Рішення № 22554432, 06.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна, 4.

06.04.12 Справа № 5009/311/12

За позовом: Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»(69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Оріхівський карєр формувальних матеріалів»(70500, м. Оріхів Запорізької області, вул. Пісочна, 11)

про розірвання договору оренди обладнання та повернення орендованого майна.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 13/05-11 від 05.10.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4 від 30.01.2012р.;

ОСОБА_3., довіреність № 11 від 01.09.2011р.;

Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Оріхівський карєр формувальних матеріалів»про розірвання договору оренди обладнання № 07/07-А від 26.02.2007р., укладеного між Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»та Відкритим акціонерним товариством «Оріхівський карєр формувальних матеріалів», а також зобовязання Відкритого акціонерного товариства «Оріхівський карєр формувальних матеріалів»повернути орендоване майно, що є предметом договору оренди № 07/07-А від 26.02.2007р., шляхом передачі майна за актом передачі ДП «Запорізький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 173, 174, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 212, 509, 526, 610, 628, 629, 651, 783, а також умови укладеного між сторонами договору оренди обладнання та додаткової угоди від 31.03.2011р. При цьому вказує, що на виконання п. 7.1 спірного договору позивачем 28.02.2007р. згідно Акту прийому-передачі в оренду рухомого майна було передано ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» вичерпний перелік майна. Також, позивач відзначає про підписання між сторонами додаткової угоди від 31.03.2011р. про дострокове розірвання договору, за змістом п. 2 якої договір вважається розірваним з дати підписання акта приймання-передачі (повернення) майна, проте, не зважаючи на неодноразові звернення з вимогою підписання відповідних актів, відповідач ухиляється від підписання Акту приймання-передачі переданого за договором майна. Наведене, за твердженням позивача, є підставою для розірвання договору оренди обладнання № 07/07-А від 26.02.2007р. та зобовязання відповідача повернути орендоване майно. Крім того, вказує на незадовільний стан майна, яке знаходиться у користуванні відповідача згідно договору оренди, що, на думку позивача, є також підставою для розірвання договору у відповідності з п. 8.2 Договору та п. 3 ст. 783 Цивільного кодексу України. Посилаючись на норми ст. 387 Цивільного кодексу України, позивач вважає обґрунтованим звернення до суду за захистом свого права, як власника майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2012р. порушено провадження у справі № 5009/311/12, розгляд справи призначено на 10.02.2012р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із необхідністю витребування від сторін додаткових доказів у судовому засіданні, відкритому 10.02.2012р., оголошувалася перерва до 15.03.2012р. та до 26.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. строк вирішення спору у справі № 5009/311/12 було продовжено за клопотанням позивача до 08.04.2012р., розгляд справи відкладено до 06.04.2012р.

Приватне акціонерне товариство «Оріхівський карєр формувальних матеріалів»(правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Оріхівський карєр формувальних матеріалів») у відзиві за позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує. Позовну заяву вважає такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Вказує, що обов'язки, покладені на відповідача договором оренди, виконуються ним належним чином, орендна плата сплачується в повному обсязі, жодних скарг, заяв претензій стосовно невиконання, або належного виконання умов договору від позивача не надходило, отже відсутні будь-які порушення з боку відповідача, а тому відсутні підстави для розірвання договору. Зауважує, що майно зберігається відповідачем у належному стані, у разі доцільності буде здійснено його поточний ремонт, в якому на даний час немає потреби. Посилання позивача на незадовільний стан переданого в оренду вважає безпідставним, оскільки комісія проводилася односторонньо позивачем, а тому прийняте нею рішення не є об'єктивним та неупередженим, крім того, не було залучено фахівців які б могли встановити дійсний стан майна і надати рекомендації щодо його стану та необхідності проведення ремонтних робіт. Відповідач стверджує, що жодних звернень стосовно необхідності вчинення будь яких дій стосовно незадовільного стану орендованого майна від позивача до моменту його звернення до суду не надходило. Крім того вказує, що потреба у ремонті не є підставою для розірвання договору і відповідно до п.8.2 Договору позивач може виступати з ініціативою щодо внесення змін або розірвання договору у разі погіршення стану орендованого майна, що сталося внаслідок невиконання або неналежного виконання умов Договору, проте, наявність таких дій з боку відповідача, а також факт погіршення стану переданого в оренду майна позивачем не доведено. Щодо посилання позивача на те, що між сторонами було укладено Угоду про розірвання Договору оренди, вказує, що ця угода по своїй суті має характер угоди про наміри і визначає порядок розірвання відповідного договору за певних обставин, але з урахуванням ненастання відповідних обставин не може вважатися підставою для розірвання цього договору. Також відповідач звертає увагу, що позивач намагається безпідставно розірвати договір оренди майна, чим суттєво порушує інтереси відповідача та фактично змушує його до дій щодо дострокового повернення майна, які не відповідають його вільному волевиявленню, а отже порушує один з основних принципів цивільних правовідносин.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви.

