Ухвала суду № 22570954, 11.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року справа №2а-9459/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т. Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі Дровниковій К.В.

за участю представника позивача ОСОБА_2 діючої за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 р. у справі № 2а-9459/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганську про визнання дій протиправними скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000302360,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання дій протиправними скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000302360.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 р. у справі № 2а-9459/11/1270 позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000302360 від 19 квітня 2011 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з судовим рішенням Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду № 2а-9459/11/1270 від 11.11.2011 р., прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України, неможливо підтвердити факт сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Представник позивача просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, письмово просив розглянути справу за їх відсутністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18 лютого 2011 року ТОВ «Луганський машинобудівний завод» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року за № 7539, у рядку 25 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 346448,00 грн. (а.с. 36-39)

Згідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську № 262/16/36827531 від 11.03.2011 про результати документальної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування, перевіркою показників податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року ТОВ «Луганський машинобудівний завод» встановлено помилки у її заповненні. Зокрема, встановлено, що платником податку у декларації за січень 2011 року до рядка 25 безпідставно включено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 286135,00 грн., яку підприємством задекларовано в декларації за грудень 2010 року. Фактично сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) у податковій декларації ТОВ «Луганський машинобудівний завод» за січень 2011 року повинна становити 60313,00 грн. (а.с. 72-73)

18.04.2011, Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Луганський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2011 року , якою встановлено порушення п. 187.1, ст. 187., п.200.4., ст.200 Податкового кодексу України та завищення заявлену суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 60313,00 грн. у звязку з тим, що згідно аналізу ланцюгів постачання податковий кредит у грудні 2011 року платником податків сформовано за рахунок підприємств, які мають незадовільні стани та ознаки «податкових ям» , що зазначено в акті перевірки № 225/23-616/36827531. (а.с. 16-21)

На підставі акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську 19.04.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000302360 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн. (а.с. 12)

Дані правовідносини регулюються Законом України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент формування податкового кредиту в грудні 2010 року.

Згідно п.1.6 цього Закону, податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки відповідно до приписів ст.200 Податкового Кодексу України, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду .

Органи Державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування здійснюють шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податків в установі банку, що його обслуговує протягом пяти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Суми, що не відшкодовані платнику податків протягом визначеного у цьому пункті строку, вважалися бюджетною заборгованістю.

Доводи апелянта про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України , колегією суддів не приймаються до уваги з наступних підстав. Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000302360 від 19.04.2011 суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена у податковій декларації ТОВ «Луганський машинобудівний завод» за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн. фактично сформована позивачем у декларації за грудень 2010 року як залишок відємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

Аналіз вищевикладених положень законодавства свідчить, що на момент формування позивачем податкового кредиту до складу податкового кредиту мали відноситись суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару (робіт, послуг) при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Документом, що посвідчував право на отримання податкового кредиту, вважалась податкова накладна, яка підтверджувала сплату податку на додану вартість. При цьому для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту платником податку (покупцем) Законом України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не було передбачено умов сплати сум податку на додану вартість до бюджету його контрагентом (продавцем).

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та виконав законодавчі умови отримання такого відшкодування.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ВІК” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень .

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 р. у справі № 2а-9459/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м.Луганську про визнання дій протиправними скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000302360 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 січня 2012р. Ухвала в повному обсязі складена 16 січня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді І.В.Геращенко

Л.В.Губська