Рішення № 22603276, 12.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.12р.Справа № 24/5005/2154/2012 За позовом Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" м. Кривий Ріг

до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", 50007, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 00191017

про стягнення 234 359,70грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дор. № б/н від 01.06.11р.

від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 16-05-996 від 30.03.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" м. Кривий Ріг (надалі - позивач) просить господарський суд Дніпропетровської області стягнути з Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг (надалі - відповідач) заборгованість у сумі 234 359,70грн. з яких:

- 160 000,00грн. - основний борг;

- 16 295,04грн. - інфляційні витрати;

- 48 648,77грн. - пеня;

- 9 415,89грн. - 3%річних.

Додатково просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4 687,20грн.

03.04.12р. позивач направив до господарського суду уточнення до позовної заяви та просить суд стягнути з відповідача:

- основний борг у розмірі 150 000,00грн.;

- пеню за період з 01.03.10р. по 01.09.10р. у розмірі 14 389,73грн.;

- 3 % річних за період з 01.03.10р. по 01.03.12р. у розмірі 13 519,82грн.;

- індекс інфляції за період з 01.03.10р. по 25.05.11р. у розмірі 18 165,15грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, надав суду докази про перерахування на розрахунковий рахунок позивача 10 000,00грн. (платіжне доручення № 1226 від 30.03.2012р.). Просить суд зменшити суму по основному боргу, яка на день розгляду справи складає 140 000,00грн. Не визнає нараховану позивачем пеню в розмірі 14 389,73грн. за період з 01.03.10р. по 01.09.10р., оскільки з 02.03.12р. по справі № 38/5005/2001/2012 де банкрутом являється відповідач по даній справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

07.09.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1502/09150/330/1 на виконання проектних і вишукувальних робіт (послуг).

Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору позивач розробив проектну документацію.

Вартість робіт складає суму 247 660,00грн. без ПДВ 20 %.

29.01.10р. сторони підписали акт № 326 здачі-приймання проектно-вишукувальної (науково-технічної) продукції за вищеозначеним договором (а/с 10).

Відповідно до п.п.2.2. та 2.3. договору передбачено, що оплату за виконану науково-технічну продукцію відповідач здійснює авансовим платежем в 10-ти денний термін після підписання договору перерахуванням на розрахунковий рахунок позивача (виконавця) передплату у розмірі 30 000,00грн.

На час розгляду справи заборгованість складає суму 140 000,00грн.

Як свідчить з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.12р. порушено провадження у справі № 38/5005/2001/2012 відносно підприємства відповідача. Справа порушена на загальних підставах, 29.03.12р. провадження по справі про банкрутство зупинено.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведенням належним чином.

Якщо зобов'язання не виконано або виконання неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач належним чином договір № 1502/09150/330/1 від 07.09.2009р. не виконав, заборгованість у сумі 140 000,00грн. до теперішнього часу не погашена.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачено законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З означеного свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає, що нараховані позивачем індекс інфляції за період з 01.03.11р. по 25.05.11р. у розмірі 18 165,15грн. та 3 % річних за період з 01.03.10р. по 01.03.12р. у розмірі 13 519,82грн. підлягають задоволенню.

Нараховані позивачем пеня за період з 01.03.10р. по 01.09.10р. у розмірі 14 389,73грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

02.03.12р. господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі № 38/5005/2001/2012 про банкрутство відповідача.

В п.3 вказаної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Заявлена позивачем пеня, в розумінні провадження справи про банкрутство - є конкурсними вимогами, тому не може бути визнана господарським судом по даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", 50007, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 00191017 на користь Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект", 50000, м. Кривий Ріг, пр.Карла Маркса, 40, код ЄДРПОУ 04689369 основний борг у розмірі 140 000,00грн., 3 % річних за період з 01.03.10р. по 01.03.12р. у розмірі 13 519,82грн., індекс інфляції за період з 01.03.10р. по 25.05.11р. у розмірі 18 165,15грн. та судовий збір у розмірі 3 433,70грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.М. Калиниченко Рішення підписано 10.04.2012р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України.