Рішення № 22603038, 09.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.12р.Справа № 15/5005/16853/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєка", м. Макіївка

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь

про стягнення 35 952,80 грн.

Головуючий колегії Петренко Н.Е.

Судді: Назаренко Н.Г.

Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4, представник за довіреністю № б/н від 23.06.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 08.12.11р. порушено провадження у справі №15/5005/16853/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєка", м.Макіївка (далі-позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь (далі-відповідач), про стягнення 35 952,80 грн., справу призначено до розгляду на 10.01.12р.

Сума позову складається з наступних сум: 27 292,81 грн. - заборгованість за поставлений товар, 4 063,82 грн. - пеня, 1 191,50 грн. - інфляційні витрати, 404,67 грн. - 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами поставки № 198/09 від 05.01.09 року та № 432/11 від 04.01.11 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 10.01.12р., у зв'язку з неможливістю розглянути справу в даному судовому засіданні без пояснень відповідача, розгляд справи відкладено на 06.02.12р., повторно зобов'язано сторін виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 08.12.11р.

06.02.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи копію витягу із статуту ТОВ "Юридична компанія "Альфа", копію довідки головного управління статистики та копію наказу № 19-к від 01.10.10р. (Т-1, а.с. 42-46).

В свою чергу, повноважний представник відповідача 06.02.12р. в судовому засіданні позовні вимоги не визнає та просить суду відмовити позивачу в їх задоволені в повному обсязі, оскільки відповідач немає заборгованості перед позивачем. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи відзив на позовну заяву з додатками (Т-1, а.с. 47-66).

Повноважний представник позивача 06.02.12р. в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості повноважному представнику позивача належним чином ознайомитися з наданими до відзиву документами та підготувати на відзив обґрунтовані заперечення, у зв'язку з чим також просив суд продовжити строк вирішення спору по суті на 15 днів.

Ухвалою господарського суду від 06.02.12р. продовжено строк вирішення спору по суті до 22.02.12р., відкладено розгляд справи на 20.02.12р.

20.02.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 34 167,10 грн., з них: 27 292,81 грн. - заборгованість за поставлений товар, 4 957,62 грн. - пеня, 588,67 грн. - 3 % річних та 1328грн. - інфляційні витрати, про що також зазначено у заяві про уточнення розміру позовних вимог, яку долучено до матеріалів справи (Т-1, а.с. 73-79). Крім того, повноважний представник позивача надав витребувані судом заперечення на відзив з додатками (Т-1, а.с. 80-91).

В свою чергу, повноважний представник відповідача 20.02.12р. в судове засідання витребувані судом документи, що посвідчують правовий статус відповідача до суду не надав. Але, надав повноважний представник відповідача для долучення до матеріалів справи Акт звірки, який підписано тільки самим відповідачем.

20.02.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача зазначив про те, що відповідач до нього не звертався для проведення звірки взаєморозрахунків, наданий до суду Акт звірки на адресу позивача не надходив.

Як встановлено 20.02.12р. в судовому засіданні, відповідач вимоги суду належним чином тричі не виконав, а саме не провів з позивачем звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно було з'явитися до позивача та Акт звірки надати в судове засідання. Крім того, відповідач навіть не відправив наданий до суду Акт звірки на адресу позивача.

Ухвалою господарського суду від 20.02.12р. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на відповідача, вирішено стягнути з останнього штраф у розмірі 1700грн., про що видано наказ.

Крім того, ухвалою господарського суду від 20.02.12р. призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії голові господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.12р. призначено колегію у складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Назаренко Н.Г., Первушин Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду від 21.02.12р. прийнято справу № 15/5005/16853/2011 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя Петренко Н.Е., судді - Назаренко Н.Г., Первушин Ю.Ю., призначено розгляд справи на 20.03.12р.

15.03.12р. до суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви (Т-1, а.с.109-142), згідно яких позивач просить стягнути з відповідача 34 167,10 грн., з них: 27 292,81 грн. - заборгованість за поставлений товар, 4 957,62 грн. - пеня, 588,67 грн. - 3 % річних, 1 328 грн. - інфляційні витрати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.03.12р. відкладено розгляд справи на 04.04.12р.

04.04.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14:30 год.

