Рішення № 2260049, 04.07.2008, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Р І Ш Е Н Н Я

04 липня 2008 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді РИМЛЯНСЬКОЇ Г.О.

при секретарі СІМАК О.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради, третя особа - Новодністровська міська рада Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради (далі УПСЗН), третя особа - Новодністровська міська рада Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум соціальної допомоги. Вказав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) та інвалідом ІІІ - групи по захворюванню, пов'язаному із наслідками Чорнобильської катастрофи. Відповідно має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для осіб даної категорії.

У відповідності до абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону, інвалідам ІІІ - групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. У відповідності до ч. 5 ст. 48 Закону дана щорічна допомога виплачується за місцем проживання особи органами соціального захисту населення, а згідно ч.7 ст. 48 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Органом соціального захисту населення по місцю його проживання є - УПСЗН, яке підпорядковано Новодністровській міській раді. На протязі 2003-2007 років відповідач сплачував йому грошову щорічну допомогу, передбачену абзацом 3 ч. 4 ст. 48 Закону у заниженому розмірі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону, з врахуванням відповідних положень Законів України „Про державний бюджет України” на відповідні роки, якими встановлювався розмір мінімальної заробітної плати та з врахуванням дат здійснення фактичних виплат, йому належали до виплати платежі в розмірах: в 2002 р. станом на 01.10.2003 р. - 740 грн.; в 2003 р. станом на 20.08.2004 р. - 820 грн.; в 2004 р. станом на 02.03.2005 р. - 1048 грн.; в 2005 р. станом на 26.10.2005 р. - 1328 грн.; в 2006 р. станом на 10.08.2006 р. - 1500 грн.; в 2007 р. станом на 15.03.2007 р. - 1600 грн. При цьому всупереч вимогам Закону відповідачем йому безпідставно не доплачено платежі по щорічній допомозі на оздоровлення: в 2002 р. - 718,50 грн.; в 2003 р. - на суму 798,50 грн.; в 2004 р. - на суму 1026,50 грн.; в 2005 р. - на суму 1238 грн.; в 2006 р. - на суму 1410 грн.; в 2007 р. - на суму 1510 грн., а всього за період з 2002 по 2007 р. на суму 6701 грн. 50 коп.

Просить стягнути з УПСЗН на його користь недоплачені суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення: в 2002 р. - 718,50 грн.; в 2003 р. - на суму 798,50 грн.; в 2004 р. - на суму 1026,50 грн.; в 2005 р. - на суму 1238 грн.; в 2006 р. - на суму 1410 грн.; в 2007 р. - на суму 1510 грн., а всього 6701 грн. 50 коп.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги з обставин, наведених в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву, в якій позовні вимоги не визнала з підстав, наведених в запереченні УПСЗН на позов та просить розглянути справу без її присутності.

В запереченні відповідач вказує, що протягом 2002-2007 років позивач отримав наступні суми щорічної допомоги на оздоровлення: і 2002 р. - 21,50 грн.; в 2003 р. - 21,50 грн.; в 2004 р. - 21,50 грн.; в 2005 р. - 90 грн.; в 2006 р. - 90 грн.; в 2007 р. - 90 грн., виплату яких здійснено відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законів України „Про державний бюджет України” на 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роки, Постанов Кабінету Міністрів України, а згідно ст. 95 Конституції України виключно Законами про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Також, відповідно до Бюджетного кодексу України та Конституції України видатки державного бюджету, за яким виплачується компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю та допомога на оздоровлення, здійснюються тільки в межах державного бюджету відповідного року.

Фінансове забезпечення Чорнобильської програми в Чернівецькій області в тому числі і в м.Новодністровськ здійснюється на підставі Паспорту бюджетної програми на відповідний рік, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України, на підставі якого головний розпорядник коштів другого рівня, яким є Головне УПСЗН Чернівецької ОДА, надає план асигнувань із загального фонду бюджету. Згідно цього плану УПСЗН Новодністровської міськради як розпорядник коштів третього рівня, складає кошторис на поточний фінансовий рік, який затверджується Головним управлінням.

Жодних повноважень та прав на збільшення або зменшення асигнувань кошторису, а також на перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення поза межами вищезазначених Законів відповідач не має.

Представник третьої особи судове засідання також не з'явився, подавши до суду заяву про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог і просить розглянути справу без його присутності.

За таких обставин, судом ухвалено розглянути справу без присутності представника відповідача та представника третьої особи.

