Рішення № 22604762, 30.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.12 Справа№ 5015/7366/11

За позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі»с.Артемівка Печенізький район , Харківська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м.Львів

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м.Київ.

Про: визнання договору недійсним.

Головуючий суддя: КітаєваС.Б.

Суддя : Гутьєва В.В.

Суддя : Морозюк А.Я.

Секретар: Дубенюк Н.А.

За участю представників:

від позивача: не з»явився

від відповідача: ОСОБА_1 представник ( довіреність

від третьої особи : ОСОБА_1 представник (довіреність

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22,27 Господарського процесуального кодексу України суд роз»яснив відповідачу та третій особі.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступали, заяви про відвід суддів не надходили.

Суть спору: Ухвалою від 05 грудня 2011 року Господарський суд Харківської області направив за підсудністю до Господарського суду Львівської області матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі»(вх.№10010/11 від 01.12.11) до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Харківської філії, м.Харків, про визнання недійсним кредитного договору №18/03-2008 від 06 березня 2008 року та додаткового договору №1 від 05 березня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.12.2011 року порушено провадження у справі , призначено справу до розгляду на 11.01.2012 р. Розгяд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах по справі. Ухвалою від 01.02.2012 року призначено колегіальний розгляд справи. Відповідно до проведеного Господарським судом Львівської області автоматизованого розподілу справи , справа слухається в складі колегії суддів : головуючого судді Кітаєвої С.Б., судді Гутьєвої В.В., судді Морозюк А.Я. Ухвалою від 23.03.12 р залучено до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»( м.Київ).

До матеріалів справи поступили наступні документи .

26.01.2012 року в канцелярію господарського суду поступило клопотання Вих.№23-668/12 від 25.01.2012 р, підписане уповноваженим представником відповідача ОСОБА_1, про заміну сторони, а саме : Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», у зв»язку з переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»прав кредитора, відповідно до Договору факторингу від 29.11.2011 року.

З мотивів, наведених у Повідомленні від 27.02.2012 року ( вх.№4663/12 від 03.03.12 р) позивач заперечує щодо поданого клопотання відповідача про заміну сторони, оскільки спірні правовідносини виникли виключно між позивачем ТОВ «Артемівські зорі»та відповідачем ПАТ «Кредобанк», а договір факторингу подано не повним текстом та без вказаних у договорі документів. Стверджує , що на вимогу позивача вказаний договір факторингу сторонами не був наданий, що є порушенням вимог ч.2 ст.1082 ЦК України, відповідно до якої боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Просить розгляд справи , при можливості, провадити за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

13.03.12 р поступила заява ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про застосування трьохрічного строку позовної давності та просить відмовити позивачу у задоволенні позову, у зв»язку із спливом позовної давності.

22.03.12р від відповідача поступив відзив від 12.03.2012 р на позовну заяву у справі №5015/7366/11 та Заява від 12.03.2012 р про застосування трьохрічного строку позовної давності , просить відмовити позивачу у задоволенні позову у зв»язку із спливом позовної давності.

30.03.12 р відповідачем подано клопотання від 29.03.2012 р про долучення документів до матеріалів справи. В переліку документів, які просить відповідач долучити до матеріалів справи, додається і Відзив від 12.03.2012 р на позовну заяву про визнання недійсним Кредитного договору №18/03-2008 від 06.03.2008 року. Відповідач пояснює у клопотанні, що зазначений відзив ним подається , у зв»язку з допущеною помилкою при написанні Відзиву від 12.03.2012 р у справі №5015/7366/11 , який поданий до справи 22.03.12 р .

30.03.12 р від відповідача поступило клопотання від 12.03.12 р , з мотивів наведених у якому сторона просить розглянути даний спір Господарським судом Львівської області.