04.04.12р. після перерви, повноважний представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги (Т-2, а.с. 37-78) та просив суд стягнути з відповідача 34 085,77грн., з них: 27292,77 грн. - заборгованість за поставлений товар, 4 718,30 грн. - пеня, 970,40 грн. - 3 % річних, 1104,30 грн. - інфляційні витрати. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн. та судовий збір в розмірі 1411,50 грн.

04.04.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 09.04.12р.

06.04.12р. до суду надійшло від повноважного представника позивача клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів. 09.04.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача жодних обґрунтованих пояснень щодо необхідності долучення до матеріалів справи наданих документів суду не надав. Тому колегія суддів вважає за недоцільне долучати до матеріалів справи копії документів, які вже є в матеріалах справи, а заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 09.04.12р. повноважний представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, але до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача (Т-2, а.с.80).

В судовому засіданні 09.04.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.09р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 198/09 (далі - Договір від 05.01.09р.) (а.с.13), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач передає у власність відповідачу, а відповідач приймає та оплачує партіями продукцію на умовах, передбачених цим Договором.

В п.1.3. Договору від 05.01.09р. зазначено про те, що конкретний асортимент, кількість, ціни і вартість партії продукції визначається сторонами відповідно з видатковими накладними.

Пунктом 3.3. Договору від 05.01.09р. передбачено, що відповідач повністю повинен сплатити партію продукції, обумовлену даним договором, впродовж 7 банківських днів з моменту отримання продукції. Зобов`язання відповідача по сплаті вважається виконаним з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно п.5.3. Договору від 05.01.09р., оплата здійснюється відповідачем грошовими коштами в безготівковій формі, шляхом перерахування з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача. Платіжний документ відповідача повинен мати посилання на даний Договір.

У випадку несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання по сплаті, він повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за весь час невиконання і пеню в розмірі 0,3% суми боргу за кожен день прострочки платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ(п.8.1. Договору від 05.01.09р.).

Відповідно до п.10.1. Договору від 05.01.09р., даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 05.01.10 року.

Як зазначено в п.10.2. Договору від 05.01.09р., по спливу строку дії даного Договору, у випадку відсутності письмової згоди однієї із сторін про продовження (припинення) його дії, даний Договір автоматично продовжується на один рік.

Крім того, 04.01.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 432/11 (далі - Договір від 04.01.11р.) (а.с.14), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач передає у власність відповідачу, а відповідач приймає та оплачує партіями продукцію на умовах, передбачених цим Договором.

В п.1.3. Договору від 04.01.11р. зазначено про те, що конкретний асортимент, кількість, ціни і вартість партії продукції визначається сторонами відповідно з видатковими накладними.

Пунктом 3.3. Договору від 04.01.11р. передбачено, що відповідач зобов'язаний сплатити партію продукції обумовлену даним договором, впродовж 14 банківських днів з моменту отримання продукції. Зобов`язання відповідача по сплаті вважається виконаним з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як зазначено в п.5.3. Договору від 04.01.11р., оплата здійснюється відповідачем грошовими коштами в безготівковій формі, шляхом перерахування з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача. Платіжний документ відповідача повинен мати посилання на даний Договір.

Згідно п.8.1. Договору від 04.01.11р., у випадку несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання по сплаті, він повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за весь час невиконання і пеню в розмірі 0,3% суми боргу за кожен день прострочки платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п.10.1. Договору від 04.01.11р, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 04.01.12 року.

Пунктом 10.2. Договору від 04.01.11р. передбачено, що по спливу строку дії даного Договору, у випадку відсутності письмової згоди однією із сторін про продовження (припинення) його дії, даний Договір автоматично продовжується на один рік.

Як зазначає позивач, на виконання вищезазначених умов Договорів, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 105 999,51 грн., згідно замовлень відповідача, але оплата за поставлений товар з боку відповідача була проведена частково.

З метою досудового врегулювання спору, 28.09.11р. позивачем було направлено на адресу відповідача досудову претензію від 27.09.11р. (Т-1, а.с.24-28), про сплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 30 487,67 грн., індексу інфляції в розмірі 1160грн., 3% річних в розмірі 466,27 грн. та пені в розмірі 3 354,82 грн., що підтверджують фіскальний чек УКРПОШТИ № 3343 від 28.09.11р., опис вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-1, а.с. 29-30).

