Ухвала суду № 22606294, 12.04.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" квітня 2012 р. Справа № 5004/328/12 Господарський суд Волинської області в складі судді Якушевої І.О., при секретарі судового засідання Мороз Д.В., розглянувши

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «»Мясопродукт», смт. Торчин, Луцького району

про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-1/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «»Мясопродукт», смт. Торчин, Луцького району до приватного підприємства «Щедрий дім», м. Черкаси про стягнення 135608,03 грн.

за участю представників:

від ТзОВ «Торговий дім «»Мясопродукт»: ОСОБА_1 (дов. №4 від 18.02.2012р.),

від ПП «Щедрий дім»: н/з,

в с т а н о в и в:

22.03.2012 року ТзОВ «Торговий дім «»Мясопродукт»звернулось до господарського суду з заявою, в якій просить видати виконавчий документ наказ на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-01/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мясопродукт», смт.Торчин, Луцького району до приватного підприємства «Щедрий дім», м.Черкаси про стягнення 135608,03 грн., з них: 104863,26 грн. заборгованості, 10871,33 грн. пені, 5845,92 грн. інфляційних втрат, 14027,52 грн. процентів відсотків річних; 150 грн. витрат третейського суду, повязаних з розглядом справи, 1356,08 грн. третейського збору.

На обґрунтування заяви ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»посилається на те, що приватне підприємство «Щедрий дім»не виконує добровільно рішення третейського суду, а тому воно підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В судове засідання, призначене на 12.04.2012р., представник приватного підприємства «Щедрий дім»не зявився.

За змістом ч.1 ст.56 Закону України "Про третейські суди», ст.122-9 ГПК України в редакції змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду» неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Ухвалу суду від 04.04.2012р. про відкладення розгляду заяви про видачу судового наказу на 12.04.2012р. уповноважений представник ПП «Щедрий дім»отримав 09.04.2012р.

За таких обставин, коли ПП «Щедрий дім»належним чином повідомлений про судовий розгляд заяви, явка його представника в судове засідання не визнавалась обовязковою, а відзив на заяву ПП «Щедрий дім»надіслало поштою, судом заяву розглянуто за відсутності представника ПП «Щедрий дім».

Представник ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт» в судовому засіданні заяву підтримав.

Представник ПП «Щедрий дім»в запереченнях від 29.03.2012р. на заяву про видачу виконавчого наказу на виконання рішення третейського суду просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на таке:

- ПП «Щедрий дім»участі в засіданні постійно діючого третейського суду при Волинській Торгово-промисловій палаті не приймало. Повідомлення про проведення та сам розгляд справи

було здійснено не в приміщенні третейського суду, оскільки юридичною адресою згідно із свідоцтвом є м. Луцьк, вул. Шопена, 20, а не вул. Яровиця, 18.

До сьогоднішнього дня рішення третейського суду не направлено, хоча направлено декілька запитів на його видачу.

Заявник не доклав до заяви копію рішення третейського суду, однак як вбачається з заяви зазначена в додатку, що є порушенням вимог ст. 122-8 ГПК України;

- звертаючись до суду, позивач посилався на договір № 144/1-П від 23 грудня 2010р. Однак сторонами вказаний договір за № 144/1-П не укладався, а було укладено і підписано договір за №144-П від 23 грудня 2010р.

Тобто, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, пені, інфляційного нарахування, за договором, який не було укладено сторонами і відповідно поставка здійснювалась на інших підставах, що виключає можливість третейського розгляду справи.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі. якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

В разі внесення виправлень або доповнень в документі необхідно здійснити надпис про виконання з зазначенням підпису та прізвища посадової особи, яка уповноважена від імені юридичної особи на вчинення юридичних дій з відтиском печатки. Вказаного в договорі немає, а тому оцінюючи договір як доказ суд зобов'язаний дати йому належну оцінку.

Враховуючи те, що саме в договорі №144-П від 23 грудня 2010р. міститься застереження про третейський розгляд справи звернення до третейського суду з позовом про стягнення боргу, пені, відсотків по договору № 144/1-П є неможливим.

Враховуючи те, що штрафні санкції за порушення зобов'язання зазначені саме в договорі №144-П від 23 грудня 2010р. третейський суд був позбавлений можливості застосування вказаних умов до правовідносин які виникли між сторонами щодо поставки де зазначено у накладних договір № 144/1-П.

Тобто, позивач з метою вирішення спору в третейському суді та стягнення заборгованості яка виникла за поставлений товар вніс зміни та прописом в договорі зазначив № 144/1-П, тому спір який розглянутий третейським судом не передбачений третейської угодою, оскільки така умова зазначена саме в договорі № 144-П і на спірні правовідносини не розповсюджується.

Згідно із ст.122-10 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.

Розгляд спору постійно діючим третейським судом при Волинській торгово-промисловій палаті було передбачено договором поставки №144/1-П від 23.12.2010р., укладеним між ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»і ПП «Щедрий дім».

Відповідно до ч.2 п.3.1 рішення Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 10.01.2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду №1-3/2008) зазначено, що гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004).

Згідно з п. 1.1. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року №04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” компетентним судом, до якого оскаржуються рішення третейського суду і який здійснює видачу виконавчого документа, може бути як місцевий загальний суд, так і місцевий господарський суд, за місцем розгляду справи третейським судом.

Рішенням постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-01/11 (третейський суддя Матвіїв В.М.) позов ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»задоволено частково: постановлено стягнути з приватного підприємства «Щедрий дім»104863,26 грн. заборгованості, 10871,33 грн. пені, 5845,92 грн. інфляційних втрат, 14027,52 грн. процентів відсотків річних; 150 грн. витрат третейського суду, повязаних з розглядом справи, 1356,08 грн. третейського збору.