Судом встановлено, що позивач, який проживає в м.Новодністровськ Чернівецької області, є інвалідом ІІІ - групи по захворюванню, пов'язаному із наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 03.06.1999 року та відноситься до першої категорії осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2, виданим 21.05.1999 р.

У відповідності до абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, інвалідам ІІІ- групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Згідно ч. 5 ст. 48 Закону дана щорічна допомога виплачується за місцем проживання особи органами соціального захисту населення, а згідно ч.7 ст. 48 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Органом соціального захисту населення по місцю проживання позивача є відповідач - управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області.

На протязі 2002-2007 років відповідач сплачував позивачу грошову щорічну допомогу, передбачену абзацом 3 ч.4 ст. 48 Закону посилаючись на Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12.07.2005 р. №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В 2006 та 2007 роках крім того відповідач посилався на Закони України „Про Державний бюджет України” на 2006, 2007 роки.

Однак, погодитися з таким висновком не можна з наступного.

Ст. 1 Закону України „Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік” від 26.12.2002 р. №372-1У розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2003 р. у розмірі 185 грн. на місяць.

Відповідно до ст. 89 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2004 р. у розмірі 205 грн. на місяць.

Ст. 83 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2005 р. у розмірі 262 грн. на місяць, з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн.

Згідно ст. 82 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.07.2006 р. - 375 грн. на місяць.

Згідно ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2007 р. у розмірі 375 грн. на місяць.

 Діючи у відповідності до вимог Закону, відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 6701,50 грн.:

- в 2002 р. - виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати 185 грн. х 4 = 740 грн.;

- в 2003 р., станом на 20.08. 2004 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 205 грн. х 4 = 820 грн.;

- в 2004 р., станом на 02.03.2005 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 262 грн. х 4 = 1048 грн.;

- в 2005 р., станом на 26.10.2005 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. х 4 = 1328 грн.;

- в 2006 р., станом на 10.08.2006 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 375 грн. х 4 = 1500 грн.;

- в 2007 р., станом на 15.03.2007 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 400 грн. х 4 =1600 грн.

Фактично позивачу виплачено щорічну допомогу на оздоровлення: в 2002 р. станом на 10.2003 р. - 21,50 грн., в 2003 р. станом на 20.08.2004 р. - 21,50 грн.; в 2004 р. станом на 02.03.2005 р. - 21,50 грн.; в 2005 р. станом на 26.10.2005 р. - 90 грн.; в 2006 р. станом на 10.08.2006 р. - 90 грн.; в 2007р. станом на 15.03.2007 р. - 90 грн.

Вищенаведеними постановами та законами передбачено виплату інвалідам Ш групи із числа постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі меншому, порівняно із розміром такої допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Обмежуючи розмір виплат позивачу, відповідач виходив з того, що вищезазначеними Законами про Державний бюджет України та Постановами Кабінету Міністрів України правомірно, з урахуванням реальних можливостей бюджету, визначено зазначений розмір допомоги.

Таким чином позивачу недоплачено:

- в 2002 році - 718,50 грн.;

- в 2003 році - 798,50 грн.;

- в 2004 році - 1026,50 грн.;

- в 2005 році - 1238 грн.;

- в 2006 році - 1410 грн.;

- в 2007 році - 1510 грн.

Всього за період з 2002 по 2007 р. відповідачем було недоплачено позивачу - 6701,50 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 119 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Зі змісту вимог Закону України „Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік”, Законів України „Про Державний бюджет України” на 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст. 48 Закону №796-Х11.

Згідно ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою Закон доповнений 05.10.2006 р., дія положень Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення дії Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо виплати компенсацій та допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення зі стягненням з відповідача судових витрат на користь держави.

На підставі ст.cт. 48,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 1 Закону України «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік» № 372-ІV від 26.12.2002 року, ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» № 1344-ІV від 27.11.2003 року, ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» № 2285-ІV від 23.12.2004 року, cт. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235-ІV від 20.12. 2005 року, ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, Рішення Конституційного Суду України № 6-п/2007 від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007„Про соціальні гарантії громадян”,

ст.119 ч.2 Конституції України та керуючись

ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

 Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області з р/р - 35219004001950 в УДК у Сокирянському районі Чернівецької області код ЄДРПОУ - 21433826, МФО - 856135 на користь ОСОБА_1, 24.04.1958 року народження, жителя м.Новодністровськ, мікрорайон «Сонячний» будинок № 1”Г” квартира № 29 Чернівецької області - 6701 /шість тисяч сімсот одна/ грн. 50 коп.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області на користь держави судовий збір в розмірі 51 /п'ятдесят одна/ грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: