Вирок № 22605284, 15.02.2012, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 1-216/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

з участю:

прокурора Кочубей Н.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Олевську кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого на утриманні має двох неповнолітніх дітей 2000 та 2003 років народження, працюючого охоронцем ФОП «ОСОБА_3.», не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2011 року, об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, рухаючись в напрямку с.Білокоровичі Олевського району, по автодорозі Київ Ковель, на 204 км., + 600 м., зазначеної автодороги, в районі повороту на с.Білокоровичі Олевського району Житомирської області, в порушення вимог п.п.2.3 (б); 12.3; та 13.1 Правил дорожнього руху України проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, недотримався безпечної дистанції та при виникненні перешкоди для руху, яку він обєктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в порушення лінії дорожньої розмітки 1.1 цих же Правил виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «ЗіЛ-131», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який виїхавши зі сторони с.Жубровичі Олевського району на автодорогу Київ Ковель виконував маневр лівого повороту в напрямку с.Білокоровичі Олевського району.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-21063»ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми черевної порожнини, яка супроводжувалася розривом капсули правої долі печінки, множинними розривами паренхіми правої долі печінки, масивною внутрішньочеревною кровотечею, забою підшлункової залози, забійно-рваних ран голови, підшкірної гематоми правої тімяної ділянки голови з осадженням шкіри, дрібних саден обличчя, забою головного мозку, поверхневого садна правого ліктя, закритого перелому 8-го ребра справа, забою легень, забою серця, які супроводжувалися травматичним шоком ІІ-ІІІ ступеню, геморагічним шоком ІІІ ступеню, які відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи за № 271 від 24.10.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент виникнення.

Порушення вимог п.п. 2.3 (б); 12.3; 13.1. та лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_2, знаходиться в прямому причинному звязку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, винуватим себе в предявленому обвинуваченні визнав повністю. В ході судового слідства надав суду показання по суті вчиненого ним злочину, підтвердивши те, що він дійсно 27.09.2011 року, об 11.00 годині керував автомобілем «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1. В салоні керованого ним автомобіля на передньому правому пасажирському місці знаходився його брат ОСОБА_1, а на місці задніх пасажирів знаходилися ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 Рухаючись по автодорозі Київ Ковель у напрямку до с.Білокоровичі Олевського району та підїжджаючи до одного із перехресть він побачив, що зі сторони с.Жубровичі Олевського району на автодорогу виїхав автомобіль «ЗіЛ-131»від якого він був на відстані 300-400 метрів. Наблизившись до вказаного автомобіля на відстань, близько 50 метрів він побачив, що в автомобілі увімкнено покажчик лівого повороту і автомобіль «ЗіЛ-131»став виконувати маневр лівого повороту у напрямку с.Білокоровичі Олевського району, на що він не збавляючи швидкості вирішив обігнати вказаний автомобіль з ліва, вивернувши кермо автомобіля в ліво, однак автомобіль «ЗіЛ-131»був вже майже на середині автодороги і тоді він застосував екстрене гальмування. Через мить його автомобіль передньою правою частиною здійснив зіткнення з лівою бічною частиною вантажного автомобіля «ЗіЛ-131»і після зіткнення автомобілі зсунулися по інерції в кювет де і зупинилися. Одразу після ДТП він став надавати допомогу пасажирам, які були у його автомобілі та викликав швидку медичну допомогу і працівників міліції. Сам особисто він проводив оплату за лікування потерпілого ОСОБА_1, в умовах Житомирської обласної лікарні. Заявлений цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах фінансового управління Олевської РДА Житомирської області визнає частково, оскільки ним частково в сумі 350 грн., погашено у добровільному порядку завдану шкоду. У вчиненому щиро кається. Просить суд не застосовувати до нього суворого виду та міри кримінального покарання і надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства.

Крім повного визнання своєї винності підсудним ОСОБА_2, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

потерпілий ОСОБА_1, у судовому засіданні надав суду показання про те, що 27.09.2011 року, об 11.00 годині, він перебував в якості пасажира та знаходився на передньому правому пасажирському місці в салоні автомобіля «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував його брат ОСОБА_2 В салоні зазначеного автомобіля на місці задніх пасажирів також перебували ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 Рухаючись по автодорозі Київ Ковель, зі швидкістю 90 км/год., у напрямку до с.Білокоровичі Олевського району та підїжджаючи до перехрестя доріг, які примикають до автодороги зі сторони с.Жубровичі та с.Білокоровичі Олевського району, він побачив, що із сторони с.Жубровичі Олевського району на автодорогу виїхав автомобіль «ЗіЛ-131»від якого їхній автомобіль був на відстані 300-400 метрів. В подальшому за дорогою він не спостерігав, але через деякий час його брат ОСОБА_2, раптово почав гальмувати автомобілем і подивившись вперед на дорогу він побачив, що посередині автодороги повертаючи в бік с.Білокоровичі рухається автомобіль «ЗіЛ -131»і в цей час відбувся удар. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Олевської ЦРЛ. Чому його брат ОСОБА_2, виїхав на зустрічну смугу руху він не знає, але вважає, що той хотів обігнати автомобіль «ЗіЛ-131». Заявляти цивільний позов до брата ОСОБА_2, не буде, оскільки він самостійно надавав кошти на його лікування і претензій як морального так і матеріального характеру не має. Просить суд не позбавляти ОСОБА_2, волі так як він є його рідним братом;