Третейського суддю Матвіїва В.М. було призначено третейським суддею у справі №05-1/11 ухвалою голови постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 11.01.2012р.

У відповідності із ст.ст.55, 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобовязаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В п.4 резолютивної частини рішення третейського суду від 17.02.2012р. у справі №05-1/11 зазначено, що ПП «Щедрий дім»зобовязане сплатити на користь ТзОВ «Торговий дім «»Мясопродукт»грошові кошти в розмірі 137114,11 грн. протягом десяти днів з моменту отримання рішення, але не пізніше 09.03.2012р.

Як зазначає представник ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт», рішення третейського суду від 17.02.2012р. у справі №05-1/11 ПП «Щедрий дім»добровільно не виконано, а тому його виконання потребує вчинення дій органами державної виконавчої служби.

Підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, передбачених ст.56 Закону України "Про третейські суди", ст.122-10 ГПК України в редакції змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду», господарським судом не встановлено.

Доводи ПП «Щедрий дім»про те, що заява ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»про видачу наказу до задоволення не підлягає, оскільки спір, який розглянутий третейським судом, не передбачений третейською угодою, оскільки підприємство не укладало договору №144/1-П від 23.12.2010р., судом відхилено як безпідставні.

Згідно із п.4 ст. 122-10 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.

Як вбачається з матеріалів справи третейського суду №05-1/11 ухвалами від 23.12.2011р., 12.01.2012р., 03.02.2012р. ПП «Щедрий дім» було зобовязано надати письмовий відзив на позовну заяву, проте, як зазначено в рішенні третейського суду від 17.02.2012р., підприємством не було надано письмового відзиву, не було повідомлено будь-яким іншим способом своєї правової позиції, не було заперечено факту укладення договору №144/1-П від 23.12.2010р.

Із змісту рішення третейського суду від 17.02.2012р. вбачається , що договір №144/1-П від 23.12.2010р. , на який посилалося ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт», звертаючись з позовом, було оцінено третейським судом.

Третейським судом встановлено, що воля сторін полягала у виконанні саме договору поставки №144/1-П від 23.12.2010р., оскільки обидві сторони, виконуючи свої зобовязання, посилалися на договір, визнаючи наявність певної письмової угоди, ПП «Щедрий дім», перераховуючи кошти, в призначенні платежу посилалося саме на договір №144/1-П; поставка продукції на користь ПП «Щедрий дім»мала місце лише після 23.12.2012р., тобто, після укладення договору поставки, а в усіх первинних документах співпадає номер договору, інших договорів між позивачем і відповідачем не укладалося. Оцінивши подані сторонами документи в сукупності, третейський суд дійшов висновку про те, що відповідач отримував товар і оплачував його саме в рамках договору поставки №144/1-П від 23.12.2010р.

Договором поставки №144/1-П від 23.12.2010р., який послужив підставою для висновку про виникнення у сторін зобовязальних правовідносин та постановлення третейським судом рішення, передбачено розгляд спору постійно діючим третейським судом при Волинській торгово-промисловій палаті (п.15.2.).

Доказів, які б свідчили про оскарження чи скасування рішення третейського суду, станом на час розгляду господарським судом заяви про видачу судового наказу не подано.

З огляду на викладене, заява ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-1/11 підлягає до задоволення.

Як зазначено в п.п.6.2.6. п.6.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»вичерпний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду наведено в статті 122-10 ГПК.

У розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд перевіряє наявність чи відсутність підстав для відмови у такій видачі незалежно від змісту доводів сторін.

Питання щодо законності та обґрунтованості рішення третейського суду, крім зазначених у статті 122-10, не можуть вирішуватися господарським судом у розгляді заяви про видачу виконавчого документа.

А тому інші обставини, на які посилається ПП «Щедрий дім»у запереченнях від 29.03.2012р., не можуть бути предметом оцінки судом у розгляді заяви про видачу виконавчого документа та підставою для відмови у видачі виконавчого документа.

Відповідно до вимог ст.122-8 ГПК України до заяви про видачу судового наказу ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»додано оригінал рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-01/11, а тому посилання ПП «Щедрий дім»на порушення ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»приписів ст.122-8 ГПК України необґрунтовані.

Клопотання ПП «Щедрий дім», викладене у запереченнях від 29.03.2012р., про зобов'язання заявника направити заяву про видачу судового наказу з урахуванням копії рішення третейського суду від 17.02.2012р., до задоволення не підлягає.

Розділом ХІV-1 ГПК України, який регулює провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів, не передбачено обовязку заявника надсилати копію заяви іншій стороні.

Однак, судом встановлено, що ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт» було надіслано ПП «Щедрий дім»і заяву про видачу судового наказу, і копію рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-1/11. На підтвердження цього представником заявника було подано опис вкладення до цінного листа, фіскальні чеки від 22.03.2012р., повідомлення про отримання поштового відправлення представником ПП «Щедрий дім».

Разом з цим, господарський суд Волинської області, надсилаючи ПП «Щедрий дім»ухвалу про прийняття заяви про видачу судового наказу до розгляду від 23.03.2012р., разом з нею надіслав підприємству і копію заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

Керуючись ст.ст.55, 56, 57 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. ст. 86, 122-7 122-11 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Заяву ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт»про видачу судового наказу на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-1/11 задовольнити.

2. Видати на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 17.02.2012р. у справі №05-01/11 виконавчий документ.

3. Копію цієї ухвали надіслати ТзОВ «Торговий дім «Мясопродукт», ПП «Щедрий дім», постійно діючому третейському суду при Волинській торгово-промисловій палаті.

4. Справу №05-1/11 повернути постійно діючому третейському суду при Волинській торгово-промисловій палаті.

Суддя І. О. Якушева