Рішення № 22554401, 09.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/9/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

09.04.12 Справа № 5009/499/12

за позовною заявою: товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія БудАльянс” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, к.14)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

про скасування протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електроенергією

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Павличенко В.І. , директор;

ОСОБА_1 ( дов. № 1 від 01.02.2012 р.).

від відповідача: ОСОБА_2 ( дов. № 167 від 24.05.2011 р.).

СУТЬ СПОРУ:

07.02.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія БудАльянс” з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії Запорізьких міських електричних мереж відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією від 26.01.2012 р., оформлене протоколом від 26.01.2012р.

Ухвалою від 08.02.2012р. порушено провадження у справі № 5009/499/12, судове засідання призначено на 01.03.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалами від 01.03.2012р., від 21.03.2012р. розгляд справи відкладений відповідно на 21.03.2012р., на 04.04.2012р.

В судовому засіданні 04.04.2012р. оголошено перерву до 09.04.2012р.

Розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.04.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 06.01.2012р. відповідачем складено акт про порушення № 00007811 за фактом відсутності пломб на приладах обліку електричної енергії. Також, 06.01.2012р. працівниками відповідача опломбовано належним чином прилади обліку, про що складений акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії. 26.01.2012р. комісія структурного підрозділу відповідача - Запорізькі міські електричні мережі з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією прийняла рішення: виконати розрахунок недорахованої електроенергії по акту згідно Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р. із змінами і доповненнями Постановами НКРЕ № 154 від 08.02.2007р., № 1384 від 18.12.2008р., № 1338 від 14.10.2010р. за період з 07.07.2011р. по 06.01.2012р., кількість недорахованої електроенергії складає 95000 кВт.г. на суму 97 635,91 грн. Зазначене рішення оформлене протоколом. Позивач вважає, що рішення є незаконним, оскільки оформлене із порушенням діючого законодавства, в тому числі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р. Комісією не враховано, що позивач вже значний період часу (в тому числі з 07.07.2011р. і до 26.12.2011р.) не здійснював ніякої діяльності, в тому числі будівельних робіт на об'єкті незавершеного будівництва, розташованому за адресою м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1. Згідно п. 2.5 Методики в основу розрахунку визначення обсягу та вартості електричної енергії повинна бути покладена кількість робочих днів ТОВ “Компанія БудАльянс”. Просить суд в позові відмовити.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що комісією правомірно були не враховані вказані обставини позивача, оскільки поставка електричної енергії на об'єкти споживача проводиться доти, поки їх не буде відключено в установленому порядку, а обсяг спожитої електричної енергії визначається за допомогою розрахункових засобів обліку, або згідно Методики у разі виявлення порушень ПКЕЕ. При проведенні розрахунку обсягу недовраховної електроенергії tДОб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.) протягом 24 год. була визначена на підставі договору про постачання електричної енергії від 27.05.2008 року № 10651. Просить суд в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія БудАльянс”(позивач) є споживачем електричної енергії на підставі договору № 10651 від 27.05.2008р. про постачання електричної енергії, укладеного з ВАТ “Запоріжжяобленерго” (відповідачем).

06.01.2012р. представники ВАТ “Запоріжжяобленерго” здійснили вихід на обєкт позивача будівельний майданчик, що знаходиться за адресою вул. Бородинська, 1, м. Запоріжжя, для здійснення перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

Перевіркою встановлено порушення п. 6.40. Правил користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (далі ПКЕЕ), а саме: зрив пломб ВАТ "Запоріжжяобленерго" № 14709416, № 14709491, № 14709409, № 14709500, установлених на огорожі рубильника, запобіжників трансформаторів струму, до облікових кіл, що указано в акті про пломбування від 28.10.2008р.

Факт виявленого представниками енергопостачальника порушення споживачем вимог ПКЕЕ було оформлено актом про порушення від 06.01.2012р. № 00007811, який складено у присутності споживача. Акт підписаний представниками енергопостачальника та директором ТОВ “БудАльянс” Логвиненко Є.Л. Зауважень до складеного акту споживач не надав. В акті зазначено зміст виявленого порушення та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії. До акту додано графічне зображення схеми підключення та місця зриву пломби. Акт про порушення було вручено споживачу того ж дня під розпис, та запрошено на засідання комісії з розгляду актів на 19.01.2012р. за адресою м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, к. 306.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення було прийнято рішення виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії по акту згідно підпункту 2 пункту 2.1. Методики, за період роботи з 07.07.2011р. по 06.01.2012р., час роботи - 24 год. та визначити обсяг недоврахованої електричної енергії у кількості 95 000 кВт/год. на суму 97 635,91 грн.

Рішення комісії оформлено протоколом від 26.01.2012р., копія якого, разом з розрахунком по акту та рахунком на сплату отримано споживачем на засіданні особисто під розпис. З цього дня рішення комісії набрало чинності (пункт 6.42. ПКЕЕ).

