Ухвала суду № 22575199, 17.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року справа №2а/0570/13526/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

представників позивача: Радомської О.В., Самотолкової В.В.

представників відповідача: Івашкевич В.Ю., Заікіна О.Г.

прокурора: Чернова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/13526/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення», -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Друкарня «Новий світ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням заяв про зміну та доповнення позовних вимог позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача як особи, відповідальної за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання контракту про спільну інвестиційну діяльність від 13.03.2001 р. № 03-01 з компанією «Спеситром Ентерпрайсис ЛТД» (далі - ДСД), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП „Технокомплект-2005” з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 р., січень 2011 р. та ПП „ВКФ „Гермесіпекс” за лютий 2011 р. на підставі акту № 1422/23-1/21981901 від 10.06.2011 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000972341 від 05.07.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 1224599 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 57652 грн.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням та вказує, що за угодами, укладеними позивачем із зазначеними підприємствами, позивач придбавав товари для використання у друкарській діяльності. Поставка товару позивачу підтверджена первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/13526/2011 позов задоволено, а саме визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000972341 від 05.07.2011 р.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в ході проведення перевірки позивача податковому органу не були надані документи, що підтверджують факт отримання (перевезення) товарів, а саме, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, документі на зберігання товару, журнал реєстрації довіреностей, які б свідчили про рух та отримання продукції від ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс”. Крім того, згідно з відомостями, отриманими від ДПІ у м. Дніпродзержинську, у ПП „Техкомплект-2005” відсутні складські приміщення, транспортні засоби, підприємство ні за юридичною, ні за фактичною адресою не знаходиться. Також від ДПІ у Артемівському районі м. Луганська отримана інформацію, що у ПП „ВКФ „Гермесімпекс” відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал тощо, підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Відповідач вказує, що правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків, отже, відсутній обєкт оподаткування.

Письмовою заявою прокуратура Донецької області приєдналась до апеляційної скарги.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представником позивача висловлена згода із судовим рішенням місцевого суду та прохання залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Друкарня «Новий світ» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 09.08.1997 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 21981901, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, є особою, відповідальною за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання контракту про спільну діяльність № 03-01, укладеному 13.03.2001 р. з компанією „Спеситром Ентерпрайсис ЛТД” (Кіпр), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100246910.

ДПІ у Ленінському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

ДПІ у Ленінському районі м. Донецька була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Друкарня «Новий світ», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання контракту про спільну діяльність від 13.03.2011 р. № 03-01 з компанією „Спеситром Ентерпрайсис ЛТД” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП „Техкомплект-2005” з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 р., січень 2011 р. та ТОВ „ВКФ „Гермесімпекс” з податку на додану вартість за лютий 2011 р., за результатами якої був складений акт № 1422/23-1/218462941 від 10.06.2011 р., в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 1224599 грн., в тому числі за грудень 2010 р. на 230598 грн., за січень 2011 р. на 692398 грн., за лютий 2011 р. на 301603 грн. (Т.1 а.с.69-87).

На підставі даного акту 05.07.2011 р. ДПІ у Ленінському районі м. Донецька було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000972341 про збільшення ТОВ «Друкарня «Новий світ» як особі, відповідальній за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання контракту про спільну інвестиційну діяльність від 13.03.2001 р. № 03-01 з компанією „Спеситром Ентерпрайсис ЛТД”, суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1282251 грн., в тому числі за основним платежем 1224599 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 57652 грн. (Т.1 а.с.66).

Суд вважає зазначене рішення субєкта владних повноважень протиправним з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2001 р. компанією „Спеситром Ентерпрайсис ЛТД” з ТОВ «Друкарня «Новий світ» був укладений контракт № 03-01 про спільну інвестиційну діяльність (Т.2 а.с.49-69). Як зазначалось раніше, особою, відповідальною за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання контракту про спільну діяльність, є позивач.

