Рішення № 2256562, 15.07.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2008 р. Справа № 04-13/2585

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Упир І.І., при секретарі - Голосінській Н.М.,

 за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_3. -генеральний директор,

ОСОБА_4 - представник за довіреністю,

від відповідача -ОСОБА_1-приватний підприємець,

ОСОБА_2. -представник за довіреністю ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Шевченківського національного Заповідника до приватного підприємця ОСОБА_1 про припинення дій, які порушують права на постійне користування земельною ділянкою та усунення порушення режиму території

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов про припинення дії, які порушують право Шевченківського національного Заповідника на постійне користування земельною ділянкою та усунути порушення режиму території з боку приватного підприємця ОСОБА_1шляхом заборони останній здійснювати торгівлю на території Шевченківського національного заповідника без дотримання встановленого заповідником порядку здійснення такої діяльності.

Заявою про уточнення позовних вимог від 27.06.2008 року № 218 позивач уточнив позовні вимоги і просить суд зобов”язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити, привести в придатний до використання стан та повернути титульному користувачеві -Шевченківському національному заповіднику, самостійно зайняту нею земельну ділянку розташовану на території нижнього парку заповідника біля автомобільної стоянки.

Відповідно до ст. 22 ГПК України суд ухвалив уточнення позовних вимог прийняти.

Відповідач у відзиву на позов та представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечили з мотивів, що

- позивачем порушений порядок досудового врегулювання спору по уточненій позовній заяві оскільки позивачем порушений порядок досудового врегулювання господарського спору, встановленого ст. 5 ГПК України;

- порушені вимоги ст..54 ГПК України, в заяві не визнані обставини на яких ґрунтуються нові позовні вимоги, не зазначені докази на яких ґрунтуються нові позовні вимоги;

- факт самовільного зайняття земельної ділянки не підтверджується;

- відповідач має дозвіл на ведення торгівельної діяльності на земельній ділянці у підніжжі Тарасової гори.

Вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Позивач в постійному користуванні має земельну ділянку історико-культурного призначення площею 37,2163 га, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею НОМЕР_1 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52 09.12.2003 року.

Згідно п. 3.6 Положенням про Шевченківський національний заповідник затверджено Наказом Міністерством Культури і туризму України від 09.12.2005 року № 1000 на території заповідника Забороняється проведення без дозволу заповідника будь-яких публічних, культурно -мистецьких акцій, концертів, презентацій, рекламних копаній, колективних та персональних святкувань, акцій протесту, виборчих заходів, торгівлі промисловими і продуктовими товарами, виробнича діяльність.

Відповідач з 2000 року кожен рік в період туристичного сезону (квітень - листопад) самовільно займає територію нижнього парку, в районі автостоянки, площею 0, 02 га без дозволу адміністрації заповідника, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог Земельного законодавства від 09.07.2007 року.

Відповідач в засіданні суду не заперечує, що цією земельною ділянкою вона користується і в цьому році.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідач відповідно до ст.ст. 93,124 Земельного кодексу України може мати в користувані земельну ділянку лише на умовах оренди.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступаючи до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п.п. 2,3 ст. 125 Земельного кодексу України).

В судовому засіданні відповідач не надав суду жодного доказу яким би підтвердив правомірність розміщення торгової точки на земельній ділянці позивача, відповідно до вимог Земельного законодавства.

Рішення, Канівською міською радою, про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки для торгівлі на території заповідника в районі автостоянки площею 0, 02 га не приймалося. Договір оренди цієї земельної ділянки між Канівською міською радою і ПП ОСОБА_1 не укладався.

Доводи відповідача та його представника в засіданні суду про те, що виконавчим комітетом Канівської міської ради йому наданий дозвіл на торгівлю в цьому районі не є підставою для зайняття земельної ділянки, що належить заповіднику.

Відповідач самовільно зайняла земельну ділянку заповідника площею 0, 02 га для здійснення своєї підприємницької діяльності.

Самовільним зайнятим є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закони і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Дозвіл на встановлення торгового кіоску (шатра) адміністрація Заповідника приватному підприємцю ОСОБА_1 не надавала. Таким чином, у відповідача немає правових підстав користуватися земельною ділянкою площею 0, 02 га на території нижнього парку заповідника, в районі автостоянки.

Заперечення відповідача проти позову з мотивів порушення позивачем ст.ст.5, 54 ГПК України суд вважає є помилковими і спростовуються матеріалами справи.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов”язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Самовільно зайняті земельні ділянки згідно ст. 212 Земельного кодексу України, підлягають поверненню власником землі або землекористувачем без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в засіданні суду не довів правомірність зайняття і користування земельною ділянкою площею 0, 02 га на території заповідника тому, суд вважає позов задовольнити та зобов”язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити, привести в придатний до використання стан та повернути титульному користувачеві -Шевченківському національному заповіднику, самовільно зайняту земельну ділянку розташовану на території нижнього парку заповідника біля автомобільної стоянки.

Витрати по держмиту в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49 , 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити, привести в придатний до використання стан та повернути титульному користувачеві -Шевченківському національному заповіднику, самовільно зайняту ділянку розташовану на території нижнього парку заповідника біля автомобільної стоянки.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1 на користь Шевченківсьького національного заповідника, м. Канів, Черкаська область, Тарасова гора, код - 02226180 -- 85 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя І.І.Упир

Рішення підписано 22.07.2008 р.