Представники відповідача у судовому засіданні в повному обсязі підтримали доводи, викладені у відзиві на позов.

В судовому засіданні 06.04.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2007 року між Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»(Орендодавцем, позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Оріхівський карєр формувальних матеріалів»(Орендарем, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Оріхівський карєр формувальних матеріалів», відповідач у справі) було укладено договір оренди обладнання № 07/07-А (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування обладнання (надалі майно) згідно додатку № 1 до Договору, який підписується одночасно з цим договором і є його невідємною частиною, розташованого за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Андрівка, вул. Шкільна, 129-А, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить станом на 26.02.2007р. 909903,00 грн.

Пунктами 2.4 та 2.5 Договору сторонами обумовлено, що у разі припинення цього Договору, майно повертається Орендарем Орендодавцю за актом приймання-передачі. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обовязок зі складання такого акта покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі погодженої сторонами договірної вартості і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 8200,00 грн. (без ПДВ).

За визначенням пунктів 8.1 та 8.2 Договору Орендодавець має право контролювати наявність, стан та ефективність використання майна, а також виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 5 років і діє з дати укладення договору по 28 лютого 2012 року включно.

Відповідно до п. 10.9 Договору узгоджено, що договір може бути достроково розірваний на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:

-користується майном не відповідно до умов договору;

-навмисно або з необережності погіршує стан орендованого майна;

-систематично порушує термін здійснення будь-яких платежів за цим договором;

-передає орендоване майно (або його частину) в суборенду без дозволу Орендодавця та укладає договори про сумісну діяльність, де внеском сторони є право на оренду орендованого за цим договором майна.

Орендоване майно прийнято ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів»за відповідним актом прийому-передачі від 28.02.2007р.

Додатковими угодами № 1 від 18.06.2008р., № 2 від 06.08.2008р. та № 3 від 09.02.2009р. сторонами вносилися зміни до умов договору щодо розміру орендної плати та порядку розрахунків.

Додатковою угодою № 4 від 22.06.2009р. сторонами пункт 10.1 Договору викладено у наступній редакції: «Цей договір є укладеним строком на 10 років, який діє з дати укладання по 26 лютого 2017 року».

31.03.2011р. сторонами було укладено Угоду про розірвання Договору оренди обладнання № 07/07-А від 26.02.2007р., в п. 2 якої визначено, що договір вважається розірваним з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.

За твердженням позивача, не зважаючи на наявність підписаної між сторонами Угоди про розірвання Договору оренди та неодноразові його звернення до відповідача з вимогою підписання відповідних актів, останній ухиляється від підписання акту приймання-передачі переданого за договором майна. Також, позивач посилається на незадовільний стан орендованого майна. Наведене, за твердженням позивача, є підставою для розірвання договору оренди обладнання № 07/07-А від 26.02.2007р. у відповідності з п. 8.2 Договору та п. 3 ст. 783 Цивільного кодексу України, а також зобовязання відповідача повернути орендоване майно.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди обладнання № 07/07-А від 26.02.2007р., укладеного між Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»та Відкритим акціонерним товариством «Оріхівський карєр формувальних матеріалів», а також зобовязання відповідача повернути орендоване майно шляхом передачі майна за актом приймання-передачі ДП «Запорізький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Законодавчими актами України, що передбачають порядок та підстави розірвання договору, є Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Загальні підстави розірвання цивільно-правових договорів, визначені у нормах глави 53 Цивільного кодексу України, зокрема ст. ст. 651, 652 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Істотні порушення, на думку позивача, полягають у незадовільному стані майна, яке знаходиться у користуванні відповідача згідно договору оренди. На підтвердження зазначеного позивач посилається на акт огляду та технічного стану обєктів основних засобів від 21.10.2011р., складений комісією у складі представників позивача.