свідок ОСОБА_5, у судовому засіданні надав суду показання, ствердивши те, що він працює водієм в ДП «Білокоровицьке лісове господарство». Так 27.09.2011 року, об 11.00 годині, він підїхавши автомобілем «ЗіЛ-131», державний номерний знак НОМЕР_2 зі сторони с.Жубровичі Олевського району до автодороги Київ Ковель та пересвідчившись в безпечності виїзду на вказану автодорогу, виїхав на автодорогу і рухаючись у напрямку до повороту на с.Білокоровичі Олевського району бачив в дзеркало заднього виду, що зі сторони м.Олевська, приблизно на відстані 500 м., від його автомобіля і повороту на с.Білокоровичі рухається легковий автомобіль. Підїжджаючи до повороту на с.Білокоровичі він заздалегідь увімкнув показник лівого повороту та перестроївшись до горизонтальної лінії дорожньої розмітки автодороги став виконувати лівий маневр повороту у напрямку зазначеного населеного пункту виїхавши на зустрічну смугу руху і в цей час відчув удар в ліву бокову частину керованого ним автомобіля. Під час зіткнення автомобілі зсунулися по інерції в кювет де і зупинилися. Вийшовши із автомобіля він побачив, що водій автомобіля «ВАЗ-21063»допомагає пасажирам вказаного автомобіля вибратися із останнього, при цьому він також став йому допомагати. Після чого ОСОБА_2, став надавати потерпілому першу медичну допомогу та викликав швидку медичну допомогу та працівників міліції;

свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні надала показання про те, що вона 27.09.2011 року, об 11.00 годині перебувала в якості пасажира і знаходилася на задньому пасажирському місці в салоні автомобіля «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1. Вказаним автомобілем керував ОСОБА_2 Окрім неї в салоні автомобіля перебувало ще три пасажири, це ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_6 Автомобіль рухався у напрямку с.Білокоровичі Олевського району по автодорозі Київ Ковель. Під час руху вона заснула. Прийшовши до свідомості зрозуміла, що керований ОСОБА_2, автомобіль потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Олевської ЦРЛ. Як саме сталася дорожньо-транспортна пригода і хто винен вона не бачила, але керований ОСОБА_2, автомобіль їхав на її думку, на дуже великій швидкості;

показаннями свідків ОСОБА_4, та ОСОБА_6, наданими ними на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, які повністю відповідають показам підсудного та змісту обвинувачення./а.с.98, 170-172/;

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 27.09.2011 року з якого слідує, що місцем пригоди являється 204 км., + 600 м., проїзної частини автодороги Київ Ковель, поблизу с.Білокоровичі Олевського району Житомирської області де зафіксовано загальне місце розташування транспортних засобів учасників дорожньо-транспортної пригоди /а.с.5-10/;

протоколами оглядів транспортних засобів: автомобіля марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля, марки «ЗіЛ-131», державний номерний знак НОМЕР_2 на яких виявленні механічні пошкодження характерні дорожньо-транспортній пригоді. /а.с.11-12/;

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.10.2011 року, з якого слідує, що свідок ОСОБА_5, показав на місці ДТП, яке мало місце 27.09.2011 року, об 11.00 годині, як саме він рухався автомобілем «ЗіЛ-131»до зіткнення транспортних засобів та в якому місці відбулося зіткнення керованого ним транспортного засобу автомобілем «ВАЗ-21063», яким керував ОСОБА_2./а.с.121-126/;

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.10.2011 року, з якого слідує, що ОСОБА_2, показав на місці ДТП, яке мало місце 27.09.2011 року, об 11.00 годині, як саме він рухався автомобілем «ВАЗ-21063»до зіткнення транспортних засобів та в якому місці відбулося зіткнення керованого ним транспортного засобу з автомобілем «ЗіЛ-131» керованого ОСОБА_5./а.с.127-132/;

Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в порушення яких підсудним вчинено злочин та які знаходяться в прямому причинному звязку з виникненням зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, а саме:

п.2.3 (б) передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.3 передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;

