Рішення № 22554696, 09.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа№ 5015/495/12

Господарський суд Львівської області у складі:

Судді Костів Т.С.

При секретарі Зошій М.Р.

розглянув справу

за позовом: приватного підприємства “Компанія “Львівське море”, м.Винники

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Чсад-Яворів”, смт. Шкло, Львівська область

про стягнення 15528,87 грн.

Представники:

від позивача: Федоренко М.О.

від відповідача: П”ятковська І.П.

Представникам сторін, які беруть учать у справі, розяснено їх права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: позовні вимоги заявлено приватним підприємством “Компанія “Львівське море”, м. Винники до товариства з обмеженою відповідальністю “Чсад-Яворів”, смт. Шкло, Львівська область про стягнення 15528,87 грн., з яких 14789,40 грн. основний борг, 739,47 грн. штраф.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2012 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 01.03.2012 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 01.03.2012 р.. В судовому засіданні 29.03.2012 р. оголошено перерву, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 01.01.2011 р. Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №21, згідно із п. 1.1. якого покупець приймає та оплачує товар на умовах і порядку, визначених договором. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.4.). Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються у видатковій накладній (п. 2.5.). Основою для проведення оплати є товарна та податкова накладні (п. 4.8.). У випадку прострочення сплати за поставлений товар більш ніж на 15 днів, постачальник має право вимагати сплати штрафу в розмірі 5% від вартості несплаченої частки товару (п. 5.2.). На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 76772,50 грн., у т.ч. за накладними №043 від 31.01.2011 р. на 12709,15 грн., №081 від 25.02.2011 р. на 41401,50 грн., №131 від 15.03.2011 р. на 22661,85 грн.. Однак, відповідач оплачував товар лише частково платіжними дорученнями №60 від 02.02.2011 р. на 2873,10 грн., №61 від 02.02.2011 р. на 4710 грн., №81 від 08.02.2011 р. на 15400 грн., №92 від 11.02.2011 р. на 39000 грн.. Сума основного боргу становить 14789,40 грн. Просив позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на неукладеність договору, оскільки не погоджено предмет, ціну та строк дії договору, підписаний договір не Устименком В.В., а іншою особою, а директор в силу п. 11.5. статуту відповідача мав право придбавати та відчужувати майно лише на суму до 5000 доларів США, тобто, 39700 грн.. Звертає увагу на відсутність посилань у накладних на договір поставки, підписання накладних невстановленими особами, їх невідповідність ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Посилається на те, що працівникам відповідача не видавались довіреності на отримання у позивача товарно-матеріальних цінностей. Ствердив також, що господарським судом Львівської області розглядається справа №50154/521/12 за позовом тзОВ “Чсад-Яворів” до ПП “Компанія “Львівське море” про стягнення помилково сплачених коштів в сумі 72633,10 грн., що свідчить про несхвалення відповідачем такого правочину. Просив у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.01.2011 р. Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №21, згідно із п. 1.1. якого покупець приймає та оплачує товар на умовах і порядку, визначених договором. Асортимент, кількості та ціни на товар вказуються в накладних (специфікаціях, рахунках-фактурах), які є невідємними частинами договору (п. 1.2.). Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.4.).Постачальник зобовязується прийняти від покупця замовлення на поставку товару та погодити його у 2-денний термін з дня отримання замовлення. Замовлення повинно містити асортимент ат кількість товару (п. п. 2.1., 2.2.). Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню (п. 2.5.). Основою для проведення оплати є товарна та податкова накладні (п. 4.8.). Загальна вартість договору визначається вартістю товару, поставленого протягом строку дії договору (п. 4.3.). У випадку прострочення сплати за поставлений товар більш ніж на 15 днів, постачальник має право вимагати сплати штрафу в розмірі 5% від вартості несплаченої частки товару (п. 5.2.).

Посилання позивача на неукладеність договору не доведена суду у встановленому порядку належними доказами. Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Закон не обумовлює рівня конкретизації погоджених умов. Зі змісту договору вбачається погодження сторонами істотних умов договору.

Не доведено суду також у встановленому порядку твердження відповідача про підписання договору не директором Устименко В.В., а іншою не встановленою особою. Жодних доказів цьому твердженню відповідач не надав, клопотань про проведення відповідної експертизи у встановленому порядку не подавав. Та обставина, що у відповідності до п. п. 11.5. статуту відповідача в новій редакції, зареєстрованій 15.07.2008р., - чинного на дату укладення договору, директор мав право підписувати договори (контракти) лише на суму до 5000 доларів США, тобто, 39700 грн., не свідчить про недійсність договору тим більше, що такої зустрічної позовної вимоги відповідач не заявляв.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 94 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. При цьому, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Однак, доказів того, що позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обмеження повноважень директора, відповідач суду не надав. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що отримуючи товар та здійснюючи за нього часткову оплату, відповідач схвалював укладений договір, що не спростовується зміною правової позиції відповідача після отримання даної позовної заяви.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 76772,50 грн., у т.ч. за накладними №043 від 31.01.2011 р. на 12709,15 грн., №081 від 25.02.2011 р. на 41401,50 грн., №131 від 15.03.2011 р. на 22661,85 грн.. Та обставина, що накладні не містять посилань на договір, не свідчить про позадоговірний характер такої поставки, оскільки відповідач приймав цей товар та здійснював часткову оплату за нього на підставі договору і з посиланням на договір №21 від 01.01.2011 р. в платіжних дорученнях.

Відповідач посилається на ту обставину, що довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаними накладними він не надавав, що він підтверджує копією журналу реєстрації довіреностей. Однак, з накладних вбачається. що підпис особи одержувача на накладних засвідчений відтиском печатки відповідача, справжність якого відповідач не заперечував. Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 94 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

При цьому, Міністерством фінансів України з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. №381 "Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. N 809" 5 травня 2008 року видано наказ №647 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 445/15136. Зазначений наказ скасовує порядок суворого обліку бланків довіреностей на одержання цінностей.

Заперечення відповідача щодо неотримання товарно-матеріальних цінностей також спростовуються відомостями на відпуск нафтопродуктів Ф №16-НП, що відповідають даним накладних. Згідно із п. 10.3.2.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою N 16-НП. Крім того, матеріалами справи підтверджується факт видачі позивачем та включення відповідачем до бухгалтерського обліку відповідних податкових накладних, що підтверджується податковими накладними, реєстрами, деклараціями.

Однак, відповідач оплачував товар лише частково платіжними дорученнями №60 від 02.02.2011 р. на 2873,10 грн., №61 від 02.02.2011 р. на 4710 грн., №81 від 08.02.2011 р. на 15400 грн., №92 від 11.02.2011 р. на 39000 грн.. Сума основного боргу становить 14789,40 грн.. Належних доказів безпідставності такої часткової оплати чи наявності передбачених законом чи договором підстав для неповної оплати товару суду не надано.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно із ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що належний до сплати відповідачем штраф, передбачений договором становить 739,47 грн.

Враховуючи наведене, позов слід задоволити, судові витрати підлягають покладенню на відповідача, згідно норм ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Чсад-Яворів” (смт. Шкло, Львівська область, код ЄДРПОУ 30648880) на користь приватного підприємства “Компанія “Львівське море” (м.Винники, вул.Галицька, 113, код ЄДРПОУ 37162732) 14789,40грн. боргу, 739,47грн. штрафу та 1411,50 грн. судового збору.

3.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 11.04.2012 року.