Рішення № 22603302, 12.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.12р.Справа № 36/5005/2306/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста і К", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Проммаш-Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 975, 34 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.04.2011

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіста і К" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Проммаш-Плюс" про стягнення 27975, 34 грн. за договором поставки №30 від 22.04.2009.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Розгляд справи відкладався в звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів до матеріалів справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки № 30 від 22.04.2009 (а.с.10-13), видаткові накладні № РН-0000054 від 22.04.2009, № РН-0000080 від 08.05.2009, № РН-0000126 від 05.06.2009, № РН-0000136 від 11.06.2009, № РН-0000249 від 22.07.2009, № РН-0000322 від 19.08.2009, № РН-0000328 від 26.08.2009, № РН-0000400 від 30.10.2009 (а.с.16-23), виписки банку за період з 22.04.2009 по 01.02.2010 (а.с.24-70), претензію вих. № 20 від 28.02.2012 (а.с. 73-74).

Позивач керуючись п. 2.3. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у сумі 22673, 98 грн., інфляційні втрати у сумі 3763, 88 грн., три проценти річних у сумі 1537, 48 грн.

Додатково позивач надав суду пояснення до позовної заяви від 10.04.2012.

Відповідач у призначені на 27.03.2012 та 10.04.2012 судові засідання не зявився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29.02.2012, наданою позивачем, підтверджено місцезнаходження відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, вулиця Жуковського, будинок 33, квартира 3,2.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп. 3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіста і К" (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Проммаш-Плюс" (надалі - відповідач) уклали договір поставки № 30 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти, а відповідач приймати металопрокат (надалі-товар) та оплачувати його вартість (п. 1.1 Договору). Вид товару та його кількість визначені в документах про прийом-передачу товару (п. 1.2. Договору).

Виходячи із наданих позивачем Договору, видаткових накладних № РН-0000054 від 22.04.2009, № РН-0000080 від 08.05.2009, № РН-0000126 від 05.06.2009, № РН-0000136 від 11.06.2009, № РН-0000249 від 22.07.2009, № РН-0000322 від 19.08.2009, № РН-0000328 від 26.08.2009, № РН-0000400 від 30.10.2009, позивач поставив відповідачу Товар загальною вартістю 629842, 86 грн. з ПДВ, на умовах оплати: попередня оплата в розмірі 100% на підставі наданого позивачем рахунку (п. 2.3. Договору)

Факт поставки Товару підтверджується видатковими накладними № РН-0000054 від 22.04.2009, № РН-0000080 від 08.05.2009, № РН-0000126 від 05.06.2009, № РН-0000136 від 11.06.2009, № РН-0000249 від 22.07.2009, № РН-0000322 від 19.08.2009, № РН-0000328 від 26.08.2009, № РН-0000400 від 30.10.2009 та не заперечується сторонами.

Проте Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, сплативши 607168, 88 грн., що підтверджується виписками банку за період з 22.04.2009 по 01.02.2010. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 22673, 98 грн.

28.02.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 20 з вимогою повернути заборгованість за поставлений товар у сумі 22673, 98 грн. Відповіді на претензію позивач не отримав.

Виходячи з п. 6.1. Договору, у випадку порушення зобовязання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

В своїй позовній заяві позивач ставить питання про стягнення з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар в сумі 22673, 98 грн., три проценти річних - 1537, 48 грн. (за період прострочення з 30.10.2009 по 01.03.2012), інфляційне збільшення із врахуванням індексу інфляції - 3763, 88 грн. (за період жовтень 2010 року - березень 2012 року).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27975, 34 грн. за договором поставки № 30 від 22.04.2009 слід задовольнити частково з огляду на наступне.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст. 639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем договір поставки № 30 від 22.04.2009 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п. 2.3. Договору умови оплати - попередня оплата в розмірі 100% на підставі наданого позивачем рахунку.

Позивач в період з 22.04.2009 по 30.10.2009 поставив Відповідачу Товар - загальною вартістю 629842, 86 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000054 від 22.04.2009, № РН-0000080 від 08.05.2009, № РН-0000126 від 05.06.2009, № РН-0000136 від 11.06.2009, № РН-0000249 від 22.07.2009, № РН-0000322 від 19.08.2009, № РН-0000328 від 26.08.2009, № РН-0000400 від 30.10.2009. Відповідач в період з 22.04.2009 по 01.02.2010 здійснив оплату товару у розмірі 607168, 88 грн. Отже, сума заборгованості за поставлений товар складає 22673, 98 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений, але не оплачений товар у сумі 22673, 98 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення трьох процентів річних у сумі 1537, 48 грн. (за період прострочення з 30.10.2009 по 01.03.2012), інфляційних втрат у сумі 3763, 88 грн. (за період жовтень 2010 року - березень 2012 року) то вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.3. Договору строк здійснення відповідачем попередньої оплати не встановлений.

Згідно з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що вимога про сплату грошових коштів за Договором на суму 22673, 98 грн. була предявлена позивачем 28.02.2012 (претензія вих. №20 від 28.02.2012). За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання в період з 30.10.2009 по 01.03.2012, а отже вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Проммаш-Плюс" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 33, кв. 3, 2; код ЄДРПОУ 32510218, р/р 26001050301182 у КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста і К" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 17/в; код ЄДРПОУ 33769816, р/р 260039000697960 у філії ПУМБ, м.Дніпропетровськ, МФО 305813) 22 673, 98 грн. (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят три гривні 98 копійок) основного боргу;

- 1304, 50 грн. (одна тисяча триста чотири гривні 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяА.Є. Соловйова Повне рішення складено 12.04.2012