Рішення № 22554288, 04.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.12 р. Справа № 29/219

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг», м.Горлівка, Донецька область

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 10 953,15грн., пені у сумі 279,10грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт КС НОМЕР_3, виданий Краматорським МВ УМВСУ в Донецькій області.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.02.2012р. по 14.02.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг», м.Горлівка, Донецька область

(далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область

(далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 10 953,15грн., пені у сумі 279,10грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки товару №136 від 03.02.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки товару №136 від 03.02.2011р., видаткової накладної.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 193, 526, 611 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

09.11.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії накладних на повернення.

09.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію податкової накладної.

30.11.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує, з наступних підстав. За твердженням Відповідача, після отримання останнім продукції було здійснено повернення продукції зі складу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на склад Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг», що підтверджується накладною на повернення №016 від 24.08.2011р. із зазначенням асортименту та кількості, з підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг». Крім того Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: накладної на повернення, правоустановчих документів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

30.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі у яких зазначає, що посилання Відповідача у справі, на факт часткового повернення отриманого від ТОВ «Продхолдінг» товару, визначеного у видатковій накладній від 27.07.2011р. за №7480-0-2/л, необґрунтовані. Оскільки у наявності Відповідача повинні бути документи первинного бухгалтерського обліку, в даному випадку довіреність ТОВ «Продхолдінг», яка б за своїм змістом підтверджувала б факт такого часткового повернення/отримання товару ТОВ «Продхолдінг» від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, так і підтверджувала б повноваження визначеної у ній особи на таке отримання товару та підписання відповідних бухгалтерських документів. З огляду на це, за твердженням Відповідача якщо таке повернення з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і мало місце, то воно було здійснено не повноваженою ТОВ «Продхолдінг» на таке особою, та без документально оформленої згоди на таку господарську операцію з боку ТОВ «Продхолдінг».

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.12.2011р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 22.02.2012р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 12.03.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

14.03.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі у яких зазначає, що накладна на повернення товару №016 від 24.08.2011 року ТОВ «Продхолдінг» не складалась, уповноваженими працівниками підприємства не підписувалась, відбиток печатки підприємства на цій накладній відсутній, доручення на придбання товару за цією накладною на повернення ні кому з працівників підприємства не надавалось. Товар за накладною на повернення №016 від 24.08.2011р. на склад ТОВ «Продхолдінг» не надходив, та як слід, не оприбутковувався ні в податковому ані в бухгалтерському обліку. Крім того у звязку зі святкуванням Дня Незалежності України 24 серпня 2011 року в ТОВ «Продхолдінг» був вихідний. Тобто ТОВ «Продхолдінг» не створювало в цей день ніяких документів. Також Відповідачем надано належним чином засвідчену копію наказу від 28.03.2011р. №16-к яким ОСОБА_3 звільнено з посади водія з 28 березня 2011 року за власним бажанням.

03.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у яких зазначає, що для відображення повернення товарів, відвантажених в обліку ТОВ «Продхолдінг» робились сторнувальні записи способом червоного сторно: на зменшення доходу (обороту) з реалізації товарів, включаючи ПДВ, і заборгованості покупця на суму 1771,89грн. (за серпень) Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 704 «Вирахування з доходу» ; На зменшення нарахованого податку зобовязання з ПДВ в сумі 295,32грн.: Дт 704 «Вирахування з доходу» Кт 6415, анал. рахунок «З податку на додану вартість». В результаті зроблених сторнувальних записів на бухгалтерському рахунку були зменшені в звітному місяці суми доходу і витрат з реалізації товарів. В місяці повернення товарів і сторнування суми їх реалізації дохід і витрати звітного місяця були відповідно зменшені на суму доходу від реалізації повернених товарів та їх собівартості, які були відображені в обліку в місяці їх відвантаження. Крім того Позивачем було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: реєстру накладних на повернення товару від покупців за серпень 2011р., аналізу рахунку №36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за серпень 2011р., журналу проводок по рахукну 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції з рахунком №36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за серпень 2011р., аналізц рахунку №6415 «ПДВ» за серпень 2011р., журналу проводок по рахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції з рахунком №6415 «ПДВ» за серпень 2011р.

04.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, в сум утриманого з них податку за 1 квартал 2011 року, звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів пенсійного фонду України за березень 2011р.

