Рішення № 22606351, 11.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.12р.Справа № 36/5005/1788/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

про стягнення 66 645 661, 08 грн.

Суддя Соловйова А.Є

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 25 юр від 16.01.2012

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1251 від 21.06.2011

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі позивач, продавець) звернулось до господарського суду з позовом до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі відповідач, покупець) про стягнення 33215576, 72 грн., з яких: 32 394886, 96 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями № 7809/21/124478 від 22.09.2011 (далі договір); 66639, 15 грн. інфляційних втрат; 632011, 27 грн. пені, 122039, 34 грн. 3% річних.

29.03.2012 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 66645661, 08 грн., з яких: 65824971, 32 грн. основного боргу; 66639, 15 грн. інфляційних втрат; 632011, 27 грн. пені, 122039, 34 грн. 3% річних; заява прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями № 7809/21/124478 від 22.09.2011 щодо повної оплати наданих позивачем послуг з постачання природного газу.

В судових засіданнях 14.03.2012 та 29.03.2012 оголошувались перерви для надання додаткових документів до матеріалів справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов визнав позовні вимоги в частині 65824971, 32 грн. основного боргу. В частині задоволення позовних вимог, які позивач обґрунтовує п. 6.2. договору та ст. 625 ГК України вважає, що суми нарахувань 66639, 15 грн. інфляційних втрат; 632011, 27 грн. пені, 122039, 34 грн. 3% річних не підлягають задоволенню, так як його вини у порушенні зобовязань не має, оскільки відповідач являється бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

В судовому засіданні 10.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" та ДКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" був укладений договір купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями №7809/21/124478 від 22.09.2011.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору продавець передає покупцю з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі 132550 тис. куб.м., у тому числі по місяцях: жовтень 2011 року - 6300 тис. куб.м.; листопад 2011 року - 13000 тис. куб.м.; грудень 2011 року - 17000 тис. куб.м.; січень 2012 року - 18000 тис. куб.м., лютий 2012 року - 16000 тис. куб.м., березень 2012 року - 14000 тис. куб.м., квітень 2012 року - 5000 тис. куб.м.; травень 2012 року - 1610 тис. куб.м.; червень 2012 року - 1280 тис. куб.м.; липень 2012 року - 1040 тис. куб.м.; серпень 2012 року - 1320 тис. куб.м.; вересень 2012 року - 1700 тис. куб.м.; жовтень 2012 року - 6300 тис. куб.м.; листопад 2012 року - 13000 тис. куб.м.; грудень 2012 року - 17000 тис. куб.м.

В розділі IV договору визначена ціна газу, зокрема в п. 4.1. зазначено, що загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу включає в себе:

"4.1.1 ціну природного газу в розмірі 3382,0000 грн., крім того ПДВ - 20% - 676, 4000 грн., загалом 4058, 4000 грн.;

4.1.2 тариф на послуги по транспортуванню природного газу по розподільними трубопроводами в розмірі 148, 90 грн., крім того ПДВ - 20% - 29, 78 грн., загалом 178, 68 грн.;

4.1.3 тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом в розмірі 30, 60 грн., крім того ПДВ - 20% - 6, 12 грн., загалом 36, 72 грн.;

4.1.4 збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2 відсотків, що складає 67, 6400 грн., крім того ПДВ 20% - 13,5280 грн., загалом - 81, 1680 грн.;

4.1.5 тариф на транспортування газу магістральними газопроводами за 1000 кубічних метрів встановлюється в розмірі 153, 40 грн., крім того ПДВ - 30, 68, всього в розмірі 184, 08 грн.".

У додатковій угоді до договору від 11.10.2011 сторони домовились, що загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу включає в себе:

"4.1.1 ціну природного газу в розмірі 3382,0000 грн., без урахування податку на додану вартість;

4.1.2 тариф на послуги по транспортуванню природного газу по розподільними трубопроводами в розмірі 148, 90 грн., крім того ПДВ - 20% - 29, 78 грн., загалом 178, 68 грн.;

4.1.3 тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом в розмірі 30, 60 грн., крім того ПДВ - 20% - 6, 12 грн., загалом 36, 72 грн.;

4.1.4 збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2 відсотків, що складає 67, 6400 грн., без урахування податку на додану вартість;

4.1.5 тариф на транспортування газу магістральними газопроводами за 1000 кубічних метрів встановлюється в розмірі 153, 40 грн., крім того ПДВ - 30, 68, всього в розмірі 184, 08 грн.".