В судових засіданнях представник відповідача не настоював на задоволенні клопотання про заміну сторони, у вирішенні питання про заміну сторони відповідача покладався на розсуд суду; просив господарський суд Львівської області розглянути спір по суті ( із врахуванням заперечень, висловлених у клопотанні від 12.03.12 р); підтримав свої заперечення на позов, висловлені у відзиві від 12.03.12 р ( поданому до справи 30.03.12 р ); просить не брати до уваги відзив від 12.03.12 р , який поданий відповідачем 22.03.12 р. та заяву від 12.03.12 р про застосування строку позовної давності, оскільки в цих документах відповідач допустив помилки ( покликається на кредитний договір, укладений з позивачем №131/12-2007 від 20.01.2007 р, який не є предметом дослідження у справі №5015/7366/11).

Представник третьої особи просить теж не брати до уваги заяву заяву від 12.03.12 р про застосування строку позовної давності, оскільки в зазначеній заяві третя особа допустила помилки ( покликається на кредитний договір з позивачем №131/12-2007 від 20.01.2007 р, який не є предметом дослідження у справі №5015/7366/11).

В судове засідання 30.03.2012 р позивач явку повноважного представника не забезпечив. Заяви , клопотання від позивача, станом на 30.03.12 р , не надходили.

У позовній заяві позивач просить визнати недійсним Кредитний договір №18/03-2008 від 06 березня 2008 року та додатковий договір №1 від 05 березня 2009 року, укладений між ВАТ «Кредобанк» в особі Харківської філії ВАТ «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі»з наступних підстав.

Виконавчий орган ТОВ «Артемівські зорі»в момент укладення Кредитного договору та додаткових угод до нього не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності. Статут ТОВ «Артемівські зорі» ( основний установчий документ товариства ) передбачає об»єм повноважень директора ТОВ «Артемівські зорі». Відповідно до п.7.1 статуту вищим органом управління є загальні збори учасників, складені з учасників або призначених ними представників, а відповідно до п.7.4 статуту - до компетенції загальних зборів учасників належить , зокрема, визначення основних напрямків діяльності товариства. Відповідно ж до п.п.7.12, 7.13 статуту виконавчим органом є дирекція, яку очолює директор. Директор підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їх рішень. 15.02.2008 р загальними зборами учасників ТОВ «Артемівські зорі «було прийнято рішення про укладення кредитного договору з відповідачем для поповнення обігових коштів в сумі 1340000,00 грн з виплатою відсотків не більше 17,0 відсотків річних. Цим же рішенням загальних зборів учасників було визначено перелік майна, яке Товариство надасть кредитній установі в іпотеку та надано повноваження на підписання кредитного договору та інших документів , необхідних для отримання кредиту. Відтак, з огляду на зазначене, позивач стверджує, що учасники ТОВ «Артемівські зорі» визначили істотні умови кредитного договору (суму кредиту, відсоткову ставку, перелік майна який буде передаватись в іпотеку). Вважає, що саме укладення кредитного договору товариством на умовах, визначених рішенням загальних зборів від 15.02.2008 р, надає директору товариства необхідний обсяг цивільної дієздатності для здійснення відповідних дій (укладення з відповідачем кредитного договору про надання кредиту в розмірі 1340000,00 грн. з відсотковою ставкою 17,0%). Стверджує, що починаючи з дати підписання додаткового договору №1 від 05.03.2009 року змінено істотні умови Кредитного договору від 06.03.2008 року; укладаючи додатковий договір №1, відповідно до якого зросла відсоткова ставка до 27,0 % , директор Товариства діяв без достатніх повноважень, оскільки загальні збори учасників ТОВ «Артемівські Зорі»з цих питань не скликалися, а відповідні рішення не приймалися.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ч.2 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

У Повідомленні «щодо надання інформації на вимогу суду»(вх.№4663/12) позивач вказав, що щодо виконання позивачем кредитного зобов»язання перед відповідачем на час розгляду справи, жодних розбіжностей щодо сум сплати між сторонами не має, а усі підтверджуючі документи є у відповідача.