Представник Позивача у судове засідання 04 квітня 2012 року зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 04 квітня 2012 року зявився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №136, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується передавати у власність Покупця протягом всього строку дії даного договору продукти харчування у кількості, асортименті та за цінами, відповідно накладних на кожну партію товару, які мають дію додаткових угод про істотні умови даного договору з моменту підписання накладних представником Покупця, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити за нього грошову суму, зазначену у накладній на кожну партію товару.

У розділі 2 договору Сторони дійшли згоди щодо умов постави:

- поставка товару здійснюється зі складу Постачальника шляхом доставки силами Постачальника (п.2.2 Договору);

- приймання товару за асортиментом, кількістю та якістю вважається завершеним з моменту підписання накладних представника Покупця. Після чого Покупець втрачає право в подальшому предявляти будь-які претензії з асортименту, кількістю та якістю товару, крім випадків виявлення прихованих ознак невідповідності якості товару сертифікату якості, про які Покупець зобовязаний повідомити в письмовій формі Постачальника та зобовязаний підтвердити висновком експертизи, проведеної за участю представника Постачальника (п.2.3 Договору);

У розділі 4 договору Сторони встановили загальну суму договору та порядку розрахунку:

- ціни на товари, кількість та загальна сума товару, що відпускається встановлюється окремо на кожну партію товару у відповідності з накладними (п.4.2 Договору);

- форма та порядок розрахунку змішана: готівкова через касу Постачальника, безготівкова - шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання товару (п.4.3 Договору);

- інша поставка товару можлива тільки за умовами оплати попередньої партії товару (п.4.4 Договору);

Згідно п.5.1 договору у випадку порушення боржником, оплати за отриманий товар Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення.

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка на суму 10953,15грн., що підтверджується видатковою накладною №7480-0-2/л від 27.07.2011р. Вказана накладна підписана з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки товару №136 від 03.02.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 10953,15грн.

Факт поставки підтверджується видатковою накладною відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, ні підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що накладна №7480-0-2/л від 27.07.2011р. містить підпис Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг» передало продукцію Відповідачу на загальну суму 10953,15грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами сторін.

Належних доказів, що спростовують наведене у розумінні ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлень.

Внаслідок цього обовязок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позовних вимог заперечив зазначивши, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було здійснено повернення товару який був поставлений відповідно до видаткової накладної №7480-0-2/л від 27.07.2011р. В підтвердження повернення товару Відповідачем надано накладну на повернення №016

Статті 4-2, 4-3 ГПК України передбачають, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, документи, що представлені Відповідачем в якості доказів повернення товару а саме накладна на повернення №016 не мають доказової сили.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Відповідач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 ГПК України доказів повернення товару.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати умови поставки на власний розсуд.

Відтак сторонами пунктом 2.3 договору встановлено, що приймання товару за асортиментом, кількістю та якістю вважається завершеним з моменту підписання накладних представника Покупця. Після чого Покупець втрачає право в подальшому предявляти будь-які претензії з асортименту, кількістю та якістю товару, крім випадків виявлення прихованих ознак невідповідності якості товару сертифікату якості, про які Покупець зобовязаний повідомити в письмовій формі Постачальника та зобовязаний підтвердити висновком експертизи, проведеної за участю представника Постачальника.

До того ж Відповідачем не доведено факт виявлення прихованих ознак невідповідності якості товару сертифікату якості. Отже з огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги підписану з боку обох сторін без зауважень накладну №7480-0-2/л від 27.07.2011р., Відповідач втратив право звернутися до Позивача з будь-якою претензією.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 10953,15грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 295200,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.1 договору у випадку порушення боржником, оплати за отриманий товар Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі заявленому Позивачем, а саме у сумі 279,10грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг», м.Горлівка, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 10 953,15грн., пені у сумі 279,10грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_1, м.Краматорськ, Донецька область, ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 у Краматорській філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг» (84601, вул.Озерянівська, 4, м.Горлівка, ЄДРПОУ 36685802, р/р 26004000117781 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість у розмірі 10953,15грн., пеню у сумі 279,10грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_1, м.Краматорськ, Донецька область, ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 у Краматорській філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продхолдінг» (84601, вул.Озерянівська, 4, м.Горлівка, ЄДРПОУ 36685802, р/р 26004000117781 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 109,53грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.04.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 09.04.12р.