Отже, кінцевим терміном сплати вартості недоврахованої електричної енергії є 26.02.2012р. Позивач в зазначений термін, рахунок на сплату недоврахованої електричної енергії не сплатив.

Позивач з рішенням комісії не погодився та звернувся до суду з позовом у даній справі.

Предметом позову є вимоги про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії Запорізьких міських електричних мереж ВАТ “Запоріжжяобленерго” з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією від 26.01.2012р., оформлене протоколом від 26.01.2012р.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно пункту 3.1. ПКЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (пункт 3.2. ПКЕЕ).

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3. ПКЕЕ).

Пунктом 10.2. ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, та інше.

Відповідно до пункту 6.41. ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову.

Пунктом 6.42. ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до пункту 6.43. ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Пунктом 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562 (Методика) встановлено, що вона застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. Методики - пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів - є порушенням ПКЕЕ, виявлення якого є підставою для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в порядку передбаченому пунктом 2.5. Методики.

Зокрема, у пункті 2.5. Методики зазначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт/год) визначається за формулою (2.4): Wдоб = Р tдоб Кв,

де: Р - потужність (кВт), визначена як сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що визначається на підставі Договору;

Кв (Кв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер-, день), визначається за формулою (2.6): Дпер =Дпор + Дусун,

де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Позивач вказує на те, що комісією під час розгляду акту не було враховано того, що з липня 2011 до початку 2012 підприємство не вело будь-яких робіт на території будівельного майданчику в зв'язку з відсутністю коштів та дозволу на виконання будівельних робіт, монтаж баштового крану був проведений лише 30.12.2011р., крім того у липні 2011 року на території будівельного майданчику відбулося розкрадання електричного кабелю.

Проте, суд вважає, що комісією правомірно були не враховані вказані обставини, оскільки відповідно до пункту 7.1. ПКЕЕ електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Сам факт ведення чи не ведення господарської діяльності не припиняє поставку електричної енергії на об'єкти споживача.

Відповідно до пункту 7.8. ПКЕЕ електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією (основним споживачем) за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін. Крім того відключення електроустановок споживача здійснюється у разі виявлення порушень, зазначених у пунктах 7.5 та 7.6 цих Правил, та/або на виконання вимоги постачальника електричної енергії чи на виконання припису відповідного центрального органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України (пункт 7.7.).

Отже поставка електричної енергії на об'єкти споживача проводиться доти, поки їх не буде відключено в установленому порядку, а обсяг спожитої електричної енергії визначається за допомогою розрахункових засобів обліку, або згідно Методики у разі виявлення порушень ПКЕЕ.

При проведенні розрахунку обсягу недовраховної електроенергії tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.) протягом 24 год. визначена відповідачем на підставі договору.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як вбачається зі змісту наведених норм, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання та у спосіб, передбачений законом.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З викладеного слідує, що суд, як державний орган, може захистити порушене або оспорюване право лише у спосіб, який передбачений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

У п. 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, предметом розгляду в господарському суді можуть бути лише акти, які мають характер рішень, породжують певні правові наслідки та є обов'язковими для субєктів спірних правовідносин.

Оскаржуване позивачем рішення комісії з розгляду акта від 26.01.2011р., яке оформлене протоколом від 26.01.2012р., за своїми ознаками не є актом в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, оскільки воно не є рішенням державного чи іншого органу (комісія не є органом), не спрямоване на регулювання тих чи інших суспільних відносин, не має обов'язкового характеру для учасників відповідних правовідносин.

Верховний Суд України у постанові від 29.11.2010р. по справі № V1570731-10 вказав на те, що рішення комісії щодо проведення розрахунку недорахованої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, рішення комісії не може оскаржуватися в суді шляхом подання позову про визнання його недійсним.

Касаційний перегляд судових рішень у наведеній справі здійснювався Верховним Судом України з підстав різного застосування судами законодавства при розгляді аналогічних справ.

Відповідно до положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 29.11.2010р. по справі № V1570731-10, з приводу застосування законодавства у спірних правовідносинах, є обовязковим для врахування судом при розгляді даної справи.

Оперативно господарською санкцією, відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України, є заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Порядок здійснення перерахунку обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, в даному випадку передбачено пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією, які є обовязковими для сторін.

Пунктом 6.42 цих же Правил передбачено право на оскарження в суді рішення комісії з нарахування обсягу недоврахованої електроенергії.

Однак, захист прав у випадку незгоди з цим рішенням має здійснюватися відповідно до передбачених законодавством способів захисту прав.

У ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України зазначено, що порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Отже, належним способом захисту прав позивача у випадку його незгоди з донарахованою вартістю електричної енергії є звернення до суду з позовом про скасування даної оперативно-господарської санкції.

Вимога про визнання недійсним рішення комісії є неналежним способом захисту прав, тому ця вимога не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати з розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 09.04.2012р.