Рішення № 22603657, 10.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 5010/267/2012-П-28/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області

в інтересах держави -

Міністерства палива та енергетики України

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

в особі Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз"

Кловський узвіз, 9/2, м. Київ-21

вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження"

вул. Шевченка, с. Підвисоке, Снятинського району,

Івано-Франківської області, 78321

про стягнення 297756 грн. 03 коп., в тому числі: 264518 грн. 50 коп.

заборгованості за спожитий природний газ та послуги по його

транспортуванню, 11271 грн. 98 коп. пені,

2181 грн. 67 коп. 3% річних,

1267 грн. 58 коп. інфляційних втрат, та 18516 грн. 30 коп. 7% штрафу

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 05-16/202 від 20.01.12)

від відповідача: представник не з'явився

Учасник судового засідання: Челій-Пушкар О.І. - старший прокурор відділу прокуратури

області, (посвідчення № 11 від 01.02.12)

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництва, з позовом до Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про стягнення 297756 грн. 03 коп., в тому числі: 264518 грн. 50 коп. заборгованості за спожитий природний газ та послуги по його транспортуванню, 11271 грн. 98 коп. пені; 2181 грн. 67 коп. 3% річних, 1267 грн. 58 коп. інфляційних втрат, та 18516 грн. 30 коп. 7% штрафу.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, заступник прокурора в позовній заяві № 05-221 вих - 12 від 02.03.12 (вх.№ 614 від 05.03.12) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору (технічна угода) № С-11-07П на постачання та транспортування природного газу (про порядок організації обліку газу) (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 04.01.11 в частині здійснення розрахунку за поставлений природний газ, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 264518 грн. 50 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 11271 грн. 98 коп. пені; 2181 грн. 67 коп. 3% річних, 1267 грн. 58 коп. збитки від інфляції та 18516 грн. 30 коп. 7% штрафу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 27.03.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.12 , в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 10.04.12.

10.04.12 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 07.03.12 (вих.№ 2479) та від 27.03.12 (вих. № 3326).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 07.03.12 надіслана відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Шевченка, с. Підвисоке, Снятинського району, Івано-Франківської області, 78321.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 10.04.12 не надходило.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримують та просять суд позов задовольнити.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та прокурора, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04.01.11 між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір (технічна угода) № С-11-07П на постачання та транспортування природного газу (про порядок організації обліку газу) (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) (а.с. 9-16).

Пунктами 1.1., 1.2. Договору встановлено, що предметом договору є надання виконавцем послуг замовнику по транспортуванню і постачанню природного газу та оплата наданих послуг замовником.

У відповідності до умов Договору, за період вересень-листопад 2011 року, виконавцем надано замовнику послуги по постачанню та транспортуванню природного газу на загальну суму 264518 грн. 50 коп. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами № 7 прийому-передачі природного газу від 30 вересня 2011 року, від 1 листопада 2011 року та від 1 грудня 2011 року (а.с. 17, 18). Зазначені вище акти підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб.

Порядок розрахунків визначений в розділі 6 договору.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що за послуги по постачанню та транспортуванню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами. Замовник зобов»язаний внести 100% попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню та постачанню газу здійснюється замовником на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

В порушення договірних зобов'язань відповідач за поставлений природний газ не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 03-06/13 від 07.01.12 (а.с. 19) з вимогою на протязі 7 днів з моменту отримання останньої сплатити заборгованість в сумі 264518 грн. 50 коп. Проте, вимога щодо сплати зазначеної вище суми залишені без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 264518 грн. 50 коп. за спожитий відповідачем природний газ та послуги по його транспортуванню, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, підписання акту №07 звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.12 (а.с. 50), у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 264518 грн. 50 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобовязання за договором № С-11-07П підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 7.4. Договору № С-11-07П сторони погодили, що за порушення термінів виконання зобов»язань зазначених у розділі 6 даного договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно розрахунку позивача сума пені становить 11271 грн. 98 коп., сума штрафу - 18516 грн. 30 коп., сума 3% річних - 2181 грн. 67 коп., сума інфляційних втрат - 1267 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність розрахунків позивача (а.с. 20-22) - розрахунки є арифметично вірними та здійсненими у відповідності до чинного законодавства.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № С-11-07П на постачання та транспортування природного газу від 04.01.11 підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 11271 грн. 98 коп., штрафу в сумі 18516 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 2181 грн. 67 коп., інфляційних втрат в сумі 1267 грн. 58 коп. та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 49 ГПК України судовий збір, підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, 75, ст. 82, ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" до Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про стягнення 297756 грн. 03 коп., в тому числі: 264518 грн. 50 коп. заборгованості за спожитий природний газ та послуги по його транспортуванню, 11271 грн. 98 коп. пені; 2181 грн. 67 коп. 3% річних, 1267 грн. 58 коп. інфляційних втрат, та 18516 грн. 30 коп. 7% штрафу задовольнити.

Стягнути з Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" ( вул. Шевченка, с. Підвисоке, Снятинського району, Івано-Франківської області, 78321; код 30627043) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010; код 03361046 ) - 264518(двісті шістдесят чотири тисячі п»ятсот вісімнадцять) грн. 50 коп. заборгованості за спожитий природний газ та послуги по його транспортуванню, 11271(одинадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 98 коп. пені; 2181(дві тисячі сто вісімдесят одна) грн. 67 коп. 3% річних, 1267(одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 18516 (вісімнадцять тисяч п»ятсот шістнадцять)грн. 30 коп. 7% штрафу.

Стягнути з Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" ( вул. Шевченка, с. Підвисоке, Снятинського району, Івано-Франківської області, 78321; код 30627043) в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 5955(п»ять тисяч дев»ятсот п»ятдесят п»ять) грн. 12 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м.Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 12.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 12.04.12