Рішення № 22606491, 13.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.12 р.Справа № 36/5005/1877/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ,

Відповідача-2: Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 6 668, 18 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 92 від 30.12.2011

Від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність № 79 від 01.01.2012

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач-1), Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (далі - відповідач-2) про стягнення 10 926, 24 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2012 порушено провадження по справі № 36/5005/1877/2012, розгляд справи призначено на 22.03.2012.

В судовому засіданні 22.03.2012 розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповдіача-2 та необхідністю витребування у сторін додаткових документів відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, в судовому засіданні 10.04.2012 позивач надав заяву про уточнення позову, в якій просив суд у зв'язку з наданням Державним підприємством "Ровенькиантрацит" довідки про вартість 1 т. вугілля, зменшити позовні вимоги, стягнути з належного відповідача збитки, заподіяні несхоронним перевезенням вантажу в розмірі 6 668, 18 грн.

Позивач підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до залізничної накладної № 50637180 на адресу позивача зі станції відправлення Фащевка Донецької залізниці на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці 07.11.2011 прибув вагон у вагоні № 65741605 з вантажем - антрацит. Вантажовідправником є Державне підприємство "Ровенькиантрацит". Зазначений вагон виданий позивачу зі складанням акту загальної форми від 07.11.2011р. та комерційного акту АА № 035103/17 від 07.11.2011. Комерційним актом встановлена нестача вантажу масою 7 800 кг. За розрахунком позивача вартість нестачі вантажу становить 6 668, 18 грн. та є збитками позивача. За доводами позивача, у випадку, якщо нестача вантажу утворилася під час перевезення вантажу, відповідальність за її нестачу покладається на відповідача-1, у випадку невірного визначення маси вантажу при відправленні вантажу вантажовідправником - на відповідача-2.

На підтвердження позовних вимог позивач надав до суду копії: залізничної накладної № 50637180 (а.с. 10); комерційного акту АА № 035103/17 від 07.11.2011 (а.с. 11); договору № 4600002876 від 04.10.2010 (а.с. 12-16); претензії № 21-ю/487 від 12.12.2011 (а.с. 17-18); листа від 08.12.2011 вих. № 21-ю/474 (а.с. 21); рахунку № 2910-2 від 29.10.2011 (а.с. 24).

Позивач, керуючись ст. ст. 110, 114, 129 Статуту залізниць України, ст. 1166 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з належного відповідача суму збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у розмірі 6 668, 18 грн. та 1 609, 50 грн. судового збору.

Відповідач-1 позов не визнав, у відзиві на позов (а.с. 32-33) зазначив, що згідно з даними залізничної накладної № 50637180 вантаж - антрацит було здано до перевезення у вологому стані, і відповідно до цього норма нестачі повинні складати 2 % від маси нетто, зазначеної у накладній. Маса нетто по вищезазначеній накладній у вагоні № 65741605 складає 69 000 кг, тому норма природної втрати і граничного розходження становить 1 380 кг, а різниця у вазі згідно з даними комерційного акту становить 8 700 кг. Таким чином, різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою визначеною на станції призначення 7 320 кг. Окрім того, позивач неправомірно визначив дійсну вартість втраченого вантажу за рахунком постачальника, а не вантажовідправника.

Відповідач-2 в судове засідання представника не направив, 26.03.2012 на адресу суду направив відзив на позов (а.с. 109), в якому просив підприємство звільнити від відповідальності. Посилався на те, що згідно накладної № 50637180 Державне підприємство "Ровенькиантрацит" відвантажило, а залізниця прийняла до перевезення вугілля у вагоні № 65741605. При прийнятті Донецькою залізницею до перевезення вагону претензій від перевізника не було. Вагон було прийнято до перевезення без зауважень. Крім того, відповідно до комерційного акту АА № 035103/17 від 07.11.2011, вантаж прибув з маркуванням, в технічно справному вагоні, без течі вантажу, люка та двері зачинені. В місцях поглиблення маркування відсутнє, яке свідчить, що в процесі перевезення мало місце розкрадання вантажу. Крім того, Відповідач-2 вказує на необґрунтований розмір збитків позивачем, які визначені без врахування норм природної втрати вантажу.

