Рішення № 22604164, 02.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/920-201202.04.12 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

ДоКиївського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

Провизнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11

За зустрічною позовною заявоюКиївського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

ДоФізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення штрафу у розмірі 2610, 00 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2. пасп. НОМЕР_1 виданий Дарн. РУГУ МВС України в м.Києві, ОСОБА_3 пред. за дов. б/н від 22.02.2012р.

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4. пред. за дов. № 602 від 27.12.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.02.2012 року.

14.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача на виконання ухвали надійшли документи по справі з повідомленням про відсутність спорів.

16.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла зустрічна позовна заява.

17.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача на виконання ухвали надійшли відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.

22.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.

У судове засідання 22.02.2012 року представники сторін зявились.

Позивач та представник позивача 22.02.2012 року у судове засідання з'явились.

Представник відповідача 22.02.2012 року у судове засідання з'явився.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В звязку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 02.04.2012 на14:30.

23.03.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 02.04.2012 року представники сторін зявились.

Представник позивача за зустрічним позовом надав усні пояснення по суті зустрічного позову.

В усних поясненнях заявлені у зустрічному позові вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник-2 відповідача за зустрічним позовом надав усні пояснення по суті зустрічного позову. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог зустрічного позову заперечив у повному обсязі.

Представники сторін надали суду усні пояснення по суті справи.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення № 93/01-П від 17.11.2011р. по справі 113-01/09.11, яким визнано, дії фізичної особи підприємця ОСОБА_2., які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 05.09.2011 № 26-01/2643 у встановленні головою Відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки. За вказане порушення Комітет наклав штраф на фізичну особу підприємця ОСОБА_2. у розмірі 2610,00 гривень у відповідності абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Позивач у позовній заяві зазначає, що порушення допущені позивачем мали місце внаслідок неповного зясування обставин справи, які мають значення для справи, зокрема неналежного повідомлення про дату час та місце розгляду справи, відсутність у законодавстві України закріплення порядку надсилання відповіді на вимогу про надання інформації.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог повністю та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач за зустрічною позовною заявою просить стягнути 2610,00 грн. штрафу накладено на відповідача спірним рішенням.

Згідно матеріалів справи 05.09.2011 року вих.№ 26-01/2643 відповідачем за первісним позовом було направлено вимогу позивачу за первісним позовом про надання інформації до відділення до 19.09.2011 року. У вимозі було доведено про обовязковість виконання вимог голови відділення у визначені ним строки. Вимога позивачем була отримана 09.09.2011року, про що свідчить повідомлення поштового відправлення № 82397452.

Строк надання інформації, відповідно до вимоги 10 календарних днів з дня отримання.

Листом від 16.09.2011 року ОСОБА_2. просив відділення зазначити на підставі якого нормативно-правового акта здійснюється витребовування документів.

Спірним рішенням встановлено, що заперечення позивача за первісним позовом відповідачем за первісним позовом про не застосовування до нього санкцію у формі накладення штрафу у розмірі до одного відсотку доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2010 рік відділенням не приймаються до уваги, оскільки лист ФО-П ОСОБА_2. від 16.09.2011 б/н не містив у собі відповіді на жоден пункт Вимоги.

Також, відділення вимогами від 02.11.2011 № 26-01/3355 та від 07.11.2011 № 26-01/3432 було викликало ФОП ОСОБА_2. для надання пояснень та проведення слідчих дій. Проте, в зазначений у вимозі час ФО - П ОСОБА_2. до Відділення не з'явився та про причини неявки не повідомив. Про вищезазначене складено відповідні акти "Про встановлення юридичного факту " від 04.11.2011 № 263 та від 11.11.2011 № 277.

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11 зазначено, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році, відповідно до звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, склав 261 000 (двісті шістдесят одну тисячу)гривень. Дії Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.. які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 05.09.2011 № 26-01'2643 у встановлені головою територіального відділення строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України ""Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги за первісною позовною заявою не підлягають задоволенню та позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до якихніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваженняпри розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в іншихпередбачених закономвипадкахвимагати від субєктів господарювання, обєднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України, державний контроль задотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, основним завданням Антимонопольного комітету України є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У відповідності п. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Згідно ч. 1 ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Також з ч. 2 цієї статті вбачається, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання -юридичних осіб за неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням.

Згідно з п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Частиною другою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, щорішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом повністю.

Беручи до уваги обов'язковість чинного Рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11, яке у встановленому порядку недійсним не визнано та є обовязковим до виконання суд прийшов до висновку задовольнити позовну вимоги за зустрічною позовною заявою про стягнення 2610, 00 грн. штрафу повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, судові витрати за зустрічною позовною заявою покладаються на відповідача за зустрічною позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити.

2. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою задовольнити повністю.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду 2610, 00 грн. (дві тисячі шістсот десять гривень 00 коп.) штрафу накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11, зарахувавши до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31114106700003, код банку 820019, код ЗКПО 26077885, отримувач: УДК у Дарницькому районі міста Києва.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду суму судового збору в розмірі 1609,50 (одну тисячу шістсот девять гривень 50 коп.) до Державного бюджету України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Блажівська О.Є.

Повний текст рішення складено: 09.04.2012 року