479 від 16.02.2011 р. на суму 720,44 грн.; № 978 від 12.04.2011 р. на суму 5112,88 грн. та № 1015 від 18.04.2011 р. на суму 405,10 грн., які підписані представниками позивача і відповідача та скріплені печатками обох підприємств. Отриманий Товар відповідачем оплачено не було, у зв’язку з чим, 09.02.2012 р. на адресу відповідача було направлено лист (вих. № 35 від 09.02.2012 р.) з вимогою в семиденний строк з дати надходження листа сплатити заборгованість в сумі 21445,53 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення. Посилаючись на приписи статей 193 ГК України, 509, 526, 530 ЦК України позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/878/12, розгляд якої призначено на 10.04.2012 р.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, натомість надіслав на адресу суду оригінали видаткових накладних № 220 від 25.01.2011 р.; № 422 від 11.02.2011 р.; № 430 від 14.02.2011 р.; № 431 від 14.02.2011 р.; № 432 від 14.02.2011 р.; № 479 від 16.02.2011 р.; № 978 від 12.04.2011 р. та № 1015 від 18.04.2011 р. Також, посилаючись на перебування юрисконсульта підприємства у відпустці, позивач просить розглянути справу за відсутності його представника.

Враховуючи, що вимоги суду про надання витребуваних документів позивачем виконані, матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд без участі представника позивача.

Відповідач – КП «Центральна районна аптека № 34 Оріхівської районної Ради Запорізької області» –вимоги суду, викладені в ухвалі від 05.03.2012 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 05.03.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 10.04.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві 06.03.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, встановлені статтею 87 ГПК України, і майже за місяць до дати судового засідання.

До того ж, згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 05.03.12р. направлену судом на адресу відповідача, було вручено його уповноваженому представнику 13.03.2012 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду позовної заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 10.04.2012 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що в період з січня 2011 р. по квітень 2011 р. ПП «Новофарм»(позивачем у справі) на адресу КП «Центральна районна аптека № 34 Оріхівської районної Ради Запорізької області»(відповідача у справі) на підставі досягнутої сторонами було передано, а відповідачем прийнято товар (вироби медичного призначення) на загальну суму 21945,03 грн.

Вказані обставини підтверджуються видатковими накладними: № 220 від 25.01.2011 р. на суму 7231,24 грн.; № 422 від 11.02.2011 р. на суму 3181,28 грн.; № 430 від 14.02.2011 р. на суму 4925,63 грн.; № 431 від 14.02.2011 р. на суму 348,00 грн.; № 432 від 14.02.2011 р. на суму 20,46 грн., № 479 від 16.02.2011 р. на суму 720,44 грн.; № 978 від 12.04.2011 р. на суму 5112,88 грн. та № 1015 від 18.04.2011 р. на суму 405,10 грн., оригінали яких надані позивачем до матеріалів справи.

У зв’язку з відсутністю оплати за поставлений товар, 09.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою (вих. № 351 від 09.02.2012 р.) про сплату боргу в сумі 21445,53 грн.

Вказана вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Позовна вимога про стягнення з КП «Центральна районна аптека № 34 Оріхівської районної Ради Запорізької області»на користь ПП «Новофарм»суми 21445,53 грн. основного боргу стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За змістом пунктів 2, 4 зазначеної статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено:

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 Цивільного кодексу України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі досягнутої сторонами домовленості, та двосторонньо підписаних видаткових накладних між позивачем та відповідачем склалися господарські відносини в розумінні ст. 202 ЦК України, що породили взаємні обов’язки: обов’язки позивача полягають у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача –у прийнятті товару та його оплаті.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

В даному випадку, у видаткових накладних міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, тобто всі відомості, які необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Долучені до матеріалів справи оригінали видаткових накладних свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання і передав відповідачу товар на суму 21945,03 грн.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що дії сторін, в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства, слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором купівлі-продажу. Ці дії, згідно зі ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, є підставою виникнення у відповідача обов’язку сплатити вартість отриманого у позивача товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Також, слід зазначити, що договір купівлі-продажу є оплатним –при набуванні речі у власність покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором; двосторонньо зобов’язуючим –це обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов’язків: продавець зобов’язаний передати покупцеві певну річ, але вправі вимагати за це сплати певної ціни, а покупець, в свою чергу, зобов’язаний сплатити ціну, але вправі вимагати передачі йому проданої речі.

Таким чином, виходячи із правової природи договору купівлі-продажу, з моменту отримання товару (товаророзпорядчих документів на нього) у покупця одночасно виникає зустрічне зобов’язання по оплаті переданого товару.

Отже, з моменту підписання покупцем товаророзпорядчих документів (в даному випадку накладних) та отримання вказаного в них товару у покупця виникло зобов’язання по сплаті вартості переданого йому товару.

При цьому ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2012 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист з вимогою в семиденний термін з дати надходження вимоги оплатити вартість поставленого товару, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 21445,53грн. на розрахунковий рахунок ПП «Новофарм». Доказом відправлення вимоги є фіскальний чек УАППЗ «Укрпошта»(а.с. -23).

В даному випадку, письмова вимога є достатньою підставою для проведення розрахунків з позивачем, але всупереч приписів закону відповідач своє зобов’язання щодо оплати отриманого товару у семиденний строк не виконав.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з приписами якої зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд констатує правомірність та доведеність заявленої ПП «Новофарм» позовної вимоги про стягнення основного боргу.

Позовні вимоги задовольняються у заявленому розмірі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 34 Оріхівської районної Ради Запорізької області»(70500, м. Оріхів Запорізької області, вул. Запорізька, буд. 72, ЄДР 01977323, р/р № 26000055878213 в ДКБ «Приватбанк»м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь Приватного підприємства «Новофарм»(91007, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 1-Ч, ЄДР 32279614, р/рахунок № 2600730184608 у філії «Відділення ПАТ ПІБ м. Луганськ, МФО 304308) суму 21445 (двадцять одна тисяча чотириста сорок п’ять) грн. 53 коп. основного боргу та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - -11.04.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко