Ухвала суду № 22605427, 04.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"04" квітня 2012 р.№ 5017/414/2012

за позовом: приватного підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: фермерського господарства "Кулевча".

про стягнення боргу за договором надання послуг

Суддя Оборотова О.Ю.

Суть спору: Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача фермерського господарства "Кулевча" про стягнення боргу за договором надання послуг.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2012 року (було порушено провадження у справі №5017/414/2012.

Згідно з розпорядженням голови суду Волкова Р.В. від 12.03.2012 року № 5017/414/2012, в зв'язку з перебуванням на лікарняному судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю., справу № 5017/414/2012 передано на розгляд судді Погребній К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2012 року прийнято справу № 5017/414/2012 до свого провадження.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову ( вх.№4309/2012) шляхом накладення арешту на майно що знаходиться за адресою АДРЕСА_1- майновий комплекс; АДРЕСА_2- майновий комплекс.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

У пункті 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики забезпечення позову” №01-8/2776 від 12.12.2006р. зазначено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Крім того, у пункті 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” №01-8/2351 від 20.10.2006р. ( із змін. і доп. ) зазначено, що згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Застосовуючи заходи до забезпечення позову, в тому числі зі своєї ініціативи, господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Проте, заявником приватним підприємцем ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів, які б підтверджували можливість утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Посилання заявника на те, що відповідач почав вчиняти певні дії направлені на приховання свого майна, а саме демонтував та вивіз обладнання вин заводу, врожай винограду та насіння з с. Кулевча до с. Надеждівка Харцизького району Одеської області де знаходиться завод ВАТ „Шамапань України”, є лише припущенням, оскільки не підтверджено жодними доказами.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. зазначено, „що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову... Лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії”.

Суд вважає, що вартість майнових комплексів відповідача, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 значно перевищують позовні вимоги позивача 113819,18грн.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви приватного підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судовий збір в сумі 1609,50 грн., сплачений приватним підприємцем ОСОБА_1 за подання до господарського суду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає поверненню заявнику на підставі п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. №3674-VI.

Керуючись ст.ст.33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. На підставі п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. №3674-VI повернути з державного бюджету України приватному підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1609,50грн., сплачений за квитанцією №11 від 08.02.2012р.

Додаток позивачу: квитанція №11 від 08.02.2012р.

Суддя Оборотова О.Ю.