Відповідач відхиляє вимоги позивача та вважає що з вказаною позицією позивача погодитись не можна, виходячи із наступного. 06 .03.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір №18/03-2008, з урахуванням всіх змін та доповнень, внесених до нього на підставі відповідних договорів. На виконання зобов»язань за кредитним договором відповідачем було надано позивачу кредит у розмірі 1340000,00 грн, що не заперечує позивач і підтверджується доданою до відзиву випискою по позичковому рахунку позивача. Оспорюваний правочин ( Кредитний договір з відповідними змінами та доповненнями) в цілому відповідає вимогам ЦК України, ГК України, був підписаний особами, які володіють повним обсягом цивільної право- та дієздатності, на момент їх підписання волевиявлення учасників було вільним і відповідало їх внутрішній волі, та правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що були обумовлені ним. В підтвердження дійсності кредитного договору відповідач наголошує на тому, що позивач здійснював сплату процентів за новою відсотковою ставкою (27%), що підтверджується доданим до відзиву документом іменованим як «Рух коштів по рахунках позивача); дані дії позивача свідчать про фактичне взаємне виконання сторонами та схвалення позивачем умов кредитного договору. Просить відмовити в задоволенні позову та всі витрати по справі залишити за позивачем.

Аналогічної позиції притримується і третя особа у справі, що підтвердив в усній формі її представник в судовому засіданні ( письмового пояснення по суті заявлених вимог третя особа суду не подала).

У відповідності до статей 17 та 22-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»та у зв»язку із розглядом даної справи за електронним запитом від 30.03.12 року судом отримано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», яким підтверджено правовий статус третьої особи юридична, включення її до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код -37356981, місцезнаходження за адресою : 04053, м.Київ, вул.Артема будинок 52 «А», офіс 147).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, суд встановив наступне.

Відповідно до п.3.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі»( нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Артемівські Зорі» від 13.02.08 р, зареєстрованого 21.02.2008 р за №14691050008000003 Державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Захарчук А.А., товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації в Печенізькій районній державній адміністрації Харківської області. ( надалі статут товариства).

Відповідно до п.7.1 статуту товариства, вищим органом управління товариством є загальні збори учасників, складені з учасників або призначених ними представників. Учасник має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику ( його представнику.

До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема : визначення основних напрямків діяльності товариства , затвердження його планів і звітів про їх виконання; обрання (призначення) та відклик (звільнення) директора та ревізійної комісії; створення та відкликання виконавчого органу товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу ( п.7.5 статуту)

Відповідно до п.7.12 статуту, виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює директор, який призначається загальними зборами учасників та здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам його учасників. Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства , зокрема відкривати і закривати поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, укладати договори, в тому числі трудові контракти, давати вказівки, видавати накази і розпорядження, обов»язкові для всіх працівників товариства, підписувати документи товариства, визначати умови оплати праці працівників товариства, затверджувати зразки печаток, штампів, фірмових бланків, товарних знаків та інших реквізитів товариства, а також здійснювати інші дії від імені товариства, крім тих , які віднесені до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до п.7.14, п.7.15 статуту, контроль за діяльністю директора товариства здійснюється ревізійною комісією, утвореною загальними зборами учасників з їх числа. Ревізійна комісія має право вимагати від посадових осіб товариства представлення їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських або інших документів та особистих пояснень.

Ревізійна коміся доповідає про результати перевірок загальним зборам учасників. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах і балансах. Без висновку ревізійної комісії , загальні збори учасників не мають права затвердити баланс товариства.

Як вбачається з матеріалів у спераві, директором ТзОВ «Артемівські Зорі»обрано Хрусіна Ігоря Валерійовича ( протокол №3 загальних зборів учасників ТзОВ «Артемівські Зорі».

15.02.2008 року загальні збори учасників ТзОВ «Артемівські Зорі»прийняли рішення, які оформлені протоколом №15. До повістки дня зборів були включені , зокрема питання : 1. Отримання кредиту у ВАТ «Кредобанк», для поповнення обігових коштів в сумі 1340000,00 грн, строком на 12 місяців з оплатою не більше 17,0 процентів річних. 2. Визначення майна, яке являється забезпеченням по кредитному договору, укладеному між ТОВ «Артемівські Зорі»і ВАТ «Кредобанк». 5 Визначення особи, якій будуть надані повноваження по підписанню кредитного договору, договору іпотеки і інших документів, необхідних для отримання кредиту.