На виконання умов контракту про спільну діяльність ТОВ «Друкарня «Новий світ» 05.01.2011 р. був укладений договір купівлі-продажу без номеру з ПП „Техкомплект-2005” на поставку продукції, найменування, кількість та ціна яких вказані в рахунках-фактурах (Т.1 а.с.229).

Крім того, на виконання умов контракту про спільну діяльність ТОВ «Друкарня «Новий світ» 01.02.2011 р. був укладений договір купівлі-продажу № 010210 з ПП „ВКФ „Гермесімпекс” на поставку продукції, найменування, кількість та ціна яких вказані в рахунках-фактурах (Т.1 а.с.205).

На виконання договорів у грудні 2010 р., січні, лютому 2011 р. були здійсненні поставки на адресу позивача товару паперу, поліетилену, різного виду плівок, фарб. Виконання договорів обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме: рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (Т.1 а.с.206-226,230-250; Т.2 а.с.1-18,29-48).

Отримані від ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди (Т.1 а.с.187-204).

Оприбуткування позивачем отриманого від ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” товару підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (Т.1 а.с.141-153).

Як встановлено в ході перевірки, так й в судовому засіданні, згідно з актом звірки розрахунків станом на 10.02.2011 р. заборгованості між позивачем та ПП „Технокомплект-2005” не значиться (Т.1 а.с.228).

Також в ході перевірки встановлено, що розрахунки за придбаний товар між позивачем та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” не здійснювались.

Крім того, із досліджених карток складського обліку матеріалів, технічних карток до замовлень вбачається, що придбаний позивачем товар був використаний у виготовленні різного роду друкованої продукції.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час здійснення господарських операцій у грудні 2010 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який регулює податкові правовідносини, починаючи з 01.01.2011 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Друкарня «Новий світ» є видавнича та поліграфічна діяльність. Відповідно до умов контракту про спільну інвестиційну діяльність № 03-01, видом спільної діяльності є виготовлення поліграфічної продукції. З метою одержання прибутку позивачем були укладені угоди з ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс”, за якими позивач придбав у цих підприємств різного роду товари для виготовлення поліграфічної продукції (папір, поліетилен, різного виду плівки, фарби). В подальшому позивачем придбані товари були використані у виготовленні поліграфічної продукції, про що свідчать досліджені судом картки складського обліку, технологічні картки до замовлень.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, витрати позивача з придбання товарів у ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 цього кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, видані ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів позивачем були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не приймає до уваги доводи органу державної податкової служби щодо не підтвердження в ході перевірки факту отримання (перевезення) товарів товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, документами на зберігання товару, журналу реєстрації довіреностей, тобто факту отримання продукції позивачем від ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс”.

Як зазначалось вище, документи про перевезення товарів (товарно-транспортні накладні) від ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” позивачем були досліджені в судовому засіданні. Той факт, що товарно-транспортні накладні не були надані в ході перевірки, ніяким чином не свідчить про недоведеність виконання господарських операцій, оскільки фактичне виконання спірних господарських операцій доведено в судовому засіданні іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність обєкту оподаткування у звязку з тим, що угоди з купівлі-продажу товарів мають ознаки нікчемності. Відповідач при цьому вказує, що ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” не мають трудових ресурсів, не мають власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей. Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на те, що господарські угоди, укладені позивачем з цими підприємствами, не спричинили реального настання правових наслідків.

На час виконання спірних договорів постачальники товару ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” здійснювали господарську діяльність, не були визнані банкрутом, не були ліквідовані, були платником податку на додану вартість.

Суд приходить до такого висновку, виходячи з того, що податковим органом не надано суду доказів протилежного.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, оскільки у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували ці доводи.

Крім того, ПП „Технокомплект-2005” та ПП „ВКФ „Гермесімпекс” декларувались податкові зобовязання з податку на додану вартість внаслідок здійснення господарських операцій з позивачем, що не заперечувалось представниками відповідача в суді апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи, товар отримувався директором позивача, на що не потрібно довіреності.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення про визначення податкового зобовязання було прийняте законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, місцевий суд правильно задовольнив позов, визнавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 20 січня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/13526/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня "Новий світ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко О.О.Шишов