В судовому засіданні 10.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" та Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод", уклали договір поставки № 4600002876, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець (позивач) - прийняти і оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам та в кількості, зазначеним у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до специфікації до договору від 16.12.2010, сторони договору домовилися про поставку вугілля "АО 25-50" та "АО 25-70" у кількості 60 000 тонн, по ціні за одну тонну без ПДВ 1 120, 00 грн. Період поставки вугілля: січень 2011 року - грудень 2011 року по 5 000 тонн кожного місяця. Вантажовідправник - Державне підприємство "Ровенькиантрацит". Поставка вугілля здійснюється на умовах "FCA, залізнична станція Фащевка Донецької залізниці. Вантажоодержувач ВАТ "Кримський содовий завод", залізнична станція Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

29.10.2011 Державне підприємство "Ровенькиантрацит" здало для перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці у вагоні № 65741605 вантаж - антрацит АО 25-70 мм, у вологому стані, завантажений нижче бортів насипом у загальній кількості 69 000 кг для доставки його одержувачу - Публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод", станція і залізниця призначення - Красноперекопськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 50637180.

Вантаж перевозився у відкритих вагонах.

Завантаження вантажу здійснене вантажовідправником.

07.11.2011 вантаж прибув на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

07.11.2011 вантаж виданий одержувачу зі складенням акту загальної форми та комерційного акту АА № № 035103/17 від 07.11.2011.

В комерційному акті АА № 035103/17 зазначено, що його складено в додаток до акту № 12517 від 02.11.2011, складеного на станції Джанкой Придніпровської залізниці.

Відповідно до комерційного акту на підставі акту загальної форми станції Джанкой № 12517 від 02.11.2011 було проведене комісійне переважування вагону № 65741605 з вантажем - вугілля антрацит. При переважуванні виявилось: брутто 82 500 кг, тара з брусу 22 200 кг, нетто 60 300 кг. По документу значиться: нетто 69 000 кг, тара з брусу 22 200 кг. Нестача склала 8 700 кг. Навантаження нижче бортів 30-40 см з маркування. Зліва поглиблення на довжину вагону, шириною 170*250, глибиною 20-50 см. В даному поглибленні маркування відсутнє. Відповідно документу в графі "найменування вантажу" значиться "навантажено у вологому стані нижче бортів", розміри не зазначені. Течі вантажу немає, люки, двері закриті. Вантаж, якого не вистачає у вагоні, вміститися міг. Вантаж прибув в технічно справному вагоні. При повторному переважуванні вага брутто 82 500 кг підтверджується.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, у випадку, якщо вантажі здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Відповідно до довідки відправника - Державного підприємства "Ровенькиантрацит", наданої позивачу на його запит, вартість 1 тонни вугілля відвантаженого 29.10.2011 за накладною № 50637180 у вагоні № 65741605 склала 913, 45 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог розрахував вартість нестачі вантажу з урахуванням його вартості згідно довідки Державного підприємства "Ровенькиантрацит" про вартість 1 т. вугілля, норми природної втрати вантажу - 2 % відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083. Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 6 668, 18 грн.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ст. 924 Цивільного кодексу України встановлює, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ч. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Ст. 924 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Ст. 115 Статуту, закріплено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як вбачається з комерційного акту АА № № 035103/17 від 07.11.2011, виявлено недостачу вантажу у вагоні № 65741605 у кількості 8 700 кг.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту залізниць покладається на залізницю.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 6 668, 18 грн.

Суд відхиляє доводи відповідачів щодо необґрунтованості розрахунку збитків позивача, оскільки в судовому засіданні 10.04.2012 позивачем наданий уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого розрахунок збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що позовні вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

Відповідно до комерційного акту АА № № 035103/17 від 07.11.2011, вантаж прибув у технічно справному вагоні, течі вантажу немає, люки та двері закриті.

У складеному комерційному акті не наведено докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, відсутній будь-який опис несправностей, що могли призвести до втрати вантажу на шляху прямування, і, відповідно, свідчили б про вину відповідача-2 у завантаженні вантажу у технічно-несправний вагон чи непридатний у комерційному відношенні.

Як зазначено в п. 3.3. розяснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

Окрім того, відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами і обставинами справи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу в розмірі 6 668, 18 грн. підтверджуються, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, ГСП, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828; р/р 26038000002001 у ДФ "Експрес-Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 306964) на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1; код ЄДРПОУ 05444546; р/р 2600501098 в АБ "Клирінговий Дім", МФО 300647):

- 6 668, 18 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 18 коп.) збитків;

- 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У вимогах до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяА.Є. Соловйова Повне рішення складено 13.04.2012