Збори постановили : 1. Отримати кредит у ВАТ «Кредобанк»для поповнення обігових коштів в сумі 1340000,00 грн строком на 12 місяців з оплатою 17,0 процентів річних. 2. Надати в іпотеку нерухомість, яка належить ТОВ «Артемівські Зорі»( перелік нерухомості наведено в п.п.2.1 п.2 протоколу №15 від 15.02.2008 р ) . 5. Надати повноваження по підписанню кредитного договору, договору іпотеки, договорів застави і інших документів, необхідних для отримання кредиту, директору ТОВ «Артемівські Зорі»Хрусіну Ігорю Валерійовичу.

06 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк», надалі «Банк», в особі Директора Харківської Філії Семенова Євгенія Володимировича, який діє на підставі Положення в новій редакції про Харківську філію Відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», зареєстрованого рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності комерційних банків Управління Національного банку України у Львівській області за №14/5 та Довіреності від 24 січня 2008 року, посвідченого ОСОБА_2 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №212, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі», надалі «Позичальник», від імені якого на підставі Статуту в новій редакції зареєстрованого Печенізькою РДА Харківської області 21.02.2008 року, номер запису146910500008000003 діє директор Хрусін Ігор Валерійович, з іншої сторони ,укладено Кредитний договір №18/03-2008 ( надалі Кредитний договір)., за умовами якого Банк зобов»язується надати у власність Позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов»язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Банк видає Позичальнику кредит, а Позичальник приймає його на умовах, визначених в р.2 Кредитного договору : п.2.1 (п.п.2.1.1-2.1.6), п.2.2-2.10. Так, відповідно до п.2.1.1 Кредитного договору розмір кредиту - 1340000,00 гривень ( один мільйон триста тисяч гривень, 00 копійок). Призначення платежу ( п.п.2.1.2) - поповнення обігових коштів (проведення сільськогосподарських робіт в 2000 році: закупівля паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин , с/г інвентарю, запчастин та комплектуючих до сільгосп-та авто техніки, оплати за надання с/г послуг, заробітної плати, податків та платежів прирівняних до них). Процентна ставка ( п.2.1.3) 17,0 (сімнадцять) процентів річних. У п.п.2.1.6 п.2.1 Кредитного договору встановлено порядок видачі кредиту шляхом оплати з позичкового рахунку за цільовим призначенням.

Підставою здійснення Банком переказу кредитних коштів з Позичкового рахунку є платіжне доручення (заява на переказ) або будь-який інший адресований Банку документ Позичальника, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити та підписаний уповноваженими особами Позичальника.

Відповідно до умов в п.2.5 ,- кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п.2.7 договору, датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку(утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на рахунок №206___ на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360»(фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному у п.2.2 цього договору...( п.4.2).

Відповідно до п.4.3 кредитного договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.2 цього договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти на рахунок, вказаний у зазначеному пункті договору. У випадку повного повернення кредиту ( повернення його останньої частини) позичальник зобов»язаний одночасно сплатити проценти, нараховані за останній місяць ( частину останнього місяця) користування кредитом, незалежно від настання терміну , встановленого п.2.2 цього договору.

Відповідно до п.4.6 Кредитного договору (р.4 «Розрахунки між Сторонами»), у разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки Національного банку України, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна процентної ставки, вказаної у п.2 цього Договору, відбувається :

а) банком самостійно при умові, що таке збільшення відбувається не більше, ніж на 5% річних, і така зміна відбувається не частіше , ніж 1 раз в півріччя. Таке збільшення розміру процентів вважається зробленим за згодою Позичальника і сторони домовились, що додаткової згоди Позичальника на це не потрібно. Про таку зміну процентної ставки Банк у письмовій формі повідомляє Позичальника за 10 днів до її введення в силу;

б) за письмовою згодою сторін, Банк за 20 днів до введення в дію нових процентних ставок повідомляє у письмовій формі про це Позичальника. Позичальник зобов»язаний протягом 15 днів від дати надіслання Банком повідомлення з»явитись у Банк для укладення Додаткового Договору.