п.13.1 наголошує, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

висновком експерта судово-медичної експертизи № 271 від 24.10.2011 року з якого слідує, що ОСОБА_1, внаслідок ДТП було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми черевної порожнини, яка супроводжувалася розривом капсули правої долі печінки, множинними розривами паренхіми правої долі печінки, масивною внутрішньочеревною кровотечею, забою підшлункової залози, забійно-рваних ран голови, підшкірної гематоми правої тімяної ділянки голови з осадженням шкіри, дрібних саден обличчя, забою головного мозку, поверхневого садна правого ліктя, закритого перелому 8-го ребра справа, забою легень, забою серця, які супроводжувалися травматичним шоком ІІ-ІІІ ступеню, геморагічним шоком ІІІ ступеню, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент виникнення./а.с.88-90/;

висновками експертизи технічного стану транспортного засобу № 75 та № 76 від 17.10.2011 року з яких слідує, що на час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ЗіЛ-131», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1 - знаходилися у технічно справному стані./а.с.135-142/;

висновком судово-транспортно-трасологічної експертизи № 77 від 17.10.2011 року з якого слідує, що первинний контакт транспортних засобів відбувся між передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1 та із боковою лівою частиною автомобіля «ЗіЛ-131», державний номерний знак НОМЕР_2./а.с.146-155/;

висновком судово-автотехнічної експертизи за № 78 від 17.10.2011 року з якого слідує, що з моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ЗіЛ-131», державний номерний знак НОМЕР_2. Невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, технічним вимогам п.п. 12.3, 13.1 ПДР України з технічної точки зору знаходяться у прямому причинному звязку із створенням аварійної обстановки й виникненням дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.09.2011 року, об 11.00 годині на автодорозі Київ Ковель./а.с.160-164/.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2, повністю та обєктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дії підсудного ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання підсудного.

Обставини, які помякшують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині, надання іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Разом з тим визначаючи міру і вид покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує також і те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин, який є необережним, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, його вік та його ставлення до вчиненого, а також те, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2000 та 2003 років народження (а.с.182), частково відшкодував завдані збитки державі в особі фінансового управління Олевського РДА в Житомирській області, в сумі 350 грн., про що свідчить фіксальний чек про поштовий переказ за № 432.245.1 від 08.02.2012 року, має постійне місце проживання та роботи, визнав свою винність у вчиненні злочину в судовому засіданні, про що свідчить його не байдужість щодо наслідків від вчиненого злочину, добровільно розповів та показав при відтворенні обставин і обстановки події, про обставини вчинення злочину, думку потерпілого ОСОБА_1, який просить суд не застосовувати до його брата ОСОБА_2, суровий вид і міру кримінального покарання, повязаного з позбавленням волі та з врахуванням вказаних вище помякшуючих обставин, разом із конкретними обставинами справи, що свідчить про те, що ОСОБА_2, як особа не являє собою підвищено суспільно-небезпечною особою, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ОСОБА_2, ст.75 КК України і на підставі викладеного обирає йому покарання, повязане з позбавленням волі, в межах санкції частини статті обвинувачення та на підставі ст.75 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням із застосуванням додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову заявленого прокурором Олевського району в інтересах фінансового управління Олевської РДА Житомирської області до ОСОБА_2, про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину в розміри 14526.37 грн., суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 14176.37 грн., оскільки підсудним частково відшкодовано завдану шкоду, в сумі 350 грн., про що свідчить фіксальний чек про поштовий переказ за № 432.245.1 від 08.02.2012 року. (а.с.260).

Так відповідно до статті 1206 ЦК України слідує, що особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочин.

Щодо судових витрат, які зазначено у обвинувальному висновку органом досудового слідства (а.с.230), суд вважає, що зазначені витрати не можуть бути стягнуті із підсудного як судові витрати, оскільки реєстри на виписаних хворих ОСОБА_2, ОСОБА_8, та ОСОБА_7, із травматологічного відділення Олевської ЦРЛ (а.с.51-53) не є судовими витратами в розумінні ст.ст.93, 331 КПК України.

Речові докази підлягають поверненню власникам.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.28, 93, 323, 324, 328, 330, 331 КПК України та ст.1206 ЦК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2, від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах фінансового управління Олевської РДА Житомирської області задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, працюючого охоронцем ФОП «ОСОБА_3.»на користь фінансового управління Олевської РДА Житомирської області, на р/р 31416544700460, код ЄДРПО 02313364, МФО 811039 УДК в Житомирській області 14 176 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят шість) грн., 37 коп., завданої від злочину матеріальної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази:

- автомобіль, марки «ВАЗ - 21063», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Олевського РВ повернути власникам: ОСОБА_9 та ОСОБА_4 с.Білокоровичі Олевського району Житомирської області;

- автомобіль, марки «ЗіЛ - 131», державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання власнику - ДП «Білокоровицьке лісове господарство»- повернути останньому.

Запобіжний захід до набранням вироком чинності засудженому ОСОБА_2, залишити попередній підписка про невиїзд з місця проживання.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області, протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя:В. В. Волощук