Рішення № 22603991, 05.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/2287-201205.04.12 За позовом Комунального підприємства «Діловий центр»Чернігівської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український експрес»

про стягнення 3574,69 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №1 від 04.04.2012;

від відповідача: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Діловий центр»Чернігівської обласної ради звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український експрес»про стягнення 3574,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм нежитлового приміщення згідно Договору № 29/11 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 24.05.2011 р.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1943,29 грн. боргу, 224,99 грн. пені, 10, 38 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. судового збору та на користь обласного бюджету Чернігівської області 1388, 07 грн. боргу, 7, 42 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою від 28.02.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.03.2012.

В судове засідання 22.03.2012 представник відповідача не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. У звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 05.04.2012.

В судове засідання 05.04.2012 представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 03.04.2012 наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 28.02.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 05.04.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2011 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 29/11 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 49,3 м2, що розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А, (далі-приміщення), а відповідач зобовязався використовувати надане приміщення відповідно до цільового призначення та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

Згідно п.1.1. Договору приміщення належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебуває у господарському віданні позивача.

Як вбачається з пп. 1.1.2. Договору вартість майна визначена відповідно до звіту про оцінку на 22 березня 2011 і становить за незалежною оцінкою 42151, 86 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору приміщення передається відповідачеві на підставі акту приймання-передачі.

Як слідує з п. 3.1. Договору, за користування приміщенням відповідач сплачує позивачеві та до обласного бюджету Чернігівської області орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 (3-тя сесія 6-го скликання) з урахуванням результатів конкурсу на право оренди приміщення, базовий розмір якої становить 916, 67 грн. (без ПДВ).

До суми орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість ( п. 3.2. Договору).

Згідно п. 3.5. Договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

З пункту 3.6. Договору вбачається, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно у 10-денний термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, згідно виставлених рахунків позивача шляхом перерахування на поточні рахунки позивача та обласного бюджету у співвідношенні: 50% до обласного бюджету, 50% - позивачеві згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято у строкове платне користування нежиле приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежилих приміщень від 24.05.2011, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

З метою здійснення оплати за користування приміщенням у відповідності з п. 3.6. Договору позивачем на адресу відповідача було виставлено відповідні рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи

Однак, внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати згідно умов Договору у останнього перед позивачем за період з липня 2011 по вересень 2011 виникла заборгованість у розмірі 1943, 29 грн., та перед обласним бюджетом у розмірі 1388, 07 грн., що підтверджується актом наданих послуг, який міститься в матеріалах справи.

Пунктом 10.1 Договору передбачено строк його дії з 24.05.2011 по 22.05.2014.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентується загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Умовами Договору передбачено сплату відповідачем орендної плати на користь позивача та обласного бюджету Чернігівської області у співвідношенні: 50% до обласного бюджету, 50% - позивачеві (пп.3.1, 3.6. Договору ).

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

З п. 4.2. Статуту Комунального підприємства «Діловий центр»Чернігівської обласної ради (копія міститься в матеріалах справи) вбачається, що позивач, реалізовуючи право господарського відання, на підставі укладених ним договорів оренди комунального майна має право заявляти претензії та подавати позови до господарського суду, предметом яких є стягнення в доход обласного бюджету належної бюджету частини орендної плати.

Таким чином, з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.3.7. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 224,99 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 224,99 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 10,38 грн. та на користь обласного бюджету Чернігівської області 7,42 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 17,80 грн. індексу інфляції, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український експрес»(01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кім. 3, код ЄДРПОУ 36927442) на користь Комунального підприємства «Діловий центр»Чернігівської обласної ради (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 33469496) 1943 (одну тисячу девятсот сорок три) грн. 29 коп. боргу, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 99 коп. пені, 10 (десять) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український експрес»(01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кім. 3, код ЄДРПОУ 36927442 ) на користь обласного бюджету Чернігівської області (одержувач: обласний бюджет, код 22824670, р/р 33216870700001 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, КБК 22080400) 1388 (одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн. 07 коп. боргу, 7 (сім) грн. 42 коп. - інфляційних втрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 09.04.2012