Рішення № 22606496, 13.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.12р.Справа № 36/5005/1876/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ,

Відповідача-2: Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 995, 78 грн.

Суддя Соловйова А.Є

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 92 від 30.12.2011

Від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність № 79 від 01.01.2012

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулось до господарського суду з позовом до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", Відповідача-2: Державного підприємства "Ровенькиантрацит" про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 1495, 56 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

10.04.2012 Позивач подав Заяву про уточнення позовних вимог (вих. № 21-ю/148 від 03.04.2012), відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 995,78 грн. в звязку з перерахуванням вартості вантажу за довідкою, наданою вантажовідправником Державним підприємством "Ровенькиантрацит".

Розгляд справи відкладався в звязку з неявкою відповідача-2 та необхідністю витребування додаткових доказів до матеріалів справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на нестачу вантажу антрациту в кількості 1800 кг, що прибув на ст. Красноперекопськ Придніпровської залізниці. У підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду накладну №51136141 від 15.11.2011 (а.с.10), комерційний акт АА № 035106/20 від 22.11.2011 (а.с.11), договір поставки № 4600002876 від 04.10.2010 (а.с.12-16), претензію вих. №21-ю/490 від 12.12.2011 (а.с. 17-18), лист вих. №21-ю/475 від 08.12.2011 (а.с.21), рахунок № 1511-41 від 15.11.2011(а.с.24), акт загальної форми від 22.11.2011 (а.с.25), лист вих. б/н від 2012 року (а.с.38).

Позивач, керуючись ст.ст. 110, 114, 129 Статуту залізниць України, ст.1166 Цивільного кодексу України, просить стягнути, з урахуванням уточнень, з належного відповідача 995,78 грн. збитків, заподіяних неохоронним перевезенням вантажу.

Відповідач-1, Державне підприємство "Придніпровська залізниця", проти позовних вимог заперечує. У відзиві на позовну заяву вих. № б/н від 19.03.2012 (а.с.32-34) зазначив, що оскільки актом про технічний стан вагону б/н від 22.11.2011 (а.с. 35) встановлено, що вагон № 66101320 технічно справний, проте виявлено нещільне прилягання кришок 1, 2 люків, маються щілини на всю довжину люків 2-3 см; слідів застосування відправником внутрішнього закладення зазорів немає; вагон не придатний для перевезення антрациту через його текучість, відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, а отже відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник.

Крім того, відповідач-1 не погоджується з розрахованою позивачем сумою нестачі, оскільки позивачем не враховано положення ст. ст. 114 та 115 Статут залізниць України в частині визначення вартості вантажу на підставі документа вантажовідправника.

Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (відповідач-2) в судові засідання 22.03.2012, 10.04.2012 не з'явився, на адресу суду направив відзив на позов вих. № 296/4 від 15.03.2012 (а.с.78), в якому просить підприємство звільнити від відповідальності. Посилається на те, що оскільки вагон № 66101320 по накладній № 51136141 був прийнятий до перевезення без зауважень, це свідчить, що перевізник проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу, прийняв до перевезення напіввагон, який завантажено відповідно до Технічних умов і підтверджує наявність належного розміщення вантажу згідно технічних умов вантажовідправником.

Неможливість присутності в судових засіданнях представника відповідача-2 документально підтверджена не була, надані позивачем та відповідачем-1 матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, а отже суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2 за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (надалі - постачальник) та Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (надалі покупець, позивач), яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" у відповідності з нормами Закону України "Про акціонерні товариства", уклали договір поставки № 4600002876 (надалі Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам та у кількості, вказаним у відповідних специфікаціях до Договору.

Виходячи з наданої Позивачем специфікації від 16.12.2010 до Договору, сторони договору домовилися про поставку вугілля "АО 25-50", "АО 25-70" у загальній кількості 60000,00 тонн, по ціні 1120,00 грн. за одну тонну без ПДВ, зі строком поставки вугілля: січень 2011 року - грудень 2011 року по 5000,00 тонн кожного місяця. Вантажовідправник - Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (надалі відповідач-2). Поставка вугілля здійснюється на умовах "FCA, залізнична станція "Фащевка" Донецької залізниці". Вантажоодержувач - ВАТ "Кримський содовий завод", залізнична станція Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

15.11.2011 відповідач-2 здав для перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці у вагоні № 66101320 вантаж - антрацит АО 25-70 мм, завантажений нижче бортів у кількості 69 000 кг для доставки його одержувачу - Публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод", станція і залізниця призначення - Красноперекопськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 51136141.