При незгоді Позичальника з пропозицією Банку на зміну розміру процентної ставки та/або не з»явленні Позичальника у Банк в порядку та строк, встановлені п.п.»б»п.4.6 цього Договору, Позичальник зобов»язаний у 20-ти денний термін з часу надіслання Банком повідомлення про зміну процентної ставки за користування Кредитом за цим Договором повністю повернути суму Кредиту та сплатити проценти, комісії за користування кредитом на день повернення.

Відповідно ж до умов в п.2.9 Кредитного договору, Банк вправі відмовити у виплаті Позичальнику Кредиту або його частини у випадку, зокрема, передбаченому п.4.6 цього Договору.

Позичальник зобов»язувався повернути Банку кредит у повному обсязі і в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього, згідно графіку, погодженого в п.5.1 договору.

У п.5.3 договору сторони встановили, що повернення кредиту, сплата процентів та інших платежів за цим договором може здійснюватися третіми особами.

Позичальник гарантував ( п.п.8.1.2 договору) , що ним виконано всі дії, необхідні, відповідно до вимог чинного законодавства України та його установчих документів, для укладення цього договору, від його імені при підписанні цього договору діє представник на підставі повноважень, оформлених належним чином , і цей договір не суперечить законодавчим та/або договірним обмеженням, що є обов»язковими для позичальника, його установчим документам.

Позичальник зобов»язувався ( п.п.9.3.3 договору) , у випадку зміни керівного складу (керівника, головного бухгалтера), будь-яких змін у складі власників ( засновників, учасників) і/або їхніх часток у статутному фонді позичальника , внесення будь-яких змін до установчих документів, зміни юридичної адреси (місцезнаходження) чи фактичної адреси, номера та телефону повідомити про це Банк не пізніше третього дня з моменту події у письмовій формі.

Відповідно до п.12.2 Усі Додаткові договори і Додатки до цього договору є його невід»ємною частиною.

16 січня 2009 року загальні збори учасників ТзОВ «Артемівські зорі» прийняли рішення, які оформлені протоколом №1 ( копія протоколу №1 надана до матеріалів справи Банком).

В повістку дня зборів були включені , зокрема , такі питання : 1. Прийняття рішення про продовження строку дії кредитного договору №18/03-2008 від 06.03.2008 року в сумі 1340000,00 грн до 01 листопада 20-09 року зі сплатою не більше 21,9 процента річних. 2. Визначення заставного майна по кредитному договору №18/03-2008 від 06.03.2008 р , у зв»язку із продовженнями його строку дії. 6. Про надання права підпису додаткового договору до кредитного договору, договорів іпотеки і застави, а також інших документів, необхідних для продовження строку дії кредитного договору.

Загальні збори учасників ТзОВ «Артемівські Зорі»16.01.2009 р постановили : 1. Продовжити строк дії кредитного договору №18/03 від 06.03.2008 р в сумі 1340000,00 грн строком до 01 листопада 2009 року з оплатою не більше 21,0 процента річних. В п.2 Протоколу №1 визначено перелік майна, яке є забезпеченням по кредитному договору №18/03-2008 від 06.03.2008 року у зв»язку з продовженням його строку дії. 6. Надати право підпису додаткового договору до кредитного договору, договору іпотеки і застави, а також других документів, необхідних для продовження строку дії кредитного договору, директору ТзОВ «Артемівські Зорі»Хрусину Ігорю Валерійовичу.