У відповідності до пунктів договору попередня оплата за природній газ, зазначена у п. 4.1.1 здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100% вартості газу, який запланований для поставки у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 цього договору), не пізніше ніж 5 (пять) банківських днів до початку місяця поставки газу (п. 5.1); попередня оплата за транспортування, зазначена у п. 4.1.5, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100% вартості послуг, які заплановані для поставки у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 цього договору), не пізніше ніж 5 (пять) банківських днів до початку місяця поставки газу (п. 5.2); попередня оплата тарифу на постачання, зазначена у п. 4.1.3, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100% вартості тарифу на постачання, який запланований для поставки у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 цього договору), не пізніше ніж 5 (пять) банківських днів до початку місяця поставки газу (п. 5.3); попередня оплата цільової надбавки до діючих цін на природний газ, зазначена у п. 4.1.4, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100% вартості цільової надбавки, який запланований для поставки у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 цього договору), не пізніше ніж 5 (пять) банківських днів до початку місяця поставки газу (п. 5.4); попередня оплата за послуги по транспортуванню природного газу, зазначені у п. 4.1.2, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця грошових коштів в розмірі 100% вартості послуг, надання яких заплановане у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 цього договору), але не пізніше ніж 5 (пять) банківських днів до початку місяця поставки газу (п. 5.5); підставою для кінцевої оплати природного газу продавцю покупцем є акти виконаних робіт, які оформлюються продавцем, не пізніше 2-го числа місяця, наступного за місяцем в якому було передано природний газ (п. 5.6). Згідно п. 5.7. договору остаточний розрахунок здійснюється протягом 1-го банківського дня з моменту нарахування продавцем фактично переданих обсягів природного газу та оформлення продавцем актів виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу в листопаді - грудні 2011 року природний газ у обсязі 20457734 м3, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт № № 7809/21/375678, 7809/21/379704 за листопад та грудень 2011 року, які підписані у двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач, в порушення умов договору не здійснив повну оплату послуг з постачання газу у листопаді - грудні 2011 року.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовною заявою заборгованість за постачання газу у грудні 2011 року складала 27 210 503, 29 грн.; за тариф на транспортування газу по газотранспортній системі Трансгазу та транспортування газу розподільчими мережами, які належать позивачу: у листопаді 2011 року - 924 687, 28 грн., у грудні 2011 року - 3 868 147, 25 грн.; за тариф на постачання газу у грудні 2011 року - 391549, 14 грн.

29.03.2012 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 66645661, 08 грн., з яких: 65824971, 32 грн. основного боргу; 66639, 15 грн. інфляційних втрат; 632011, 27 грн. пені, 122039, 34 грн. 3% річних.

Заяву про збільшення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що на підставі листа МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" № 369 від 02.02.2012 здійснена відповідачем у січні - лютому 2012 року оплата була зарахована за оплату газу, спожитого відповідачем у січні 2012 року.

Таким чином, сума заборгованості за договором № 7809/21/124478 від 22.09.2011 збільшилась на 33430 084, 36 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем по Договору № 7809/21/124478 від 22.09.2011р. за постачання газу у листопаді 2011 року складає 24 015 442, 04 грн., у грудні 2011 року - 36 062 614, 35 грн.; за тариф на транспортування газу по газотранспортній системі Трансгазу та транспортування газу розподільчими мережами, які належать позивачу: у листопаді 2011 року - 1 487 218, 54 грн., у грудні 2011 року - 3 868 147, 25грн.; за тариф на постачання газу у грудні 2011 року - 391 549, 14 грн., що разом становить 65 824 971, 32 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

Згідно приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів оплати вартості отриманого товару за наведеними вище спірними видатковими накладними суду не надано.

Відтак, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 65824971, 32 грн. основного боргу з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

Щодо стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних судом встановлено наступне.

Пунктом 6.2 договору сторони встановили, що при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ покупець зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних з простроченої суми (відповідно до ст. 625 ЦК України). Крім того, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також відшкодовує понесені продавцем збитки.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобовязання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ, то позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 66639, 15 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 122039, 34 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність його вини в порушенні строків оплати за отриманий природний судом не приймаються до уваги, тому що нарахування інфляційних втрат і річних проводиться незалежно від наявності вини боржника, а по факту прострочення оплати боргу. Крім того, на інфляційні втрати і річні не розповсюджується ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 122039, 34 грн. та інфляційних втрат у розмірі 66639, 15 грн. підлягають задоволенню.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" є комунальним підприємством, заснованим на комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та є спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам міста теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до документів, які надані відповідачем, встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постачання теплової енергії споживачам здійснюється за встановленими тарифами, які не містять повного відшкодування через тривалі процедури затвердження та прийняття тарифів уповноваженими органами, внаслідок чого фактично підприємство вимушене виконувати приписи законів щодо постачання теплової енергії споживачам за тарифами, а не за дійсною вартістю теплоенергії.

Із наданих відповідачем документів видно, що міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі»постійно вживаються заходи направлені на стягнення в судовому та примусовому порядку зі споживачів заборгованості за отриману теплову енергію (в органах державної виконавчої служби знаходяться на виконанні більш 788 наказів та виконавчих листів на суму понад 21888040, 00 грн.).

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені ст.ст. 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 ГК України встановлює виняток із загального правила ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже, свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 10% від належної до стягнення, що буде становити суму 63201, 13 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню; з відповідача на користь позивача належить стягнути 65824971, 32 грн. основного боргу; 66639, 15 грн. інфляційних втрат; 63201, 13 грн. пені, 122039, 34 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі належить покласти на відповідача.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37; код ЄДРПОУ 32082770; р/р 260383014429 у ПАТ "Державний ощадний банк України", м. Дніпропетровськ, МФО 305432) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м.Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5; код ЄДРПОУ 20262860) 66076850, 94 грн., з яких: 65824971, 32 грн. (шістдесят пять мільйонів вісімсот двадцять чотири тисячі девятсот сімдесят одна грн. 32 коп.) основного боргу; 66639, 15 грн. (шістдесят шість тисяч шістсот тридцять девять грн. 15 коп.) інфляційних втрат; 63201, 13 грн. (шістдесят три тисячі двісті одна грн. 13 коп.) пені, 122039, 34 грн. (сто двадцять дві тисячі тридцять девять грн. 34 коп.) 3% річних;

- 64380, 00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн. 00 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяА.Є. Соловйова Повне рішення складено 13.04.2012