Залізнична накладна № 51136141 містить відмітку відправника: маркування проведено двома паралельними смугами з нанесенням вапна шириною 100мм по довжині вагону (п.7). Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3, 4, 8 гл.1 додатку 14 СМГС (п.20).

19.11.2011 вантаж прибув на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці та виданий 22.11.2011 позивачу зі складенням акту загальної форми № б/н від 22.11.2011 та комерційного акту АА № 035106/20 від 22.11.2011.

В комерційному акті АА № 035106/20 зазначено, що його складено в додаток до акту №12780 від 18.11.2011, складеного на станції Джанкой Придніпровської залізниці.

Як вбачається з комерційного акту №035106/20 від 22.11.2011, на підставі акту загальної форми станції Джанкой № 12780 від 18.11.2011 було проведене комісійне переважування вагону №66101320 з вантажем - вугілля антрацит. При переважуванні виявилось: брутто - 89 400 кг, тара з бруса 22 200 кг, нетто 67 200 кг. По документу значиться: нетто - 69 000 кг, тара з брусу 22 200 кг. Нестача склала 1 800 кг.

Навантаження нижче бортів 20-40 см, бугром з маркуванням. З півдня справа над 1 ,2 люками поглиблення 200х120х30 см. З півночі зліва над 1, 2 люками 250х170х30 см. З півночі справа над 1, 2 люками 180х120х30 см. В даних поглибленнях маркування відсутнє. З півночі справа над 1, 2 люками має місце нещільне прилягання кришок люків, щілини по довжині люків 2-3 см. Внутрішнє закладення щілин відсутнє. По хребту балки наявне розсипання вантажу. Вантаж прибув в технічно справному вагоні. Течі вантажу немає. Люки, двері зачинені. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні вміститися міг. Перевантажування здійснювалось на справних приписних 150 тонних вагах одержувача комерційним агентом ОСОБА_3 в присутності начальника станції Кацал Н.Л., Логінова Л.А., Кулік Е. При повторному переважуванні вага брутто 89 400 кг підтвердилась.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути, з урахуванням уточнень, з належного відповідача 995, 78 грн. збитків, заподіяних неохоронним перевезенням вантажу.

Вартість нестачі вантажу позивач розрахував відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, а саме норми природної втрати вантажу - 1% , на підставі довідки відправника (відповідача-2) про вартість відправленого вантажу: 905, 26 грн. з ПДВ за 1 тонну.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

В той же час, спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, а тому мають регулюватися Статутом залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 та визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, установ і організацій, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 31 Статут залізниць України встановлено, що залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 31 Статут залізниць України, придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 5 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобовязаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобовязаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

Як вбачається з змісту залізничної накладної № 51136141 та комерційного акту АА №035106/20 від 22.11.2011 визначення маси вантажу у вагонах, а також навантаження здійснювалося засобами відправника, тобто відповідача-2. Вагон у технічному стані виявися справним, про що зазначено в комерційному акті АА № 035106/20 від 22.11.2011. В той же час, вагон не був підготовлений до перевезення вантажу дрібної фракції, тобто не був справний у комерційному відношенні, що підтверджується актом загальної форми № б/н від 22.11.2011.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

Зважаючи на вищевикладене, суд вбачає вину відповідача-2, як відправника вантажу в нестачі вугілля та відхиляє його доводи, наведені у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, заявлені у розмірі 995, 78 грн. збитки підлягають стягненню з вантажовідправника - відповідача-2. В задоволенні вимоги до відповідача-1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємтва "Ровенькиантрацит" (94700, Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Комуністична, буд. 6; код ЄДРПОУ 32320704) на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, код ЄДРПОУ 05444546) збитки, заподіяні несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 995, 78 грн. (девятсот девяносто пять гривень 78 копійок);

-1609, 50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

У вимогах до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяА.Є. Соловйова Повне рішення складено 13.04.2012