Проте, наведений акт не може бути прийнятий як беззаперечний доказ істотного порушення відповідачем умов договору в якості підставі для розірвання договору, оскільки комісія проводилася позивачем у односторонньому порядку без виклику представників відповідача. Позивачем не надано доказів залучення до огляду фахівців які б могли встановити дійсний стан майна і надати рекомендації щодо його стану та необхідності проведення ремонтних робіт, а також документально не підтверджено чи відбулися зміни у стані майна з періоду надання його в оренду. Слід приймати до уваги, що обставини проведення технічного огляду відповідачем заперечуються, про що позивачу направлено лист від 08.11.2011р. за вих. № 235/3, в якому було запропоновано створити спільну комісію для огляду та перевірки технічного стану обєктів оренди і за наслідками яких підписати Акт огляду та технічного стану обєктів.

Крім того, за умовами Договору, зокрема його пунктів 5.4 та 5.6, до обовязків відповідача віднесено здійснення поточного ремонту орендованого майна за узгодженням з орендарем. Отже, необхідність проведення ремонту орендованого майна сама по собі не може бути підставою для розірвання договору, оскільки здійснення таких робіт передбачено умовами договору і відповідач від їх проведення не відмовляється.

Відповідно до п. 8.2 Договору, на який посилається позивач в якості підстави для розірвання Договору, позивач може виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору. Проте, позивачем не надано жодних доказів того, що з боку відповідача були наявні такі дії, які погіршували б стан орендованого ним майна.

Інших обставин, які б свідчили про допущення відповідачем істотних порушень умов договору і могли б бути підставою для дострокового розірвання Договору позивачем не наводиться.

Як вже зазначалося вище, в п. 10.9 Договору узгоджено, що договір може бути достроково розірваний на вимогу Орендодавця, якщо Орендар: користується майном не відповідно до умов договору; навмисно або з необережності погіршує стан орендованого майна; систематично порушує термін здійснення будь-яких платежів за цим договором; передає орендоване майно (або його частину) в суборенду без дозволу Орендодавця та укладає договори про сумісну діяльність, де внеском сторони є право на оренду орендованого за цим договором майна

Матеріали справи свідчать, що обов'язки, покладені на відповідача договором оренди, виконуються ним належним чином, претензії щодо сплати орендної плати та використання орендованого майна з боку позивача відсутні, а тому відсутні підстави для розірвання договору.

Відносно посилання позивача на факт підписання сторонами 31.03.2011р. угоди про розірвання Договору суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 цієї Угоди договір вважається розірваним з дати підписання акта приймання-передачі (повернення) майна. Також, в п. 3 Угоди сторони домовились після підписання даної угоди провести інвентаризацію орендованого Орендарем згідно Договору майна. Пунктом 4 Угоди визначено, що Орендар після проведення інвентаризації, передбаченої п. 3 даної Угоди, зобовязується повернути Орендодавцю орендоване за Договором майно згідно акту приймання-передачі (повернення).

Таким чином, вказана угода по своїй суті має характер угоди про наміри, але вона не містить жодних зобов'язань відповідача достроково розірвати договір та передати майно на першу вимогу позивача, не містить будь-яких строків, коли має відбутися таке розірвання, а визначає порядок розірвання Договору за певних обставин, але з урахуванням ненастання відповідних обставин не може вважатися підставою для розірвання цього договору.

Як свідчать обставини справи, інвентаризація, проведення якої передбачено пунктами 3 та 4 Угоди сторонами не проводилася, що сторонами не заперечується. Акт приймання-передачі (повернення) майна не підписано.

За наведених обставин посилання позивача на ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України суд вважає недоречним, оскільки в даному випадку проведення інвентаризації має передувати підписанню відповідного акта приймання-передачі (повернення) майна. Відтак, посилання позивача на зазначену угоду як на свідчення фактичного розірвання договору безпідставне та завчасне з урахуванням невиконання цієї угоди як з боку позивача, так і з боку відповідача.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню ані позовна вимога про розірвання укладеного між сторонами договору, ані вимога про зобов”язання відповідача повернути орендоване майно шляхом передачі за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, за наведених у позовній заяві підстав, а також з огляду на надані сторонами докази, позовні вимоги не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Отже, суд у задоволенні позову відмовляє повністю.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, 64, 82, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»(м. Запоріжжя) до Приватного акціонерного товариства «Оріхівський карєр формувальних матеріалів»(м. Оріхів Запорізької області) про розірвання договору оренди обладнання та повернення орендованого майна відмовити повністю.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.04.2012р.