Рішення № 22604765, 10.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.12 Справа№ 5015/1233/12

за позовною заявою: товариства з додатковою відповідальністю ,,Червоноградське АТП 14628, м.Червоноград, Львівської області,

до відповідача: СПД ФО ОСОБА_3 м.Червоноград, Львівської області,

про стягнення 11436,43 грн.

Суддя Т.Костів

при секретарі М.Зошій

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: ОСОБА_3

Суть спору: позов заявлено товариством з додатковою відповідальністю ,,Червоноградське АТП 14628, м.Червоноград, Львівської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Червоноград, Львівської області про стягнення 11436,43 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2012 року порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 10.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, з підстав, викладених у позовній заяві, надав суду уточнений розрахунок пені. Ствердив, зокрема, що відповідач не виконав свого обовязку щодо оплати наданих позивачем послуг за травень 2011 року згідно договору про надання станційних послуг від 01.01.2011 року, оскільки сплатив лише 593,18 грн., а не 3194,10 грн. і заборгованість становить 2600,92грн. Крім того, 01.06.2011 року між сторонами укладено новий договір, зобовязання за яким позивачем виконано, що підтверджується актами виконаних робіт. Субєкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець ОСОБА_3 зобовязань по договору щодо оплати наданих послуг не виконав, що призвело до утворення заборгованості перед товариством з додатковою відповідальністю ,,Червоноградське АТП 14628в розмірі 7483,32 грн. Крім основного боргу - 10084,24 грн., позивач просить стягнути з відповідача 810,75грн. пені (згідно уточненого розрахунку), 220,21 грн. 3% річних та сплачений судовий збір. Просив позов задоволити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким визнав основний борг у повному розмірі.

Вивчиши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне: 01 січня 2011 року між ТзДВ „Червоноградське АТП 14628” (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач) укладено договір про надання станційних послуг терміном до 31 травня 2011 року. Відповідач частково не виконав умови договору в частині оплати за надані послуги товариством з додатковою відповідальністю „Червоноградське АТП 14628”, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 2600,92 грн. за травень 2011 року.

01.06.2011 року між сторонами укладено договір, термін дії якого до 31.12.2011р. Згідно п.6.1. зазначеного договору вартість послуг, що надає ТзДВ „Червоноградське АТП 14628” становить 2494,44 грн. У відповідності до вимог розділу 3 укладеного договору позивач виконав всі зобовязання, про що свідчать акти виконаних робіт (знаходяться в матеріалах справи). 01.09.2011 року зазначений договір розірвано. За період 01 червня 2011 року до 31 серпня 2011 року утворилась заборгованість у сумі 7483,32 грн.

Претензію позивача від 02 листопада 2011 року відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Крім основного боргу -10084,24 грн., позивач просить стягнути (згідно уточненого розрахунку) з відповідача 810,75грн. пені та, на підставі ст.625 ЦК України, 220,21 (66,27+153,94) грн. 3% річних.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов підтверджений поданими документами, відповідачем визнаний і підлягає до задоволення.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ТзДВ ,,Червоноградське АТП 14628(Львівська область, м.Червоноград, вул.Св.Володимира, 113, код ЄДРПОУ 03114773) 10084,24 грн. основного боргу, 810,75грн. пені, 220,21 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Т. Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 13.04.2012 року.