Ухвала суду № 22582371, 23.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року справа №2а-9946/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

у письмовому провадженні розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Соняшник на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 р. у справі № 2а-9946/11/1270 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Приватного підприємства «Соняшник» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганська про скасування податкових повідомлень - рішень від 28 вересня 2011 року №0000412320 та №00004282320,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганська про скасування податкових повідомлень - рішень від 28 вересня 2011 року №0000412320 та №00004282320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 р. у справі № 2а-9946/11/1270 у задоволенні позовних вимог відмовлено в звязку з необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 р. у справі № 2а-9946/11/1270 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, неповне та необєктивне дослідження обставин справи.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання. За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами як першої, так і апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Приватне підприємство «Соняшник» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.01.2000 року, є юридичною особою, яка має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак та інші символи юридичної особи (а.с.34,35,37-45).

Відповідно до свідоцтва № 17143959 Приватне підприємство «Соняшник» є платником податку на додану вартість з 16 березня 2000 року (а.с.36).

Судом встановлено, що на підставі Акту № 2333/23-2/306517 від 13 вересня 2011р.(а.с.11-13) відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «СОНЯШНИК» з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при відображенні в бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносин з ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» за період з 01.01.2010р. по 31.07.2011р. Акт перевірки підписано керівником ПП «Соняшник» - Балашовим П.О.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Соняшник» п.п. 7.2.6 п.72, цп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого у грудні 2010р. безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ на суму 16667 грн. від контрагента ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010», та пп. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 20833грн. за IV квартал 2010р.

На підставі акту перевірки від 13.09.2011 № 2333/23-2/306517, ДШ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 вересня 2011р. за № 0000412320 за порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення) збільшено суму податкового зобов'язання ПП «СОНЯШНИК» за платежем податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 20833.75 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 вересня 2011р. за № 00004282320 за порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ПП «СОНЯШНИК» за платежем податку на прибуток у сумі 26041.25грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «СОНЯШНИК» укладено з ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» договір від 01.12.10 б/н (а.с.8). На виконання умов даного договору ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» зобов'язано передати у власність ПП «СОНЯШНИК» сировину для виробництва (олія рослинна нерафінована). На виконання вимог даного договору ПП «СОНЯШНИК» отримано податкову накладну на загальну суму 100 000,00 грн. та віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму у розмірі 16666,67 грн. Також до складу валових витрат за IV квартал 2010 р. віднесено суму 83333,33 грн. з придбання товарів від постачальника ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010», засновником та директором якого є ОСОБА_4

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобовязань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що повязані з легітимними рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування відємного значення між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Судом встановлено, що позивачем отримані в 2010 році товарно-матеріальні цінності (олія рослинна нерафінована) ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010».

ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» виписано податкову накладну від 30.12.2010 № 144 на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн., номенклатура поставки: олія рослинна нерафінована 9,8т; та накладну 30.12.2010 № 144 на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн., номенклатура поставки: олія рослинна нерафінована 9,8 т. (а.с.9-10).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що вироком від 09.08.2011 року Свердловського міського суду Луганської області по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України визначено: ОСОБА_4 (засновник та директор ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» (і. к. 36901885) маючи за ціль отримання грошової винагороди (матеріальну зацікавленість) посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, в порушення норм законодавства України, усвідомлюючи суспільне небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди охоронюваним законом інтересам держави, і усвідомлено допускаючи їх настання, разом з невстановленими слідством особами на ім'я «Андрій» та «Олександр», скоїла умисний злочин - фіктивне -підприємництво. Судом визнано винним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 205 КК України. (аркуш справи 58-59).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців керівником ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» є ОСОБА_4 (арк.. спр.51)

13.07.2010 року ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» взято на облік ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську. (арк.. спр.52)

Податкова накладна, видана ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, не відповідає вимогам нормативних актів, оскільки особа, уповноважена на підписання первинних документів від імені ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» - ОСОБА_4 не підписувала жодних фінансово-господарських документів, пов'язаних з підприємницькою діяльністю даного підприємства.

Зазначені обставини свідчать про порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Податкові накладні від імені ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних. Таким чином, податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому вони не є первинними документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Доводи позивача, про те, що він діяв добросовісно, приймаються судом до уваги, однак, в даному конкретному випадку не мають правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010» оформлялись та підписувалися особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності субєкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені ТОВ «СТЕЛС-ГРУП-2010», а отже у позивача немає права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі спірних податкових накладних, виданих та підписаних не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані документи не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Бюджетне відшкодування податкового кредиту державою здійснюється тільки за належно оформленими документами, підтвердженими у встановленому порядку, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, платник податку також несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену первинними документами. Реальність угод, та добросовісність виконання їх позивачем, не доводить належності первинних документів, які надають право на формування податкового кредиту. Обєктивні вимоги встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» відповідно до абзацу 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 відсутні, що унеможливлює їх використання у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Соняшник» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 р. у справі № 2а-9946/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 р. у справі № 2а-9946/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала підлягає оскарженню до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко