Рішення № 22557573, 25.08.2011, Київський районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-2391/2011

25.08.2011 рокум. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого, судді Гуріної О.В.

за участю секретаря Малеванової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим надійшов позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №DN80AM00000164, за яким ПАТ КБ «Приватбанк» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в розмірі 14687,18 доларів США з кінцевим строком повернення 09.09.2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9,96% річних. Відповідно до укладеного між сторонами договору позичальник зобовязався повернути кредит та сплачувати всі нараховані проценти за договором кредиту згідно з графіком повернення кредиту. Виконання грошового зобовязання за кредитним договором забезпечено заставою автомобіля ВАЗ, модель 211120, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Проте вимоги банку позичальником не виконано, станом на 12.05.2011 року загальний розмір заборгованості становить 13046,53 доларів США, з яких заборгованість за кредитом 10150,29 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом 2128,05 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом 344,16 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 424,03 доларів США. Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 13046,53 дол. США звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Судові витрати покласти на відповідачів.

У судове засідання представник банку не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій заявлені вимоги підтримала, проти заочного порядку розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Неявка відповідача не перешкоджає розглядові справи, оскільки він таким чином реалізував своє право на участь у судовому засіданні.

Суд, зясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами на засадах змагальності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі кредитного договору № DN80AM00000164, що був укладений 10.09.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та позичальником ОСОБА_1 На виконання умов договору банк надав позичальнику кредит в сумі 14687,18 доларів США на строк до 09.09.2014 року, а останній зобовязувався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у встановлений договором строк. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором застави від 10.08.2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_1, відповідно до умов якого у заставу банку переданий автомобіль ВАЗ, модель 211120, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал, номер кузова: VIN-НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_1 Згідно з розрахунком банку заборгованість за договором кредиту позичальника ОСОБА_1 станом на 12.05.2011 року складає 13046,53 доларів США (а.с. 5-6).

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до пункту 2.3.7 кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання дати повернення кредиту, передбаченої цим договором, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно у разі порушення позичальником зобовязань за кредитним договором.

На адресу ОСОБА_1 21.04.2011 року банком надсилалось повідомлення про наявність заборгованості за кредитом та необхідність її погашення у встановлений строк. Відповідач попереджувався, що у разі невиконання своїх зобовязань банк буде вимушений звернутись до суду за захистом своїх інтересів, проте вимоги банку позичальником не виконано.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання по номінальній вартості на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися у випадках та в порядку, встановленими законом.

Відповідно до ст.533 ЦПК України грошове зобовязання має бути виконано в гривнях, а якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно офіційного курсу гривні до долару США, який складає 7,9654, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 103920,83 грн.

Відповідач не оспорив факт наявності заборгованості та розрахунок, наданий позивачем, у судове засідання не зявився, письмових заперечень на позов не надіслав.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п.5.7.1. договору застави від 10.09.2007 року заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави відповідають вимогам чинного законодавства і не порушують прав відповідача ОСОБА_1

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст.14, 258, 525, 526, 551, 589, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 19, 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80AM00000164 від 10.09.2007 року в розмірі 103980,84 грн. звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки ВАЗ, модель 211120, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал, номер кузова: VIN-НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_1 шляхом продажу автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 1039,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги

Суддя