Вирок № 22568478, 20.12.2011, Тростянецький районний суд Сумської області

1-224/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Янова Л. М.,

при секретарі - Голубнича О. В.,

з участю прокурора Шаповал О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тростянець, Сумської області, українець, громадянин України, освіта - середня-спеціальна, спеціальність столяр, непрацюючий, не одружений, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимий в сили ст. 89 КК України

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Злочин було скоєно при слідуючих обставинах.

В серпні 2011 року ОСОБА_1, маючи корисливий умисел на заволодіння чужим майном, який виник раптово, шляхом вільного доступу, так як раніше неодноразово перебував на території господарства по АДРЕСА_2 за дозволом господаря ОСОБА_2, скориставшись відсутністю останнього, біля приміщення гаража, що на території зазначеного господарства, вчинив таємне викрадення металевої желонки для чистки колодязних свердловин, належної ОСОБА_2

Таким чином, своїми злочинним діями ОСОБА_1 завдав майнових збитків потерпілому ОСОБА_2 на суму 402 грн. 75 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України визнав повністю. Пояснив, що на протязі тривалого часу, ще зі школи він знайомий з ОСОБА_2 ,з ним він підтримував товариські стосунки. Раніше він неодноразово перебував у останнього вдома, часто допомагав йому по господарству, інколи приходи до нього додому просто, щоб поспілкуватися з ним та запитати як у нього справи. Зазвичай приходив до ОСОБА_2 за його проханням допомогти у чомусь. До себе додому він дозволяв йому заходити та перебувати у його господарстві. Інколи траплялися випадки, що він залишався чекати на ОСОБА_2 на території його господарства, коли той десь затримувався у власних справах. Віктор сам говорив, щоб він чекав на нього там. В один із днів серпня 2011 року ,коли саме він не памятає ОСОБА_2 покликав його до себе додому, для того щоб допомогти йому у будівництві приміщення для сауни. Прийшовши до його господарства за його проханням, він відчинив хвіртку, що веде на територію його господарства, вказана хвіртка ніколи не зачиняється на будь-які запірні пристрої, а просто прикривається на ручку. Зайшовши на територію господарства, він помітив ,що на подвірї нікого не має, підійшовши до вхідних дверей будинку постукав у них, а потім спробував їх відчинити, але двері виявились зачиненими. Таким чином він зрозумів, що вдома не має нікого. Йому було відомо, що ОСОБА_2 є желонка для чистки колодязних свердловин. Також йому відомо, що вказана желонка завжди знаходилась збоку за приміщенням гаражу на території його господарства. Йому про це відомо, оскільки увесь час, скільки він був у нього на території господарства, то вона завжди знаходилась на тому ж місці. У цей час, коли він зрозумів, що вдома не має нікого, то вирішив викрасти вказану желонку, оскільки йому необхідні були гроші, для того щоб купити собі щось поїсти. Взявши вказану желонку, він помістив її у мішок, який знаходився неподалік гаражу, та виніс її через хвіртку, після чого пішов до себе додому. Вдома, він поклав дану викрадену желонку у приміщення сараю. Своїй матері він нічого не казав про неї та і вона сама її побачити не могла, оскільки до гаражу вона не заходить. Також додав, що у той час коли він здійснив крадіжку, то з ним разом проживала співмешканка ОСОБА_3. Коли він приніс желонку додому ,то своїй співмешканці також нічого не говорив про те, що вчинив крадіжку. Ще раз зазначив, що крадіжку вчинив самостійно, ніхто про неї не знав. Через декілька днів після цього, він запропонував своїй співмешканці, піти продати комусь желонку ,щоб отримати за неї гроші. При цьому він пояснив їй ,що дана желонка належить йому і що вона знаходилась у нього в сараї. На його пропозицію ОСОБА_3 погодилася та вони пішли продавати желонку. Конкретно вони не знали куди йти, тому просто пішли по вулицям та гадали запропонувати комусь із прохожих, яких зустрінуть по дорозі. Проходячи по вулиці Павлова в м. Тростянець, вони помітили чоловіка, він запропонував йому купити желонку, чоловік подивився на неї та погодився її придбати. Чоловік запитав, звідки у них дана желонка, на що він відповів ,що взяли її з дому і що вона належить йому, а продають її тому, що необхідні гроші. Чоловік сказав, що може купити дану желонку за 40 гривень, на що вони погодились. Чоловік дав їм 40 гривень, якими купюрами він вже не памятає, після чого вони пішли до магазину. В магазині скуповувалась співмешканка ОСОБА_3. Гроші, які вони отримали за желонку, витратили у повному обсязі.

Підсудний не оспорює фактичних обставин справи.

У відповідності до ст.299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, котрі ніким не оспорюються.

При цьому суд встановив, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного у суду немає. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.

Таким чином, суд вважає, що вказаними діями підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) тобто скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.

Вивченням особистості встановлено, що підсудний раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, вину визнав повністю та чистосердечно розкаюється у скоєному.

Обставинами, які помякшують покарання належить визнати: щире каяття, вину визнав повністю та чистосердечне розкаяння у скоєному.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, наявність помякшуючих покарання обставин та обтяжуючих вину обставин, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі та звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази по справі: металева желонка для чистки колодязних свердловин, що знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 під схороною розпискою - залишити у потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі: 168 грн.84 коп. за проведення товарознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 2557489181981, код класифікації доходів бюджету 25010100.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 299 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і по цьому закону призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік, поклавши на нього згідно ст.76 КК України обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з часу проголошення вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити попередній підписку про невиїзд.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі: 168 грн.84 коп. за проведення товарознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 2557489181981, код класифікації доходів бюджету 25010100.

Речові докази по справі: металева желонка для чистки колодязних свердловин, що знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 під схороною розпискою - залишити у потерпілого.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Л. М. Янова