Рішення № 2258906, 24.05.2007, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-741-1/07

Рішення

Іменем України

24.05.2007 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді : Наборозняка М.І..

за участю секретарів Бахтіної, C.O., Савченко Т.О., Грень О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв*язок" (надалі -ЗАТ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги стільникового зв'язку,

встановив:

ЗАТ "Український мобільний зв*язок" звернулося до суду з позовом (уточненим в ході судового рзгляду справи), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1186 грн 84 коп за користування послугами стільникового зв"язку, мотивуючи тим, що відповідач уклав з ним договір на надання послуг стільникового зв*язку від 23.07.2002 року, однак своєчасно не розрахувався за отримані послуги.

Сума позову становить:

699 грн 09 коп - вартість наданих позивачем та неоплачених відповідачем послуг;

- 35 грн 15 коп - внески до Пенсійного фонду, нараховані відповідно до

ст.ст. 1,4 Закону України "Про збір на обов*язкове державне пенсійне страхування".

- 452 грн 60 коп - сума штрафу.

Представник позивача позов в судовому засіданні підтримав, мотивуючи тим, що він грунтується на нормах ст.ст. 526,611 ЦК України, вимогах ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" . Додатково пояснив, що позивача немає інформації* про звернення відповідача у письмовій формі про викрадення його мобільного телефону.

Відповідач в судовому засіданні 19.02.2007 року позов не визнав, пояснив, що у нього 3.09.2004 року о 16 год невідомі особи викрали мобільний телефон, він написав письмову заяву з цього приводу до органів міліції (а.с23).

В судовому 7.03.2007 року відповідач визнав наявність договірнитх відносин із позивачем, пояснив, що 5.09.2004 року він надав заяву відповідачу про викрадення телефону, тому після цієї дати послуги зв*язку від відповідача не отримував і не повинен сплачувати за них та сплачувати штрафні санкції за несвоєчасну оплату послуг. Також пояснив, що він звертався усно до одного із підрозділів відповідача, що розташований у м.Києві по вул.Луначарського, 14/4; доказів про те, що він звертався до відповідача з приводу крадіжки його телефонного апарату, крім власних пояснень, у нього немає. До міліції він звертався із заявою з цього приводу 8.09.2004 року (а.с.34).

В судовому засіданні 24.04.2007 року відповідач пояснив, що заяву про викрадення його мобільного телефону він писав в підрохділі відповідача, який розташований у м.Києві на вул.Хрещатик (номер будинку не зазначив, а.с.37).

Судом було зобов*язано відповідача надати книги (журнали) реєстрації вхідної кореспонденції за вересень 2004 року з метою перевірки достовірності інформації відповідача про його письмове зверення до позивача з приводу крадіжки його телефону у вересні 2004 року (лист суду а.с.38).

У зв*язку із витребуванням вказаної книги (журналу) судом неодноразово оголошувалась перерва, в тому числі у зв*язку з тим, що участь у справі брали інші представники позивача, котрі пояснювали про свою неосвідомленість з приводу витребування доказів від позивача. Запити суду також надавались

відповідачу для передачі відповідним керівникам підприємства - позивача для реагування щодо надання доказів.

В судовому засіданні 24.05.2007 року представник позивача надала суду додаткові пояснення, в яких зазначила про те, що у позивача є багато філій; при вирішення питання щодо запиту суду було з*ясовано, що книга (журнал) вхідної кореспонденції за 2004 рік була передана до архіву; однак за станом на період розгляду справи вона втрачена і надати її для огляду позивач можливості немає. Крім того, позивач наполягає на тому, що згідно зі ст. 60 ЦПК України відповідач повинен надати докази, якими заперечує позовні вимоги. Не заперечує можливість усного зверення відповідача про відсутність у нього телефонного апарату у вересні 2004 року, однак наполягає на тому, що відповідно до умов договору (п.2.4.4) між сторонами повинно бути письмове звернення абонента (в даному випадку відповідача) з приводу крадіжки обладнання із зазначенням форми подальших відносин (припинення відносин чи їх продовження із придбанням нового обладнання).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання повинні виконуватись

належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог

цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При вирішенні спору суд керується вимогами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, розглядає справу у межах заявлених вимог та наданих доказів.

При таких обставинах суд не знаходить підстав для незадоволення позову, враховуючи, що відповідач не спростував докази позивача своїми належними доказами.

Судом справа розглядалась 5 місяців, були задоволені всі клопотання відповідача з приводу витребування доказів.

Суд не вбачає підстав для визнання за об*єктивні пояснення представника позивача з приводу неможливості надати книгу (журнал) реєстрації вхідної кореспонденції позивача, в якому могло бути (чи немає) зафіксовано письмове звернення відповідача з приводу крадіжки його телефону (обладнання, з допомогою якого він отримував послуги від позивача), враховуючи, що з часу його можливого звернення пройшло 2,5 роки, у позивача багато філій, підрозділів і можливість втрати такої книги не виключена. Крім того, суд враховує, що зазначена книга не є документом суворої звітності і доказів з приводу обов*язкового терміну її зберігання відповідач не надав.

Крім того, суд критично оцінює пояснення відповідача з приводу його саме письмового звернення до відповідача щодо крадіжки телефону, оскільки в судових засіданнях, проведених в різні дні, він спочатку не заявляв про своє письмове звернення, вказував лише про те, що звертався усно, а в подальшому наполягав на тому, що звертався письмово.

Враховуючи, що представник позивача оспорює усні пояснення відповідача з цього приводу, а пояснення відповідача в судовому засіданні непослідовні, то суд не приймає їх, як за достовірні докази заперечень відповідача щодо позовних вимог. Крім того, суд при цьому враховує, що відповідач не пояснив, яку саме форму подальших відносин (як передбачено п.2.4.4 Договору між сторонами) він запропонував позивачу у наданому ним (як він зазначає) письмовому зверненні про крадіжку телефону, що також викликає сумнів у наданні ним такого письмового звернення у вересні 2004 року.

Враховуючи, що відповідач не оспорює суму розрахунку боргу, (не визнає його зовсім по причині неотримання послуг), суд приймає такий розрахунок, в тому числі надану представником в ході розгляду справи додаткову інформацію про надані послуги на обладнання (номер мобільного телефону) ОСОБА_1 за достовірні.

Тому, суд вважає, що відповідач повинен виконати передбачені договором та угодою зобов*язання перед позивачем (ст. 526 ЦК України).

Суд приймає за достовірні надані позивачем докази, наявні у справі: договір, додаткова угода, розрахунок боргу, анкетні дані відповідача, зазначені у ксерокопії його паспорту.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд покладає судові витрати по справі на відповідача та стягує з нього судовий збір в розмірі 51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд

вирішив:

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який мешкає у АДРЕСА_1 на користь ЗАТ "Український мобільний зв*язок" м. Київ, вул. Лейпцігська, 15 (р/р № 26008526 в банку АППБ АВАЛЬ м.Києва м.Києва МФО 300335, ЄДРПОУ 14333937), 1186 грн 84 коп заборгованості за послуги стільникового зв*язку, сплачене держмито в розмірі 51 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання заяви про його оскарження до районного суду протягом 10 днів з дня його оголошення, апеляційної скарги на адресу Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 20 днів з дня подання заяви.