Позивач зазначає про те, що вказані вимоги були залишені відповідачем без задоволення.

В порушення умов Договорів, відповідач за поставлений товар в передбачені Договорами строки в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого, як зазначає позивач, станом на момент розгляду справи у відповідача утворилась заборгованість перед ним за поставлений товар у розмірі 27 292,77 грн.

За неналежне виконання умов Договорів, позивачем була нарахована для сплати відповідачу, на підставі п. 8.1. Договорів, пеня у розмірі 4 718,30 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1 104,30 грн.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 970,40 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 27 292,77 грн., пеню в розмірі 4 718,30 грн., інфляційні витрати в розмірі 1104,30 грн. та 3% річних в розмірі 970,40 грн.

Крім того, відповідно до Договору про надання правової допомоги № 1011-11 від 10.11.11р. (Т-1, а.с 22), позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідач щодо факту поставленого позивачем товару на загальну суму 105999,51 грн. не заперечує, але позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі. Останній посилається на те, що по зазначеним Договорам він немає заборгованості перед позивачем, а навпаки він має переплату.

Але, вимоги суду щодо проведення звірки взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно було з'явитися до позивача, відповідач не виконав, звірку взаєморозрахунків з позивачем не провів. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що в судовому засіданні повноважний представник відповідача усно суду пояснив, що бухгалтер відповідача немає можливості з'явитися до позивача для проведення звірки взаєморозрахунків, оскільки позивач знаходиться аж в м. Макіївка. З надісланого відповідачем на адресу позивача акту звірки (Т-2, а.с. 9) не можливо встановити по яким видатковим накладним відповідачем отримано товар, на яку суму та по яким рахункам-фактурам було зроблено оплату. Також, в судовому засіданні повноважний представник відповідача неодноразово зазначав про те, що він не може дати обґрунтовані пояснення щодо часткового розрахунку з позивачем, оскільки немає для цього спеціальних знань, тобто він не є бухгалтером. Таким чином, доказів належного виконання зобов'язання по вищезазначеним Договорам на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що коли дана справа розглядалася суддею одноособово, відповідач тричі не виконав вимоги суду щодо проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем, для чого відповідачу необхідно було з'явитися до позивача та Акт звірки надати в судове засідання. За ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на відповідача, ухвалою суду від 20.02.12р. (Т-1, а.с. 95-97) було накладено на відповідача штраф у розмірі 1700 грн., про що видано наказ. Але, і після накладення штрафу відповідач категорично так і не виконав вимоги вже колегії суддів щодо проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем, для чого колегія суддів зобов'язувала відповідача з'явитися до позивача, а лише направив на адресу позивача свій варіант Акту звірки, що дуже ускладнило розгляд даної справи по суті. Таким чином, при розгляді даної справи суддею одноособово вже було накладено на відповідача штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на нього, тому колегія суддів вважає неможливим накладення на відповідача повторно штрафу у відповідності до вимог п. 5 ст. 83 ГПК України за невиконання тих же дій.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 27 292,77 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п.8.1. Договорів, у випадку несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання по сплаті, він повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за весь час невиконання і пеню у розмірі 0,3% суми боргу за кожен день прострочки платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі вищезазначеного, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 4 718,30 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1 104,30 грн.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4 718,30 грн. визнається не правомірною, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня за шість місяців або 182 дня, складає 2 109,39 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 2 109,39 грн.

Розрахунок інфляційних витрат судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 1 104,30 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних в розмірі 970,40 грн., розрахунок яких також господарським судом був перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 970,40 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 27 292,77 грн., пеня у розмірі 2 109,39 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 104,30 грн. та 3% річних в розмірі 970,40 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 1011-11 від 10.11.11р. (Т-1. а.с 22) в розмірі 3000 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 1011-11 від 10.11.11р., ТОВ "Юридична компанія "Альфа" бере на себе зобов'язання надати правову допомогу позивачу щодо підготовки позовної заяви, представництва прав та інтересів позивача в господарському суді Дніпропетровської області, за позовом позивача до відповідача, про стягнення заборгованості за договорами поставки № 198/09 від 05.01.09р., № 432/11 від 04.01.11р., пені та інфляційних витрат.