05 березня 2009 року позивач та відповідач уклали Додатковий договір №1 до Кредитного договору №18/03-2008 від 06 березня 2008 року. Від імені Банку та Позичальника Додатковий договір №1 підписаний тими ж посадовими особами, що й кредитний договір. Додатковий договір №1 підписаний директором Хрусін Ігорем Валерійовичем , який діє від імені ТзОВ «Артемівські Зорі»на підставі Статуту в новій редакції зареєстрованого Печенізькою РДА Харківської області 21.02.2008 року, номер запису146910500008000003.

Додатковий договір завірений гербовими печатками Банку та Позичальника.

Як вбачається , сторони погодили викласти пункт 2.1 кредитного договору в редакції, наведеній у Додатковому договорі №1 . Зокрема п.п.2.1.3, яким погодили процентну ставку 27,0% річних.

Пункт 4.6 кредитного №18/03-2008 від 06 березня 2008 року викладено в настпній редакції :

У разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки Національного банку України , інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна процентної ставки , вказаної у п.2.1 цього договору, відбувається за письмовою згодою сторін в наступному порядку.

Банк за 20 днів, до введення в дію нових процентних ставок, повідомляє у письмовій формі про це позичальника та надсилає проект змін до договору. Позичальник зобов»язаний протягом 15 днів, від дати надіслання Банком повідомлення, підписати та надати Банку підписані ним зміни до договору.

Факт згоди позичальника на зміну процентної ставки може бути підтверджений фактичною сплатою процентів за зміненою процентною ставкою.

При незгоді позичальника з пропозицією Банку на зміну розміру процентної ставки таЇабо не наданні позичальником змін до договору в встановлений строк, позичальник на вимогу Банку зобов»язаний в 10-ти денний термін, з дати отримання такої вимоги, повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії за користування кредитом на дату такого повернення.

Додаток є невід»ємною частиною кредитного договору №18/03-2008 від 06 березня 2008 р , вступає в силу з моменту його укладення і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань по цьому кредитному договору (п.14).

Як вбачається з матеріалів справи ( виписки по позичковому рахунку позивача) , на виконання зобов»язань за кредитним договором відповідачем було надано позивачу кредит у розмірі 1340000,00 грн. Позивач кредит отримав, здійснював платежі по погашенню кредиту, уклав з відповідачем Додатковий договір №1, яким змінено процентну ставку до 27% річних. Факт згоди на зміну процентної ставки позичалька підтверджується також фактичною сплатою процентів за зміненою процентною ставкою, що підтверджують подані відповідачем документи про Рух коштів по рахунках позивача.

Крім цього , у «Повідомленні про надання інформації на вимогу суду» позивач підтвердив, що жодних розбіжностей щодо сум сплати між сторонами немає, а усі підтверджуючі документи маються у відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши надані докази суд вважає, що в позові слід відмовити повністю. При цьому суд виходи з наступного.

За приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

За приписами п.п.1.2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з матеріалами справи 06 березня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Кредобанк»та товариство з обмеженою відповідальністю „Артемівські Зорі” уклали кредитний договір №18/03-2008 за яким Банк зобов»язується надати у власність Позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов»язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії. За умовами кредитного договору : розмір кредиту 1340000,00 грн, процентна ставка -17,0% річних. В договорі визначено умови, необхідні в силу закону для такої категорії договорів. Договір підписали: зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівські Зорі» директор Хрусін Ігор Валерійович, зі сторони Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» - директор Харківської філії Семенов Євгеній Володимирович.

05 березня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Кредобанк» та товариство з обмеженою відповідальністю „Артемівські Зорі” уклали Додатковий договір №1 до кредитного договору №18/03-2008 від 06 березня 2008 року. Додатковий договір №1 є невід»ємною частиною кредитного договору, підписаний тими ж повноважними посадовими особами Банку та Позичальника, що й кредитний договір №18/03-2008 від 06 березня 2008 року.

За умовами кредитного договору : розмір кредиту 1340000,00 грн, процентна ставка -27,0% річних.