Пунктом 2.1. Договору про надання правової допомоги № 1011-11 від 10.11.11р., ТОВ "Юридична компанія "Альфа" зобов'язується:

- представляти у встановленому законодавством порядку інтереси позивача;

- розробити стратегію захисту прав та охоронюваних законом інтереси позивача по даній справі;

- надавати консультаційні послуги щодо захисту інтереси позивача по даній справі;

- готувати та складати процесуальні документи по даній справі (позовні заяви, заперечення, заяви, клопотання тощо), надавати усні та письмові пояснення по суті справи;

- вживати всіх необхідних законних заходів для виконання доручення позивача по даній справі;

- повідомляти позивачу на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручень;

- не розголошувати конфіденційну інформацію чи відомості, що стали відомі у ході виконання Договору.

Як зазначено в п. 2.2. Договору про надання правової допомоги № 1011-11 від 10.11.11р., при виконанні зазначених обов'язків ТОВ "Юридична компанія "Альфа" керується Конституцією України, чинним законодавством України та положеннями даного Договору.

Згідно п. 2.4. Договору про надання правової допомоги № 1011-11 від 10.11.11р., для належного виконання даного Договору, ТОВ "Юридична компанія "Альфа" на свій розсуд призначає відповідальних за його виконання осіб.

Так, згідно довіреності № б/н від 23.06.11р. (Т-1, а.с.32) ТОВ "Юридична компанія "Альфа" доручає ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бути його представниками.

На всіх судових засіданнях, крім останнього, представником позивача була ОСОБА_5, яка покладені на неї обов'язки належним чином не виконувала, що підтверджує наступне:

По-перше, представником ОСОБА_5 не було додано до позовної заяви доказів того, що відповідач на претензію позивача направив відповідь (Т-1, а.с. 84) та план графіку погашення боргу (Т-1, а.с. 83). Дані обставини були підтверджені лише у відзиві позивача (Т-1, а.с. 80-91) та доданих до нього незавірених належним чином документів.

По-друге, в перше судове засідання, яке відбулося 10.01.12р., представником ОСОБА_5 не були надані витребувані судом всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання) та докази того, що ТОВ "Юридична компанія "Альфа" має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, як того вимагає законодавство України. Крім того, повноважним представником не було надано суду витребувані докази належного (поштове повідомлення про вручення) та вчасного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, що стало однією з причин відкладення розгляду справи.

По-третє, представник ОСОБА_5 неодноразово робила уточнення до позовної заяви, у зв'язку з виявленими судом при розгляді даної справи недоліками в розрахунку суми позову. При цьому, перші уточнення (Т-1, а.с. 73-79) та треті уточнення (Т-2, а.с. 37-78) на адресу відповідача не направлялися. Другі уточнення до позовної заяви (Т-1, а.с. 109-142) були направлені на адресу відповідача, але докази направлення не завірені належним чином. Оригінали доказів направлення на адресу відповідача вищезазначеної заяви повноважний представник позивача суду так і не надав.

Четверте, представник ОСОБА_5 в жодному із судових засідань не змогла суду надати чіткі обґрунтовані пояснення щодо предмету спору. Крім того, надала суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які вже знаходяться в матеріалах даної справи, при цьому жодним чином не пояснила з якою ціллю ці документи необхідно долучити.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Таким чином, колегія суддів, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані ТОВ "Юридична компанія "Альфа" позивачу по даній справі в розмірі 500 грн.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 28, 32-34, 43-45, 48, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання повноважного представника позивача, яке надійшло до суду 06.04.12р., про долучення до матеріалів справи копії документів - відхилити, додані до клопотання документи до матеріалів справи не долучати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєка" (86196, м. Макіївка, вул. Маяковського, буд.12, код ЄДРПОУ 31219083) заборгованість за поставлений товар в розмірі 27 292,77 грн. (двадцять сім тисяч двісті дев`яносто два грн. 77 коп.), пеню в розмірі 2 109,39 грн. (дві тисячі сто дев'ять грн. 39 коп.), 3 % річних у розмірі 970,40 грн. (дев'ятсот сімдесят грн. 40 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 104,30 грн. (одна тисяча сто чотири грн. 30 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. (п'ятсот грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий колегії

Суддя

СуддяН.Е. Петренко

Н.Г.Назаренко

Ю.Ю.Первушин Повне рішення складено 11.04.12р.