Право директора товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівські Зорі» без довіреності здійснювати дії від імені товариства , зокрема укладати договори, підписувати документи товариства, а також здійснювати інші дії від імені товариства, крім тих , які віднесені до компетенції загальних зборів учасників, встановлено п.7.12 статуту ТзОВ «Артемівські Зорі», затвердженого протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Артемівські Зорі» від 13.02.08 р, зареєстрованого 21.02.2008 р за №14691050008000003 Державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Захарчук А.А., чинного на час укладення оспорюваного правочину.

Названий пункт статуту обмежує директора лише в здійсненні від імені товариства інших ( не перелічених в цьому пункті статуту) дій, котрі віднесені до компетенції загальних зборів товариства, що в даному випадку не розглядається.

Слід зазначити , що як вбачається з п.5 протоколу №15 загальних зборів учасників ТзОВ «Артемівські Зорі від 15.02.2008 р, директор ТзОВ «Артемівські Зорі» Хрусін І.В. наділений правом підпису додаткового договору до кредитного договору №18/03-2008 від 06.03.2008 р, договору іпотеки і застави, договору застави, а також інших документів, необхідних для продовження строку дії кредитного договору.

Додатковий договір №1 до кредитного договору , з метою продовження строку дії кредитного договору , директором ТзОВ «Артемівські Зорі»підписано.

Позивач виконував умови кредитного договору та умови Додаткового договору №1 до кредитного договору та сплачував відповідачу проценти за відсотковою ставкою 27% річних, що підтверджується Рухом коштів по рахунках позивача.

Факт згоди Позичальника на зміну процентної ставки підтверджується фактичною сплатою процентів за зміненою процентною ставкою.

Статтею 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 даного Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 241 ЦК України встановлено , що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє. Вучинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють , створює, змінює і припиняє цивільні права та обов»язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вже зазначено вище, позивач уклав з відповідачем оспорювані договри і від його імені ці договори підписані повноважною посадовою особою; позивач, з метою продовження строку дії кредитного договору, надав повноваження директору на укладення додаткового договору до кредитного договору відтак як кредитний договір так і додатковий договір до нього на момент їх укладення спрямовувались на настання реальних наслідків і виражали вільне волевиявлення сторін; договори підписані повноважною посадовою особою позивача і відповідача; позивач здійснював сплату процентів за новою відсотковою ставкою , дані дії позивача свідчать про фактичне взаємне виконання сторонами умов кредитного договору та додаткового договору №1 та їх схвалення сторонами, у тому числі й позивачем.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюваний кредитний договір, Додатковий договір №1 до кредитного договору укладені відповідно до вимог чинного законодавства повноважними особами і спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтвенрджено фактом виконання сторонами своїх зобов»язань за кредитним договором та Додатковим договором №1, а позивачем не наведено жодних правових підстав щодо невідповідності змісту укладеного Кредитного договору №18/03-2008 від 06.03.2008 та Додаткового договору №1 від 05.03.2009 р вимогам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійсність.

Сторони уклали договір виходячи із загальних засад цивільного законодавства, з дотриманням приписів закону, який є обов'язковим для виконання сторонами.

Твердження позивача про відсутність компетенції директора товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівські Зорі” укладати додатковий договір №1, відповідно до якого процентна ставка 27% річних без згоди вищого органу управління товариства спростовуються викладеними вище фактичними обставинами справи.

У відповідності до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого позивачем не зроблено.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст.34 ГПК України , обставин, з якими закон пов»язує визнання оспорюваних договорів недійсними і настання відповідних наслідків, а також порушення внаслідок укладення цих правочинів його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв»язку з цим у задоволенні позову про визнання кредитного договору та додаткового договору №1 до кредитного договору недійсними з підстав, наведених у позовній заяві, позивачу слід відмовити.

В силу ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

За результатами розгляду клопотань, поданих до справи в ході її розгляду , суд зазначає наступне.

Клопотання відповідача про заміну сторони , а саме ПАТ «Кредобанк»та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», з тих підстав, що до останньої перейшли права кредитора, відповідно до договору факторингу від 29.11.2011 року , суд відхилив, у зв»язку із недоведеністю обставин, на які посилається відповідач у клопотанні.

Документів, які витребовував суд в ухвалах, відповідач не надав. Крім того, в судових засіданнях відповідач не виявив волевиявлення про задоволення клопотання, що відображено в протоколах судових засідань. Суд з власної ініціативи залучив до участі у справі ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»на стороні відповідача в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Третя особа не зверталась до суду із клопотанням (заявою) про зміну її правового статусу у справі із третьої особи на відповідача.

Суд прийняв клопотання відповідача від 29.03.12 р про долучення до матеріалів справи відзиву від 12.03.12 р на позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору №18/03-2008 від 06.03.2008 р , оскільки у раніше поданому відзиві від 12.03.12 р по справі №5015/7366/11 було допущено відповідачем помилки : висловлено заперечення щодо визнання недійсним кредитного договору №131/12-2007 від 20.01.23007 р, який не є підставою заявлених позивачем вимог у даній справі.

Суд відхилив Заяву відповідача від 12.03.12 р про засттосування трьохрічної позовної давності, оскільки у зазначеній заяві відповідач покликається на кредитний договів №131/12-2007 від 20.01.23007 р, який не є підставою заявлених позивачем вимог у даній справі. Із відповідною заявою про застосування позовної давності, до винесення судом рішення , виходячи з тих обставин, що підставою заявлених позивачем вимог у даній справі є кредитний договір №18/03-2008 від 06.03.2008 р та додатковий договір №1 від 05.03.2009 р договору, , відповідач до суду не звертався.

Суд відхилив заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» від 12.03.12 р, про застосування позовної давності, оскільки зазначена особа не перебуває в статусі сторони у справі, а відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Слід зазначити і те, що у зазначеній заяві третя особа покликається на кредитного договору №131/12-2007 від 20.01.23007 р, який не є підставою заявлених позивачем вимог у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є визнання недійсним договору кредиту та додаткового договору до кредитного договору.

Господарський суд врахував виражене позивачем волевиявлення на розгляд спору судом загальної юрисдикції і про це свідчить його звернення до суду з позовною заявою, наявність заперечень позивача щодо вирішення спору в третейському суді та те, що Конституція України гарантує судовий захист з боку держави і таке конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України). В силу приписів статті 1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, а угода про відмову від права на звернення до господарського суду вважається недійсною.

В рішенні Конституційного суду України від 10.01.2008 р. у справі N 1-3/2008 (N 1-рп/2008) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визначено, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (Рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27 лютого 1980 року).

Третейське застереження, викладене у п.10.3 кредитного договору, не обмежує позивача у зверненні з відповідним позовом до господарського суду.

Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За умовами пункту 11 статті 6 (на час укладення спірних угод пункт 7 статті 6) Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції. Наведена норма чітко визначає підвідомчість справ третейським судам і встановлює певні винятки (справи), які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" слід вважати, що йдеться про державні суди з огляду на висновки Конституційного суду України наведені у його рішенні від 10.01.2008 р. у справі N 1-3/2008 (N 1-рп/2008) (справа про завдання третейського суду):

"Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України «Про третейські суди», є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції."

Пунктом 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене та з огляду на умови ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України виключно державними судами розглядаються спори щодо визнання правочину недійсним, що не враховано судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали суду. Така ж правова позиція викладена і в Узагальненні Верховного Суду України від 11.02.2009 р. щодо практики застосування судами Закону України "Про третейські суди".

Зважаючи на вказане вище, керуючись ст. ст. 4, 4-1,4-4,4-5,4-6,4-7,1,2,12, 32, 33, 34, 36, 43,44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

В засіданні 30.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 31.03.2012р. та 01.04.2012р. , виготовлено 06.04.2012 року.

Суддя С.Б.Кітаєва

Суддя Гутьєва В.В.

Суддя Морозюк А.Я.